Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2629
Творів: 48065
Рецензій: 92817

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Постмодерн

Випадок на арктичній станції

© Арсеній, 19-07-2020
- ... Ну і останнє запитання, - говорить журналіст в об`ємному светрі під горло. - Кажуть, що на арктичній станції найбільша складність полягає в тому, що тут дуже нудно. Це правда?
- Дивлячись коли, - відповідає начальник арктичної станції, помішуючи ложкою розчинну каву. - У теплий період не дуже. Ми вибираємось на природу, працюємо там, спостерігаючи за місцевою флорою і фауною. А от взимку... - чоловік завмирає. - Взимку так. Причому, що найгірше: нудно не тільки людям, а і ведмедям.
- Вони приходять на метеостанцію і намагаються вас з`їсти? - жартує журналіст.
- Ні, - сміється полярник. - Їжа в таких умовах не головне. Бажання хоча б якось розважитись під час довжелезної зими таке сильне, що перебиває навіть голод і холод.
Начальник відпиває каву і дивиться на молодшого колегу з густою і красивою бородою, який щось мудрує біля приладів, і питає тихо: "Ну що, Вовчіку, розповісти їм чи ні?". Вовчік замирає на місці, не знаючи, що сказати.
- Так, а це вже цікаво! - збуджується журналіст, зрозумівши, що справа пахне сенсацією. - Прошу тут докладніше...
- Ну ... - починає начальник, чухає потилицю, а потім махає рукою. - Ай, гаразд. Ведмеді дійсно приходять на нашу станцію, але не беруть їжу, не намагаються нас з`сти. Вони крадуть ковзани.
- Ковзани? - і журналіст аж рота відкриває.
- Так, ковзани, - спокійно відповідає начальник. - Як я казав, тут дуже нудно, і нам, і звірям... Ведмеді крадуть ковзани і потім катаються в прибережній акваторії на льоду. Ми самі там з Вовчіком там часто катались, як і попередня вахта, але це було колись... Бо ковзанів ми більше не бачимо. Кожну нову партію викрадають ведмеді. Вони стежать, коли прилітає гелікоптер. Якби ми їх не ховали, наступного ранку всі коробки порожні...
- Ну нічого собі... - розгублено говорить журналіст. - Що ви думаєте з цим робити?
- Не знаю, - відсторонено відказує начальник, сьорбаючи каву. - З одного боку, самим покататись хочеться, дуже до цього звикли. А з іншого, ми ж тут, щоб берегти природу. Це зрештою красиво, вам би це побачити. От уявіть - один із небагатьох тихих, безвітряних днів, сонце сідає за безмежне море і на фоні цього по льоду граційно пропливає біла тушка, стрибаючи в красивих піруетах... Ех... Хай уже буде, як є. А ми тут якось розважимось... Книги всі перечитали, газет і телебачення з Інтернетом немає. Можемо пограти в міста чи втретє за день помити підлогу, що скажеш на це, Вовчіку?
                                                                                                                        Січень 2020

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.1119952201843 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …