Період так званого суворого карантину використав добре, працювалося як ніколи раніше! Продовжував пошук самобутніх, оригінальних у творчості художників. І, … натрапив в Інтернеті на світлини робіт Анни Кострицької, котрі спричинили справжній сплеск емоцій і барвистих вражень.
Під час мого тривалого перебування в Києві, в один з червневих днів зустрівся з мисткинею в її студії, що на вулиці Івана Франка. Чотири години діалогу промайнули непомітно, ніби кільканадцять хвилин…
Молода панна наділена гострим розумом, кмітлива, дотепна, добре освічена (дві вищі освіти), до усього, ще й не просто гарна, вона вродлива. Заради таких Жінок у минулі віки чоловіки здійснювали подвиги, робили відчайдушні вчинки, стрілялися на дуелях. Усе це діялося від переповнення високими пориваннями почуттів. Чи трапляються подібні історії тепер, думаю, що поодиноко, але так.
Стосовно наявності таланту у малярстві, то він у Анни очевидний. Запізнався з картинами авторки під супровід розповіді про її пошуки в мистецтві. У словах відчувалася пристрасна любов до живопису, я заслухався не лише почутим, а і мелодикою мовлення. Тональність голосу не була підвищена, проте нагадувала по силі проникливості спів незрівнянної Лари Фабіан, її виконання «Адажіо» Т. Альбіноні. Оноре де Бальзак зауважував: «Великі пристрасті так само рідкісні, як і шедеври мистецтва».
Стиль абстрактного експресіонізму, в якому виконані картини художниці, характеризуються зосередженістю на процесі письма, це – взаємини художника, фарб і полотна, бачення Світу крізь оптику свого «Я», спонтанна імпульсивність, сильна енергетика. Абстрактний експресіонізм – то поєднання експресіонізму, абстрактного мистецтва і сюрреалізму Цей термін вперше був озвучений у першій чверті ХХ століття, та прижився не одразу. Фахівці дотримуються думки, що течія в сучасному мистецтві була започаткована у другій половині ХХ віку на теренах США. Одним із засновників був американський художник вірменського походження Аршил Горки (Горкі, 1904 – 1948).
Сама ж художниця розповідає: «Справжнє дитинство у мене було до 7 років, допоки батьки були разом… Пам’ять зберігає наші спільні прогулянки , тато, мама і я. Змалечку була допитливою, постійно хотіла про щось дізнатися. Чи не тому подорослішавши , навчалася спочатку –на факультеті іноземних мов НПУ імені М.П. Драгоманова, потім – у Мистецькому інституті художнього моделювання та дизайну імені С. Далі, здобула спеціальність мистецтвознавця.
Захоплення живописанням розпочалося завдяки експериментам з кольором, створювала абстрактні композиції. Експерименти тривали від 2015-го року до 2019-го, то був непростий відтинок часу для мене… Текстура і колір,- це моя любов, і мусить бути політ фантазії. До речі, моя мама – Світлана Валеріївна писала вірші до картин Наталії Герасименко, є вірші синонімічні і до моїх робіт. Художник Віталій Сазонов (відомий митець – нонконформіст) наш родич, помер у Мюнхені 1986 року…
Люблю музику, класичну і сучасну, романістику, поезію…».
Чим є мистецтво для Анни? Почуймо думки, які належать великому живописцеві А. Ерделі, вони суголосні прагненням молодої авторки: «В моїй художній творчості відображається вся суть мого буття. Постійний неспокій, вічний рух, і це я хочу передати в мистецтві. Спосіб і гармонія вираження змінюються. Змінюється все довкола мене, тому змінююся і я. Саме так хочу знайти себе в цьому постійному бродінні і неспокої».
Щоб означити філософію малярства нашої героїні, вартує, як на мене, згадати про дві теорії любомудрів Тибету, щодо розгляду світу як Руху. Згідно однієї з них, лінія цього руху (що створює явище) неперервна – такою нам видається течія спокійної ріки. Згідно другої – рух переривається, та просувається окремими спалахами енергії, які йдуть вслід один за одним через настільки малі інтервали, що ці інтервали практично зливаються…». Друга теорія ближча до картин Анни (моє припущення).
А які вподобання у героїні есею поза живописом? В музиці класичній віддає перевагу творам Вівальді і Баха, в сучасній – французькій естраді і дуетові електронної музики «Paradis». Улюблений письменник – Оноре де Бальзак (більш ніж серйозно!). В царині поезії –то вірші А. Ахматової (Г. Горенко) і М. Цветаєвої, обидві українського походження, як і Ф. Достоєвський, А. Чехов, І. Бунін, К. Паустовський, В. Гаршин…
«Я давно не вірю в телефони.
В радіо не вірю, в телеграф.
У мене на все свої закони.
І, мабуть таки здичавілий нрав».
Анна Ахматова (Г. Горенко), переклад мій, А.Б.
Третій рядок такий відповідний світоглядові Анни Кострицької…
Серед картин створених нещодавно примітна «Єва»… Зараз доречно послухати письменника і футуролога Ігоря Каганця: «Добра новина полягає в тому, що творення глобальних інновацій органічно притаманне Україні з часу появи першої людини - неоантропа. Найдавніше у світі поселення неоантропів відкрито в Костенках на Воронежчині, йому понад 40 тисячоліть. Дві інші найвідоміші стоянки людей це –Межиріч на Київщині і Мізин на Чернігівщині.
Тож можна сказати, що ПЕРШИМ СТАРТАПОМ УКРАЇНИ БУЛИ АДАМ І ЄВА в тому сенсі, що з Північного Надчорномор’я почала свій шлях людина сучасного типу».
Привертають увагу і інші роботи художниці, як змістовною стороною, так і не в останню чергу щедрою фактурною пастозністю, серед яких: «Портрет владної людини», «Любов, сум, сумніви», «Ми», «Він і вона», «Наповненість», «Танець усвідомленості», «Я твій Босх»… Недарма в першому числі журналу «Vogue» за цей рік опублікували фото двох її картин.
15 липня не рядова дата в житті обдарованої киянки, З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ ВАС, АННА КИЇВСЬКА!
«Радісним і ясним
Завтра буде утро!
Це життя прекрасне.
Серце, будь же мудрим»,-
Анна Ахматова (Г. Горенко), переклад мій, А.Б.
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог.
