Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2650
Творів: 49225
Рецензій: 93901

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Авторська проза

Мої Тато...

© Василь Шляхтич, 13-11-2021

Боже  прости їм всі провини. Нехай  з Тобою Там.. . радіють.  Минають роки, а ми, Його сини, Його діти  несемо  в майбуття  Їхнє життя, Їхнє Я, Їх надію.
Колись бувало, що Вони в куточку десь, щоб я не бачив, щоб не почув як Вони плачуть, Богу молячись за життя, яке прожили  в самоті. Сьогодні згадка залишилась. Нині здається, що я Їх добре розумію.
Малим був, як Їм росли крила, на яких літала надія.
Бувало, кажуть...
-Слухай сину, все проминає в Тому світі…

Так - я тобі  кажу, все промине. Колись в сльозах 6удеш радіти. Згадай тоді мої слова. Брехня не може володіти так 6ез кінця.
Бог все 6ачить.
Окалічений народ плач. Плаче, терпить і спить, і снить. Спить роками...Настане час і Бог простить провини наші і не наші. Настануть дні, дні кращі.
Настане час, багато з вас поверне на пожежу, змінить одежу і почне жити пановому в своїй хаті.
Думки і мрії в нас крилаті, весь час ночують над Сяном і чують, і знають, що мої сини, що мої діти діждуть весни і вийдуть з поля за6уття, що6 показати наше Я.
Настане свято. Боже свято! Гостей запросите 6огато і гуртом всі, як Християни співати 6удете пісні. Пісні козацькі, партизанів... Пісні про волю і лю6ов.
Тоді про мене теж згадайте і ,,Вічну пам’ять..." заспівайте, бо хоч хотів6и, не діжду там 6ути з вами за життя. Все таки, там моя душа вашого ждати приходу не перестане. І діжде!
Хоч тіло моє в землі не своїй у домовині під хрестом лежати 6уде на чужині з усіма тими, яких нині  між нами вже нема.
Діти мої, не за6увайте, що 6атько ваш народивсь там... Скажіть колись своїм синам, які прийдуть на світ, коли мене між вами не стане, що6 за Сян, на своє рідне коли лиш зможуть дійсністю вертали там, а якщо ні, то хоч думками хай летять, де їх прапрадіди вже сплять. Хай посилають до6ре слово Всім Тим, з чиєї то провини сьогодні ми розкинені по всіх куточках чужини, мов той пісочок по пустині, який лежить і не жде, щоб його хтось і зібрав. Вам знати, що пісок себе не втратить.
Не кликніть ніколи і нікого. Вам жити з Богом!
Хоч тяжко 6уде – все промине. Тоді згадаєте мене, того, який як вмів так жив, та вам про все це говорив. Багато - не6агато~
-Ваш Тато.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.0338590145111 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …