Я сама того не помічаючи, достаю усіх!
Давлю на усіх!
Мені треба бути більш доброю.
Найбільш доброю!
Я сама собі заважаю!
Я сама себе знищую!
Я набридла собі!
Мені треба себе стримувати!
Стримувати не давити на людей!
Я – чудовисько. Хороше чудовисько. Гарне та розумне чудовисько!
Але я – чудовисько!
Дуже жорстке.
На себе дави!
Примушуй себе робити! Дуже добре роби!
Вимотуй себе, а людей не чіпай.
Не дави на оточуючих.
„Вмій зупинятися” – слова мами.
Не будь такою злою!
Моя же сила мене знищує!
Мої переваги мене ж знищують. Мої сильні, кращі сторони мене знищують.
Ця сила йде на оточуючих.
Я на них давлю. Я їх ображаю. Але від цього мені погано!
Я з ними сварюся через свою силу тим, що давлю на них, „зациклююся” на чомусь, але боляче то мені від того, що вони зі мною у сварці; що вони по ту сторону від мене; що вони не зі мною та не бажають бути зі мною.
Направ свою силу проти себе!
Проти себе самої!
Краще себе знищ своєю силою, ніж когось іншого цим образиш!
Направ свою силу проти себе самої!
Я ображаю тих, кого кохаю.
Так було завжди.
Я надто сильна!
Від цього страдають близькі та оточуючі мене люди.
