Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2640
Творів: 48579
Рецензій: 93331

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Футуризм

Замальовки з нової Сіверщини (збірка) Маша

© Станіслав, 30-03-2021
Маша прокинулася як завжди біля 8 ранку, без будильника. Колись їй був потрібен будильник і вставала вона набагато раніше. Колись вона поспішала в офіс - давно минулі часи, молодість. Будильник у неї є, стоїть на поличці в куточку спальні і на своєму електронному табло показує якісь великі цифри червоним, цифри, які Маші вже не цікаві. Коли вона останній раз перевіряла час на будильнику? Ще коли жила з Пітом, ще тоді, в їх голландській квартирі.

Тепер вона живе сама, на Чернігівщині. Чоловік помер, діти виросли і розїхалися світом. Що їй робити в Голландії? Купила будинок на Сіверщині, під Черніговом. В Чернігові у неї багато друзів, ще з молодих часів. Залишилися друзі і в Голландії. "Як ти? Давай зустрінемося якось ввечері, поговоримо. Зателефонуй мені" - так закінчувалися її випадкові зустрічі з голландськими друзями. В Україні хоч і багато швидше стало життя, але принаймні пенсіонери знаходять час посидіти в кавярні чи ресторані з другом без попереднього узгодження часу.

Приїжджала сестра з російського Курська - Маша там народилася. Сестри сиділи  і пили холодну горілку, Маша намагалися пригадати імена колись дуже важливих людей. Сусідів з дитинства, однокласників, родичів. Раділа, навіть плакала трохи, коли пригадувала. Часом жінка себе жаліла, хоч не могла нарікати на долю начеб-то, але коли слухала сестру і намагалася уявити життя друзів дитинства все було як малюнки в старому шкільному зошиті - незгарбне, наївне, розмазане вицвіле чорнило і давно незрозуміло де це намальовано і чому. А колись це ж було її життям і малозрозумілі історії її друзів дитинства могли бути її власною історією.

Будинок з світлої цегли ще здавалося пахнув свіжим цементом. Вона побудувала його, вірніше замовила у чернігівської будівельної компанії, коли поверталася. Будинок під містом нагадував можливо найсолодший час її життя, молодості. Коли вона жила з Пітом ось тут неподалік в громаді "експатріотів", в селищі побудованому нашвидку чернігівським радіозаводом для працівників СП - спільного американсько-українського підприємства. Звісно вона обожнювала і романтизувала ті часи. Молодість. Можливо, аби життя склалося інакше, аби вона закохалася в когось пізніше, або знайшла собі пару зараз, можливо тоді мати будинок саме тут, саме такого кольору і форми, саме який нагадує їх з Пітом будинок втратило той солодкий сенс.

Кухня на першому поверсі, з великим вікном яке дивиться на хвилясте з рідкими кущами і вишневим садочком поле, за полем ліс. На кухні гріється кавоварка і великий плеский екран під стелею, який показує погоду і новини.  Великий екран як ще одне вікно в світ. Світ який все більше однаковий, але який змінюється роками настільки, що між вулицею по якій Маша ходила в школу, дорогою якою вона їздила на роботу маршруткою в Чернігові, на велосипеді в Голландії, швидкісною дорогою якою потім поверталася в Україну немає нічого спільного. Помінялися не лише кордони, держави, помінялися правила, звички, смаки, і ці зміни, виглядає, не припиняються ніколи.

Щоб зайняти себе і знайти нових друзів Маша знову влаштувалася на роботу, на неповний день. Хоча на туристичній фірмі де вона підробляє мало хто приходить в офіс на повний день. Залишаючись на звязку українці працюють з авто, працюють в автобусах і швидкісних електричках, працюють на кухнях, навіть в кавярнях і ресторанах можна побачити зосереджених відвідувачів біля екранів. Хоча ще 20 років тому це виглядало б, що люди не ходять на роботу або ходять коли собі хочуть.

Цього ранку випивши смачну міцну каву Маша не затрималася довго вдома. Збігавши на третій поверх щоб освіжити себе в ванній і перевдягнутися вона стрибнула в припарковане біля будинку електричне авто і натиснувши декілька кнопок, переконавшись, що автопілот рухає авто по звичному маршруту оглянула простір позаду її водійського сидіння. Там купою ще звечора лежали речі які вона має завезти по дорозі на орендований склад. Хоча в підвальному приміщенні її будинку досить місця для складання речей зручно зберігати речі, особливо якими ти ділишся з друзями, родиною на автоматизованих складах. Цього разу в авто лежала велика імпульсна дриль, газонокосарка в брезентовому чохлі і ще якісь речі які купуються в складчину, орендуються або якими зазвичай діляться з знайомими.

Поміж міцним чорним мішком з сезонним одягом і газонокосаркою лежала продовгувата важка річ в міцному пластиковому чохлі, яка не має ніякого застосунку ні для її роботи, ні для відпочинку, ні для дому. Якби вона дорогою щось порушила і її авто обшукала поліція то у поліцейського певно були б запитання до вмісту важкого чохла з кодовим замком. Маша по життю намагається нічого не порушувати, але і вона має свої маленькі особисті секрети, аякже.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.77103209495544 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …