Я завжди знала (а зараз забула), що відносини між людьми крихкі та ненадійні. Тебе завжди можуть кинути, твоя кохана людина може піти до іншої, тебе можуть зрадити, тебе можуть не зрозуміти, розлюбити, наказати ні за що, образити...
А твої досягнення, твої знання, твоя робота – завжди з тобою. Ось це для тебе, чуєш, для тебе, -- надійне, твоє, постійне, справжнє, яке з тобою завжди, де б ти не була. Воно у твоїх результатах, у твоїх думках, у твоїх знаннях, у твоїх навиках, звичках, у твоєму стилі та поведінці, у твоїй манері.
Створюй своє, набувай своє, свої знання. Не біжи за хитким, за повітряним. Не біжи за крихким, яке руйнується від бажання іншої людини, а не від твого. Ти тут нічим не управляєш. Ти тут скоряєшся долі. Ти тут підкоряєшся вибору іншої людини. Ти тут поступаєш у всьому.
Краще добивайся свого, а не біжи за почуттями.
А така чутлива!
Хочеться усе випустити. Хочеться випустить усі почуття, які тиснуть давно, тиснуть з самого народження.
Випустити своє натхнення та бажання!
Звільнитися від усього та стати вільною!
Краще біжи за успіхами, за пустими та непотрібними успіхами, ніж за прекрасним, справжнім, цінним, але яке тебе сильно ранить, коханням.
Живи досягненнями, якщо більше нічим жити.
Живи здійсненням бажань, реалізацією планів, які не торкаються кохання та долі, а мають в собі самомилування.
Набридло жити тільки для себе, набридло думати тільки про себе, набридло самомилування.
Я хочу жити по-іншому.
Я – та, яка закохана у себе та яка постійно робить щось не так.
Що я зробила знов не так?
