Ніколи не знаєш, про що подумають люди та як поступлять.
Й те, що вони роблять та що вони говорять, виходить, не має ніякого значення та неважливо.
А те, що ти робиш для себе (робота, читання-знання) – це завжди з тобою.
Ти повинна сама собі допомогти читанням книг по психології та багато іншим. Та сама повинна відновитися – і це найбільш головне. Вони не хворіють, вони не зрозуміють, чому ти так живеш. Їм це непотрібно („навіщо мені чужі проблеми?”). Вже чула це.
Живи читання та роботою.
Читанням та роботою.
Отримуй чужу мудрість.
Та сама думай.
Більше слухай та мовчи.
Я не хочу говорити.
Не хочу ділитися думками.
Мені треба відновитися.
Їм це не зрозуміти.
Вони здорові – їм тільки гуляти.
Рятуй себе сама (здоров'я + образ життя).
На себе витрачай час.
Та мені ніхто непотрібен.
Їм не подобається, коли людина зі своєю відкритою душею відноситься до хлопця, який сподобався – вони це осуджують.
Добре.
Більше не буду.
Буду закрита у собі.
Та пішли ви усі!
Мені самій добре.
Я потрібна сама собі.
Півроку сходження з розуму (трохи більше). Але нічого. Я зате отримала досвід. Побачила, як воно. Й таким чином пожила. Більше так не буду. Але досвід цінний.
Я раніше правильно поступала.
Й тепер повертають до себе колишньої, але вже з новими знаннями.
А головне:
- здоров'я
- знання
- робота
Та й буду час, гроші витрачати на себе, а не на когось.
І виглядати буду так, як МЕНІ подобається.
Й буду отримувати знання.
Це важливо.
І буду жити так, як жила раніше. Коли мені ніхто був непотрібен.
Мені, крім себе, більше ніхто непотрібен.
Мені легше бути колишньою.
Мені легше, коли мені ніхто непотрібен.
Спробували б вони вчитися так, як вчилася я, ходячи по лезо. Я не хотіла втрачати роки свого життя, тому себе змотувала, бажаючи закінчити ЗНТУ зі своєю групою в один рік.
І я не знала, чи зможу я працювати.
І я рада, що змогла, що знайшла ідеальну для усього цього роботу, яка мені дуже подобається.
Як можу, так і живу.
Хоча б таке життя, ніж ніякого.
Можна знайти інші приваби. Необов'язково жити усім, повноцінно. Хоча б жити та відчувати себе живою.
Та насолоджуватися тим, що є. Кохати те, що є.
Кохати таке життя, яке воно є. Тому що це моє життя. Іншого його у мене не буде.
Я люблю жити.
Та живу, як можу.
І ніколи не здаюсь
Мені ніхто не подобається.
Я сама собі подобаюсь.
Мій кращій друг – це я сама.
Тільки з самою собою мені найцікавіше.
Та залиште ви усі мене у спокої!
Не заважайте мені жити!
Це моє життя – і в ньому немає місця для нерозсудливості. У ньому обмеження, з якими приходиться боротися кожен день, щоб відчувати себе повноцінно, щоб жити цікаво, насичено та ненудне.
ТА ПІШЛИ ВИ УСІ!
Я все зрозуміла.
Можна не пояснювати. Я все зрозуміла: я тебе більше не трону та інше не зроблю.
Тут немає романтики.
Й тебе оцінюють тільки по статевим признакам.
Я не хочу жити так, як живуть вони. Ніколи не хотіла. Завжди вибирала інше.
Моє життя подобається мені більше.
Він просто наді мною сміється... мабуть.........
