Так я і заснула. Щаслива і втомлена. Зранку прокинулась рано, але прикидалася, що сплю, з-під примружених очей роздивляючись дівчат. Я взагалі люблю дивитись на дівчат. Колись у мене навіть виникала думка про бісексуальність, ну тобто мені приємні були думки про те що я пещу дівчину, адже дівоче тіло гарне і таке приємне на дотик і аромат,а спробуй знайти ще такого хлопця, щоб тобі у тверезому вигляді подобався на дотик, запах і смак. І щоб був неодружений. Мені за 29 років не вдалося.
Але декілька експериментів з дівчатами, на жаль , довели, що моя статева орієнтація не має двох полюсів. Дивитися на дівчат я все одно люблю. Он дівчина напроти вікна вигнулась і солодко потягається зі сну, яка ж вона граційна в цій милій піжамці з шортиками та маєчкою, що обтисла її прекрасні груди. Сонце окреслює її силует та золотить пасма волосся, що ще безладно, але так художньо розкидані після сну. Вона нахиляється, щоб застелити постіль, шукає щось з речей, а мені здається, ніби вона танцює. Одиночне па-де-де в душ. Легко і лоскітно мені стало від побаченого. Збудження легенько торкнулося мене.
Її сусідка тим часом сидить у формі лотоса на верхньому ліжку, очі заплющені, але вона не спить і не медитує, розчісує свої густі і довгі коси, декілька впевнених рухів і коси закладені у акуратну гулю. Дочекавшись поки танцівниця піде в душ, прекрасна Рапунцель спускається з другого ярусу, швидко застеляє ліжко і накидає халатик. Прямує з кімнати. Тим часом балерина повертається. Уже одягнена і зачесана. Вся її романтика зникає. Це тепер просто симпатично-однакова дівчина з вулиці. Нафарбована, як годиться, гладенько зачесана, в джинсах і футболці. Сумна і зосереджена. В кімнаті відбувається багато рухів, але ж я «сплю» і найкраще мені видно цю пару. Дівчина бере сумку, телефон та йде. Сцена пуста. Я собі думаю, хтось з них взяв мої гроші і телефон. І пішов. Автоматично пробую каблучку: є. А може цю каблучку теж шукають і сумують за нею. Може це подарунок чи спадок, або навіть каблучка-пропозиція. А може це чийсь гонорар за якусь роботу. А що як я прийду в цей «Оксамит»,а там зметикують, хто взяв. Або ця дівчина туди приходитиме, може вона там постійна клієнтка. Думки почали істерично закручуватись у радикальні припущення. Аж поки хтось не пройшов мимо і не зачепив мене рушником. Це мене приземлило. Яка дівчина? Я що зняла ту каблучку з чужого пальця? Ну, не віддала я її тій жінці, що прибирала, звичайно, так було би вірніше, навіть, якщо припустити, що вона все одно залишила б її собі. Так-так, плюсик в карму, бумеранг добра, і все таке. А може це мені якраз прилетіла компенсація за телефон і швидко гроші. Я знову задрімала, навіть приснився сон, ніби я і уві сні сплю, бачу себе згори. Яка я виснажена і недоглянута. Кажуть, що варто подивитися на сплячу людину, саме тоді вона не в силі втримати всі маски, тих соціальних ролей, що приходиться вдягати за день, за життя…Уві сні обличчя стає справжнім. Моє було жалюгідне. Там ще щось було ві сні. Як завжди все не пригадаєш. Прокинувшись - глянула у вікно і остаточно все забула. Залишився тільки вираз. Вираз і пуста кімната з ведмедями. Вони вже почали реально дратувати.
Пам’ятаючи про сон, намагалася вибрати якусь маску, щоб мене прийняли на роботу. Косметики в мене не було, навіть бальзам для губ закінчився, бо сильно пересихали вуста. Та і вся шкіра була суха, сіра, лущилася. Якусь би масочку косметичну нанести і мати гарний крем. Окинула оком ванну кімнату, нічого подібного, навіть шампунь прибрали, є тільки мило рідке. І з одягом теж не дуже. Є тільки спортивний костюм, пара футболок, махровий халат і трикотажна піжама. Вибір не великий. ВЗяла свіжу футболку до спортивного костюму. Виправдовуючись, що я ж не секретаркою йду влаштовуватись. Перебирати ягоди. Не велика цяця.
Випила кави, знову на мить здалося, що я відчуваю смак, їсти захотілося навіть. Додала печива і подумала про макдональдс. В животі забурчало. От візьмуть мене і я відсвяткую в макдональдсі. Як раніше, в дитинстві, ми приїздили з села з мамою і татом, щоб піти в макдональдс на моє день народження. Тата вже нема.
Адресу знайшла швидко, а так як вийшла завчасно, то прийшла раніше на півгодини. На порозі крутонула каблучку, спочатку каменем вперед, потім перевернула, а потім чомусь вдягла на праву руку, хай думають, що я заміжня чи щось таке.
Секретарка була незадоволена, але показувала це лише невербально. Дозволила залишитися мені в приймальні, оглянула мене прискіпливо, в мене аж похололо все. Стандартно запропонувала кави, чаю, води. Я відмовилась, бо боялась, що знову бурчатиме в животі. Секретарка, до речі, була цікава. Я трошки освоївшись більш пильно її розглянула. Офісний прикид та інстамакіяж, така напевно робить кілька десятків селфі за день. Селфі в ванній, в ліжку, в ліфті, напроти вітрини, вечірнє врешті-решт. Біла блузка з якісної тканини, гарного крою, як застебнута на всі ґудзики, то скромняжка, але якщо розстібнути парочку, то можна фліртувати ввечері в барі. За умови наявності сексі білизни. З цим у панянки все було в нормі. Хтось зателефонував, розмовляючи вона вийшла в коридор, а коли повернулася, то в розрізі її спідниці я побачила панчохи. Панчохи – це сексі, але в офісі перебір.
Я згадала, як колись підробляючи офіціанткою, на вечірніх бенкетах, нас попросили одягти чорні міні спідниці і білі майки на чорну білизну, а потім ще роздали кожній по парі чорних панчох і чокер чорний на шию. Ми були в шоці, але вечірка була пристойна, люди поважні. Я не знаю, що там було після бенкету, навіщо цей збуджуючий антураж, але спогади залишились. Ще пам’ятаю жарти дівчат, що добре , що нас в кроликів плейбоя не вдягли. Отут я теж не могла вибудувати логічного ланцюжка і почала чи вірніш наростила темп нервування. Офіс в центрі, нема юрби тіток, бажаючих сортувати ягоди. Секретарка в панчохах. Невже це те, що я думаю?
Офісна мавка ніби відчула моє хвилювання, додала до стандартного набору «кава, чай, вода» ще фанта, кола чи спрайт? Дідько, я шипучки не пила так давно, що наважилась на колу. Без цукру? Ні, просто без смаку, але бульбашки залоскотали. Тремор посилився.
Нарешті в офіс стрімко увійшла жінка. Бездоганна. Привіталася. Попросила хвильку. Секретарка попросила в мене паспорт і мій телефон. Паспорт, щоб зняти копії. Телефон просто лишити на столі. Такого ще не було. Я повідомила, що телефону в мене немає, вкрали. Секретарка подивилася недовірливо, ніби обшукати хотіла. Скривилася і пішла в кабінет, через мить мене запросили.
- Доброго ранку, мене звуть Світлана. А вас звати Регіна. Дуже гарне ім’я. Приємно. Я керівниця цієї агенції по пошуку роботу. Зараз вакансій на сортування ягід немає. Ми повністю укомплектували зміни. Але в мене є для вас інша пропозиція – ескорт послуги з інтимом. Не відмовляйтеся, ми забезпечимо вам конфіденційність, якщо ви маєте чоловіка чи хлопця, - гостро ковзнула по моїй обманній каблучці,- можете йому не говорити. Зможете обирати графік роботи. Вдень багато замовлень, оплата достойна. Свою тисячу, не гривень звичайно, а доларів матимете. Вистачить на все. На одяг, на косметику, на прикраси, на телефон.
Мене як заціпило, я хватала повітря, не могла нічого сказати. Всі мої хороші плани сипалися і голосно гуркотіли в моїй голові. Відчуття небезпеки і огиди було таке концентроване, що я не могла залишатися незворушною чи змусити здаватися спокійною.
- Що ви собі дозволяєте? Я повідомлю в поліцію, чим ви тут займаєтесь.
- Повідомляйте звичайно, тільки це нічого не дасть. Можемо ваш паспорт «загубити» або пошкодити трошки, щоб вас у поліції не прийняли швидко. Це просто пропозиція. Є попит, - вона піднялась. Я так розумію, що пропозиція вам не підходить, але якщо передумаєте – звертайтесь. Регіна – королева, клієнти були б в захваті.
Я рвучко піднялася, ноги підгиналися, незграбно поковиляла до виходу, за своїм паспортом. Секретарка удавано усміхалась. Я вихопила свою книжечку, що не спромоглася змінити на пластик і вибігла геть. Набрала швидкості аби втекти подалі. За декілька кварталів зайшла в двори та сіла на лавку, біля дитячого майданчику з кривим написом «Діти передусім!». Фарба на гойдалках облізла, так як і мій день злиняв. Відчуття було таке ніби мене зґвалтували. Чи намагалися. Без проникнення.
