Ще ніколи не відчувала себе такою чистою, як сьогодні. Пішки, о 6 ранку йти вулицями старого і такого брудного міста - романтика, кажуть друзі. Брехня - відповідаю їм.
Сьогодні я обігнала жіночку, яка так гарно пахла солодкими парфумами, що якби б я була чоловіком, обов"язково б її захотіла, захотіла б скуштувати її плоті. але так солодко не можна пахнути у липні. Так дозволено етикетом пахнути тільки у лютому. Це було приємно до неприємності, почало нудити. Але то скоріше було від того, що я неїла нічого зранку. Одна чашечка чаю не робить мене ситою, але точно робить щасливою.
Я оминула цю "солодку" дамочку, пришвидшивши ходу. У цей момент я відчула,що розрізаю повітря, що розтинаю той запах, що огорнув мене, немов мамин ніжний погляд. Мені вдалось це зробити тільки тому, що я випромінювала чистоту. Я була стирильною в усьому - тілом, думками і навіть помислами. Я нічим не пахла і тоді почала згадувати Парфюмера Зюскінда, твір, який вражає кількістю насилля та правди про наше буття. Коли ти не пахнеш - ти непомінта істотка, яка не дифузує з усім світом, нічого не випромінює і не означає. Просто не факт, що я би помітила цю жіночку, якби б вона не пахла. Я не помітила її, а спершу відчула її запах, а потім її саму.
Це заплямувало мої думки, я почала думати і вже не була такою чистою. А ще кажуть, що дифузія - це таке явище, яке так собі тихо відбувається у природі і ми його не відчуваємо особисто, воно нас не стосується. Як банально і аморально. Я думати почала саме через це фізичне явище. Я хотіла кричати від того, що мої ніздрі прокинулись, вони почали ворушитись, а у голові одна за одною почали з"являтись картини, коли, де і хто так пахнув у моєму житті. Я не могла нічого згадати, окрім усвідомлення того, що від такого запаху о шостій ранку треба кричати!!! Як це легко!!! Заволати, як недорізаний півень. Як просто визвіритись від запаху, кроку, слів, шуму вчинку. А як важко змовчати, коли усе не так, коли обурюєшся від того, що твориться довкола. Довкола мене нічого не було. Були вулиці, поодинокі машиини, бруд випорожнень курців, які випльовують нікотин без жодного сорому прямо на тротуари. Довкола мене не було нікого - тільки сіра жінка з ароматом квітів, які вона носила на собі так символічно і банально - у вигляді парфумів
