У цьому наборі букв не буде жодного слова чи то речення про речення чи то про склянку. Говорять, що молоко позитивить людей і допомагає при шкідливому впливу виробництва. Не знаю, я його завжди п"ю тому, що молоко біле. А усе, що біле - хороше. Сьогодні снився білий сон, в якому люди були білі і осі їх теж були білі, вони посміхались до мене білими зубами без жодного натяку на каву чи цигарки. Ці люди були страшними, але добрими. Потім ми з ними ходили білими вулицями міста, яка носило назву Білий килим. Вони співали пісні з білий аркушів паперу, а слова були прозоризи - без змісту та мелодії. Я їх розуміла, а вони мене ні.
Це нагадало усе буття моє - з самого ранку до вечора, а потім ще й ніч, коли тобі сняться люди, котрі не розуміють тебе, хоча ти така сама біла. А попри те усе чомусь гооврять саме "біла ворона". Я така? Для декого, не для себе. Мії одяг не білий, душе тим паче. Навіть яблука моїх очей не білі - вони зморено-червоні від роботи і виснаги зрозуміти це творіння природи - людинку. так, саме людинку-тваринку, такого собі створіння, що чинить тільки так, як те хочуть бачити інші. Мене взагалі не хочуть не бачити, чи то їх не хочу .... Я хочу бути молоком у склянці - мати свій пристанок та захист тільки для того, аби не розливатись на всіх. Я хочу скиснути і стати з одного корисного продукти аж двома - запашними вершками та кефіром, що покращує травлення. Я хочу допомогти комуть випорожнитись, позбутись поганих думок, комплексів та страхів. Я хочу бути корисною, кориснішою за вершки, склянку молока чи кефіру. Я хочу мати у собі білих людей, що мають імена, що не бояться жити себе таких самих "білих".
Білі, не вбивайте людскість свою, назвіть себе і полюбіть. А потім навчіть це робити мене
