1. Совісна людина в наш час щасливою може бути тільки у двох випадках – коли вона аутист, або коли психічно хвора.
2. Пандемія коронавірусу тільки підтвердила численні закиди мізантропів, мовляв, надто багато навкруги виразних придурків. І що саме цікаво, через свою багаточисельність самі ті виразні придурки думають так само про інших! Так що врешті-решт – піди розберися, хто з нас хто…
3. Пандемія коронавірусу значно оновила поняття «освічений» і перевернула з ніг на голову (а може з голови на ноги?) поняття «порядний». Приклад? Ось: до одного багатого селянина в село приїхала бригада із Києва. Приїхала за викликом самого селянина – дуже потрібно було зробити… та то зовсім не важливо… роботу зробити, на яку селянин не здатен, бо потрібного обладнання не мав. Але цього разу приїхало не троє і водій четвертий, як бувало раніше, а семеро, і водій восьмий. Ті троє, хто приїжджали минулих разів, а тих разів було чимало і кожен з них закінчувався дебелою випивкою на березі мальовничої річки під дубами, весело випали із бусика і кинулися з широко розпростертими руками в обійми до селянина.
- Здорово, Йване! Як ся маєш?
- Здорово! Та той… хлопці… вітатися за руку… не буду… внуки заборонили…
- Та що ти!! Ми так раді тебе бачити! Ти ж… ти що, серйозно?! Та перестань! Ану давай здорово!
- Хлопці… ну та то ж той... внуки заборонили… сказали… щоби придумав щось, аби не ручкатися…
- І що ти придумав?
- Ну та… що… в туалет ходив… і той… необережно… заляпав трохи долоню…
- Тю-ю!! Та куди там! Ми теж в туалет ходимо і беремося, і в носі колупаємося! Ги-ги-ги!!
- Да?.. Ну тоді ось, - селянин по черзі встромив і поколупав у носі вказівним, середнім і безіменним пальцями, і простягнув руку. – Нате, здрастуйте! Все одно в мене антисептик є, внуки дали, так що я тоді…
- Йване! Ну ти й даєш! – головний бригади вийшов наперед. – Я після такого більше з тобою в житті не привітаюся! Ніколи! Показуй квитанцію про оплату і той… що там робити…
