Парадокс людської природи в тому, що ми палко і нестримно хочемо мати те чого мати не можемо. Тільки нам от ту саму мрію піднесуть на блюдечку із голубою облямівкою, як ми відразу ж втрачаємо до неї інтерес. Ще вчора інтернет був заповнений напівсерйозними напівжартівливими постами на тему як нас задовбали робота, люди і необхідність підтримувати видимість спілкування з не надто приємними типами. Сьогодні ж роботу і людей як показник крихкого нервового балансу деяких індивідів замінив карантин. Ну і бог з ними. Якщо підключити фантазію і краплю дисципліни, можна знайти сто один спосіб перетворити нудне сидіння дома на захоплюючу пригоду.
Можна зайнятися ділом. Наприклад, організувати генеральне прибирання і видраяти до блиску найпотаємніші куточки оселі. Поскладати, як школярик педант і акуратист, в дальньому кутку шафи усі зимові речі. Звичайно, перед тим їх випрати. А потім розморозити і помити холодильник. Викинути нарешті усякі там шматочки ковбаси і сиру, які завалялися десь на дні морозилки. Та і узагалі, мало які порядки можна наводити. Від того, щоб пропилососити килим до щоб поскладати усі книги домашньої бібліотеки в алфавітному порядку. І нехай нікого не стримує той факт, що там в наявності усього три книги. Ну, можна і так. Хоча кожна здоровомисляча людина розуміє, що цей варіант маловірогідний. Дев’яносто дев’ять відсотків імовірності, що усе закінчиться на етапі планування.
Більш вірогідний інший варіант. А саме, самовіддано, не жаліючи себе, змарнувати усі карантинні дні біля монітора ноутбука, екрана телефона, планшета або телевізора. Фейсбук, Інстаграм, Ютуб, онлайн ігри чи серіали. Яка різниця. Головне не забувати виділити кілька годин щодня на сон, їжу і туалет. Від поширення панікерських постів і гортання стрічки новин до переписування в чаті улюбленої онлайн стрілялки. Тут соціальне життя б’є джерелом, що ніколи не пересохне. І яке нам діло до апокаліпсису на вулиці, якщо свій зомбі апокаліпсис можна організувати не виходячи з дому.
Ще один метод згаяти час самоізоляції – проспати її. Так, як ото інколи просипаєш зранку роботу. Згорнутися калачиком, вкритися ковдрою з головою і заснути. Заснути під буботіння телика про коронавірус чи просто під звук дощу. І поринути в самозабуття сну. І виспатися за усі рази, коли ти куняв носом на роботі бо цілу ніч дивився улюблений серіал або ж тому, що в третій ночі пив пиво з друзями під місцевим генделиком. Але, проблема тут у тому, що люди не бурі ведмеді. І увесь період скрутних часів проспати не вийде. За день, два потрібно буде знову шукати нові способи згаяти дозвілля.
А можна і запити. Алкоголь – давнє вирішення усіх проблем. Як і їхня причина. Але, все ж... Віскі чи самогон? Не в цьому питання. Кажуть що розпиття алкоголю на самоті – вірна ознака алкоголізму. Нехай кажуть. Завжди можна організувати відеоконференцію з такими ж... Ну, назвемо їх «гурманами». А далі сценарій написаний давно. Випити за здоров’я, дружбу і любов. Це для початку. Пожалітися на проблеми з роботою і грошима. Дати не надто схвальну оцінку жіночій половині людства, спираючись на свій скромний особистий досвід, поговорити наскільки твої співрозмовники тебе поважають. І так далі і тому подібне. Однак, усі, хто регулярно відвідує супермаркет знає, що алкоголізм дороге задоволення. Не говорячи уже про шкоду для печінки, яка в кожного з нас: по-перше, не залізна, а по-друге, одна, єдина.
Можна поєднати приємне з корисним, і присвятити час самоізоляції заняттям коханням. Але, є одне але. І навіть не одне. З однієї сторони, для цього чудового заняття потрібно як мінімум ще однієї представниці прекрасної половини людства. А в неї можуть бути свої уявлення про приємні способи проведення дозвілля. Ну, і як завжди, слід пам’ятати що наші сили не безмежні. І приємні плани може порушити сувора реальність. Коротше, як завжди, у ідеальному плані люди – слабке місце.
З іншої сторони, карантин відкриває нові, раніше не доступні екстремальні можливості. Можна спробувати погуляти по парку або просто пройтися по вулиці без маски. І, колись банальне і прозаїчне заняття в нових умовах перетворюється на захоплююче сафарі. Можливість поспілкуватися з поліцією лоскоче нерви, а розмір штрафу лоскоче гаманець. Близькість небезпеки руйнує екзистенційну кризу буденності життя. Близькість хвороби примушує задуматися над тлінністю життя, що благотворно впливає на душу і розвиває філософський погляд на речі. А потенційна втеча від поліції дозволяє підтримувати фізичну форму. І узагалі, один фразеологізм стверджує, що ризик – благородна справа. А що до конкретних випадків, то кожен божеволіє по-своєму. Але варто пам’ятати, що ніхто з нас не Христос і навряд чи воскресне.
Є ще дуже правильний спосіб витратити кілька тижнів свого життя. Необхідність самоосвіти і особистісного розвитку ще ніхто не відмінив. То чому ж би не підтягнути знання іноземної мови, вивчити основи програмування, прочитати дуже товсту і розумну книгу, яка не відомо скільки очікує свого нетерплячого читача. В крайньому випадку можна хоча б навчитися вишивати хрестиком чи випалювати лобзиком. Мережа повна не тільки від реклами і порнографії, але й від коричної і пізнавальної інформації. Хоча, кого ми хочемо обдурити. Завжди знайдеться купа важливих справ, які потрібно терміново виконати. Прибрати в квартирі чи переглянути щ одну серію улюбленого серіалу. Яка різниця? Ніхто не відмовляється від такої потрібної справи як самоосвіта. Але тільки не зараз. Потім, пізніше, якось на днях, тобто ніколи.
Серед усього цього різноманіття є і безпрограшний варіант – послати усе до біса і присвятити увесь вільний час сім’ї. Врешті решт, інколи стає навіть незручно, коли звернути увагу на те, скільки мало часу ми приділяємо тим, кого, за нашими словами, любимо. Немає сім’ї – не біда. Час розпочати роботу над тим, щоб її створити. Епідемії і катаклізми циклічні. І в наступний раз, під час чергового апокаліпсису у вас не буде проблем хоча б з цим. Хоча, насолодитися самотністю, повільно посмакувати нею і нарешті розібратися в собі – також варіант. Буддиська медитація чи християнська молитва – питання смаку. Головне не панікувати, в думках готуючись до кінця світу. В кінці кінців, ніч найтемніша перед світанком.
