Цьогорічна «корона», а потім і жорсткий локдаун, посадила вдома на віртуальний ланцюг старих і малих. Слово «ніззя» повсякденно звучало з кожного телеекрану кардинально змінюючи стереотипи нашої поведінки. Але серед всіх негараздів, що іноді звалюються на нашу голову, завше знаходиться час для підвищення свого IQ.
Ось і сьогодні дідусь Павло, з неприхованою цікавістю і любов’ю, дивився як шестирічний онучок-вундеркінд, Миколка, вправлявся з щойно купленим з доставкою, в інтернет-супермаркеті «Розетка», мобільний телефон «Apple iPhone 12». «Майбутній програміст росте», – подумав він і задоволено кашлянув у кулак.
– Ким ти будеш як виростеш? – з хитринкою в голосі запитав дідусь Миколку і відразу ж дав онукові підказку – мабуть ігроманом? підступно хіхікнувши.
Хлопчина, відірвавши погляд від гаджета, зверхньо зирнув на діда.
– Ти, діду, такий дрімучий… Я буду майнером, ось побачиш! Але спершу я стану геймером, а вже потім, коли виграю на змаганнях призові кошти, збудую майнінгову ферму і буду майнити біткоєни.
Старий, вперше почувши такі дивні слова для його розуміння, відчував, що впадає в транс, і, ніби хапаючись за «соломинку» свідомості, зо страхом запитав:
– Що за маячня? Які біткоєни?..
– Діду, ти справжній дивак! Біткоєни, це криптовалюта, за яку можна купити все на світі. Ось ти, наприклад, ліз в шахту, добував вугілля за що отримував заробітну платню гривнями в натуральному вигляді, а я буду сидіти вдома на дивані, «колупатися пальцем в носі», а біткоєни, самі-по-собі, скочуватимуться на мій електронний гаманець в віртуальному вигляді. Зрозумів?
– А звідки ж вони з’являться ті біткоєни?
– З кібер простору, діду!
Старому здавалося, що перед ним сидів не його онук, а пришелець з космосу. «Дива та й годі», – подумав він. А дійсно: вік живи – вік учись, – вертілося на язиці.
Дід Павло підвівся з крісла, дивакувате посміхнувся, пошкрябав потилицю зашкарублими пальцями правиці, і мовчки почвалав на кухню; налив склянку оковитої, випив залпом, крякнув у кулак, закусив маринованим огірком, який матеріально хруснув на зубах.
В цей час за вікном він побачив сусіда, Івана Григоровича, який вигулював свого песика, Жучка, пороли такса.
І господар і собака були в медичних масках.
