Чудовий вечір в серпні. По Київській прогулюються народ.
Лунає дитячий сміх. Це граються батько з сином.
Малюк сміється, і старається пробігти ліворуч або праворуч від татуся, з задоволенням виконує роль невгамовного м'яча на футбольному полі.
Татусь, як справжній воротар, розставив руки, з радістю і дуже обережно не пропускає сина. Нарешті батько пропускає малюка і сміх заміняться криком, сповненого дитячого щастя - “Гол”!
Далі син пропонує батькові сховатися від матусі і забігає в маршрутку.
Зненацька гра закінчується словами: “ Чи ти бовдуре не бачиш, що сина не має!”
