Нарада ближнього кола Великого Лу закінчилася несподівано швидко. Високопоставлені чиновники виходили з кабінету понуривши голови, їх пригнічувала схвильована промова сюзерена. В їх задубілих головах звучали неприхованим сполохом слова:
- Ми в повному лайні!
В повітрі відразу стало тхнути нечистотами.
Чиновники емоційно втирали спітнілі обличчя хусточками з національним орнаментом, але від запаху лайна позбавитися було вже неможливо. Несподівано начальник «КГБ» запитав начальника особистої охорони Великого Лу, в якого кашкет з величезною кокардою у вигляді осиного гнізда, немов вріс в голову:
- А що це наш улюблений сюзерен, в час промови, раз-по-раз торкався рукою чола, ніби відчував, що в нього почали різатися роги. Йому що, дружина зрадила?
- Ой, не питай! Краще б збулися твої слова. Лу повсякчас здається, що уявна корона сповзає з лисої голови.
- Корона?! Яка? Корона вірусу?
- Ти що, дибіл? Нашого Великого Лу і голоблею не вгомониш. Великий Лу вже давно спить і бачить себе імператором всіх слов’ян!
- Як? Здивувався начальник «КГБ». – А Великий Пу, що, вознісся на небеса?
- Е, ні. Його обнулили і він тепер став Верховним Правителем.
- Тьху! Тут без понюшки «коксу» не розберешся.
З майдану, перед палаццо Великого Лу, грізно лунало багатоголосе: Ухаді! Ухаді! Ухаді!..
В коридорі війнуло холодом.
- Казав же Ко-Коля, синок його, - обізвався командир ОМОНУ, - «Не зваблюй людей свободою вибору. Жили-жили, слава богу, двадцять шість років балансуючи між Сходом і Заходом на фейкових виборах, а зараз все змінилося – телеграм-канали зламали в головах код недоступності. В тебе ж вся повнота влади в руках, можеш хоч Тутанхамоном себе об’явити, і мені припало б скіпетр в руках потримати – сябри все б проковтнули, так ні – в демократію закортіло пограти на ковзанах…» - розумний хлопчина, справжній принц…
Великий Лу, трухлявим пнем, стояв біля вікна кабінету і божевільними очима вдивлявся в біснуватий майдан. В голові блискавкою пронеслася сумна доля Великих Ка, Мі, Ча… Він рвучко зірвав краватку і жбурнув її у відчинене настіж вікно, вона нагадувала зашморг на шиї. Йому захотілося закричати на весь світ: «Диктатори всіх країн єднайтесь!»
