Артист, митець не повинен перейматися публікою, тільки творити, відповідно до поривів свого єства. Мистецтво не мусить йти в народ, лише він, народ, має прийти до мистецтва, завдяки підвищенню своєї духової культури. Не можемо погодитися з Л. Толстим, коли він твердив, що добрий твір мистецтва є зрозумілим широким масам. Дмитро Донцов переконливо писав: «До мистецтва не приходиться чередою, демократично, до нього підходиться поодинці, аристократично…»
Вступ другий.
Великі містики не дивилися на мистецтво як спосіб для власного самовираження чи фотографічного копіювання. Вони шукали в ньому дух, рух енергопотоку…
Як мислив Георгій Гурджиєв, - «Особистість повинна набути енергію». Ось цю енергію, волю до перемог, треба віднайти в собі. Християнин коли причащається, - здобуває ритуально цю енергію. А якщо не християнин? Тоді майте вогонь, справжній, ось такий чинник є в алхімії. Послухаймо самого Г. Гурджиєва: «Надія: в алхімії основана на впевненості в тому, що є ціль. Я ніколи не почав би, - казав він, - якби мені не доказала ясно, що ця ціль існує, і що її можна досягнути в цьому житті…».
Можемо собі хіба – що уявити, як благоговів перед пшеничним або житнім ланом що колоситься Вінсент, уяві Мане завдячуємо появу оголеної жінки, серед запрошених до «Сніданку на траві». Макс Ернст, Пікассо, Далі створювали образи народжені підсвідомістю. Не відмовляймося бачити і сприймати «незручні» аспекти дійсності, хоча б тому, що вони виходять за якісь межі, означені загальноприйнятими теоріями. Видатний митець, про якого йтиметься у тексті, і не відмовлявся…
Дитячі сподівання, мрії не завжди втілюються в житті. Але, багато чого з тієї світлої пори залишається в людині, скільки й віку того. Анатолій Криволап хлопчаком бачив себе військовим моряком, так не сталося… А от книголюбство, - це на все життя.
Із розповіді Художника (частина перша).
«Казки любив, вчився на книжках і кінофільмах, ще школярем знав,- буду художником! Інтереси в читанні змінювалися, від 16 років почав студіювати філософські праці, грубі твори про мистецтво. Мене цікавили висловлювання Майстрів малярства, поетів про Живопис. З художньої літератури, не одразу звичайно, перечитав чи не всю французьку класику, а особливе захоплення викликали оповідання О. Генрі (Вільям Сідні Портер). Щодо української класики, то заглиблювався в І. Котляревського, Т. Шевченка. Треба багато чого знати, щоб бути освіченим. Коли живеш у закритому просторі, то входиш у інший світ: описи країн, міст, людських переживань…
ЛІТЕРАТУРА, МУЗИКА, ЖИВОПИС, - ГОВОРЯТЬ ПРО ОДНЕ І ТЕ Ж, треба це використовувати у своїй професії…».
Всім добре відомо, що мова базується на абетці… А вона, то не просто послідовне розташування букв… «Проте букви алфавіту (грецького, санскриту, кирилиці) і надалі були одночасно цифрами – числами, нотами, НАВІТЬ ПОЗНАЧАЛИ КОЛЬОРИ. І навпаки – букви використовували для позначення цифр. Та й це не було кінцевим навантаженням, кожна буква (число) позначала сферу тону (ноти – акорди Всесвіту), мала свій колір…», - так думав В. Кирунчик.
Вставка перша.
Живопис наповнений не лише розмаїттям барв, а й звуків, навіть запахів, при спогляданні виникають різні асоціації, буває й несподівані… Є у О. Генрі оповідання «Останній листок». Сумне і смішне, радість і біль, усе поєднане в творі з філософським підтекстом. Малярство і самовідданість сильніші за ліки. Митець створив шедевр, - подарував життя іншому. В холодну, дощову ніч намалював листок плюща, СИМВОЛ НАДІЇ НА ОДУЖАННЯ. Така ось філософія буття… Влучно мовив той же О. Генрі: «Життя не трагедія і не комедія. У ньому змішалося і те, і інше».
Із розповіді Митця (частина друга).
«Люблю музику, вона найближча до барв, з окремих звуків створюється настрій, стан, як і в малярстві. Музика різна цікава. Кожна зміна мелодії викликає нові відчуття, важливо – як це зазвучить в кольорі… Деякі взірці класичної музики (Бетговен), рок – н- рол є вибуховими, осібно Бах – поза межами реальності. Так, Бетговен, рок – н- рол то вибух, вхід в ритмові структури…. Голос (загалом, «логос» - переформатований «голос», А.Б.) може нести веселі відтінки, сумні, а я це ПЕРЕКЛАДАЮ НА МОВУ КОЛЬОРУ Колір, як і звуки швидко проникає і впливає на почуття. Він має перевагу, бо звук прозвучав і зник, а колір залишається перед очима, це ознака прямої дії. Рок вийшов з класики, але інші інструменти, інші засоби передачі почуттів, за допомогою звуків музики. Живописний твір – це код, закодований букет почуттів. Їх треба розкодовувати, щоб зрозуміли інші. Виникає тема, далі – спалах, і … вибудовується з іскри полум’я… Та слід володіти емоціями, увійти в стан, і писати».
Вставка друга.
Андре Моруа про Бальзака писав і наступне: «… в книжках натрапляв на якусь жаринку, що раптом спалахувала полум’ям і осявала його задум нового прекрасного роману…». Бальзак споріднена натура Бетговену в творчості, а частина робіт Анатолія Криволапа, відповідно і першому, і другому… Ще одна лінія в живописі художника йде наступна: Бах – Гюго – Криволап. Бо є вихід за межі, чогось звичного, легко доступного... Езотерика присутня у взірцях класики Баха, в романах Гюго, картинах Криволапа. Є ще багато чого іншого, поки - що не розкритого в живописі Митця, та на все свій Час…
Абстракція і Музика… Абстракція живе у музиці Скрябіна, то така собі живописна інтерпретація звуків, які в своєму поєднанні утворюють музичний твір, в ньому криється неспокій душі. Ритми музики відповідають певним кольорам і поєднанням кольорів, та викликають у глядача асоціативні бачення. До прикладу, - мерехтливі тіні дерев на воді, танці язиків вогню в багатті…
Із розповіді Художника (частина третя).
«Актори в художніх фільмах, вони як «фарби»… Тому і кажуть – художній фільм, картина. Якщо присутній драматизм, то в роботі переплітаються елементи театральної вистави.
ІДЕЯ ВИРІШУЄ ВСЕ. Якщо ідея твору не сформульована чітко – буде етюдний варіант, навіть якщо картина велика за розміром. За інтелектуальним рівнем – це етюдна робота. Новела маленька, а скільки і як сказано… Багато залежить від освіченості, бо якщо не можеш «прочитати» написане в живописі…Адже не зрозумієш китайця, бо не володієш його мовою. АБСТРАКЦІЯ – ЦЕ МУЗИКА ФАРБАМИ.
Мій пейзаж, то налаштовування на настрій; для вводу в картину ставлю човник або фігурку, і слід входити далі… в плані розуміння».
Вставка третя.
Потрібно стати перед картиною, та пильно і концентровано вдивлятися в зображене. Спочатку може бути навіть трохи жахно, треба перемогти це відчуття. КАРТИНА - ТЕКСТ, виконаний рукою Майстра, і увійти в неї можна тільки вторгнувшись в художньо завершену систему, в процесі цього , ледь – ледь змінюючи її. Проникнення не свідчить про зупинення життя… Бо – розуміння, сприйняття, насолодження «текстом», - одна з найбільших втіх справжнього буття. Треба тільки увійти в картину…
Своєрідне порушення «кордону» приховує в собі і певні небезпеки. Тому важливо відчути мить, коли потрібно повернутись…
І насамкінець…
Будь – яке оригінальне творіння – девіація. Та шлях до норми пролягає через неї, девіацію… Феноменальний стан, рідкісне явище, особа набуває внутрішнього прозріння, властивого творчому акту. Анатолій Криволап -Феномен в живописі, і не тільки…
Вірне означення Томаса Карлайля: «Око бачить у предметі рівно стільки, скільки розуміє в ньому той, хто дивиться…».
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог.
