наголос співу — по забутих стежках...
Вийшов в степ донецький... Сплутані краплені колоди — червиві тузи
А як мову підіймеш то доведеться тримати
її прізвище було Станкевич — дівоче воно було чи навіть Станкевіч ? Вік — рухливий
мати сестра коханка жона позашлюбна дочка ?
Для первісних людей — ми ще гірші дикуни ще страшніші поганці національні фашисти
втрачати завжди
ще була Стаканчик — проте це також не вона
на скільки я глухий на скільки відчутний І тоді я вже був Немає криївки немає коли
комусь краще вдається комусь
складати
складатись
у скла дати
питальних знаків надії
тільки очей ліхтарі кидали тінь
тільки йшло все кудись так й не скінченним дитинством
що з-під самого носу
майже
не зайшла ставка
Знов підрахунки перевірки місяці копійки Нехай знов нічого не згадаю
залежно від сорту Маленька хатка під величезною кульбабою
ніби відчути свою срань... як і людина що поки-що не вбита тим самим автобусом
Що завжди поза розкладом
більшеголизм
музична скриня все ж-таки... втім рятувала
А потім з’ясується Так і не вибачать
поламані тротуари зависокі бордюри прості як сорочки хлопців числа
пам’ятні відсутності
інтимні зачіски міст — волога сором’язливість
десь завжди Там
ті самі балкони операції початки амністії вихідні циркулі енні Д...
вогні стратосфери — атмосферні дірки
непроглядні кожні виключні натхненні пекельно крижані злочинні самі
як очі що світились твоїми
Непочутий — не розкаже Недопалений в не допите Що можуть розрахунки ?
Сусіди по м’ячику — так ніби посеред бесіди Звалища посеред Тримати в кишені в кулаку у сні на світанку вечері у себе під могилою
те саме Те саме
наголос вартість не принципово
не так вже й далеко Чи може воно в неї ? Тут поруч
Ще
за звичкою посипати
як завжди просинатись не вчасно
збитки побої
відбитки
пірнати у сльозогінний потік спрямований в пісок протилежних
Й далі
15.
Коли грає уява ілюзія додає ритму — не виймаючи із рота
снігову як тиша цигарку
бандера росса — крапкою і фонтан як пам’ятна пустельна віха
та аромат квітів зла
Той самий парк той самий Юрський Що знов зустрів сам себе — знову помилився як міг ?
Смокерс дай янг
смокерс дай янг — авжеж Колір що втратив себе
Вдома п’ять років не бути як ? Де вештатись — де Треба
ще потім скільки...
а в парку себе можна відчути Той самий пластилін — ті ж самі відбитки на ньому що простирадлом першої крові
занадто складному будуванні букви як на основні первісні інстинкти Ми всі прагнемо публіки Усі вимагають свій куток — знов таки той що утворюється поміж стегнами під спідницею зовсім поруч як на мене найбільш вабить Інша версія починає сочитись часом зору Ось саме зараз розтягнуте ковдрою зрозумілою не відповіддю
завжди початковим гнівом
Бо йому не стало тривати Бо тільки ним Невидима стіна слухом — звуком шрифт
Заліпати — це щось типу мавпи із сигаретою Ну а як же без штрафу як не лупити по дупі коли вона довіряє коли свідомо сує Без емоцій глузду Без перспектив
няк Вона така — показуха В Австралії сніг й кенгуру тікають з розуму Накладання на накладання — від обрису до зору У парку було не постійно : застиглий вітер
Що ніколи не гадав — все не завжди буває однаковим
найкращі звісно у Києві
проте й у Львові й у Дніпрі тим більш у Донецьку є місця де можна злитись
особливо парки в Слух поспіває за зором Все чуєш сьогодні все що чуєш — завжди
звісно що ніхто немає ключів потрібних саме тобі
крапкани
вони — їх
ми — вас
їх наші — нас ваші
Як у дитинстві не звик Так і вмирати Щось зламалось у тобі — ні усі кістки цілі
тоді так — пощастило Крізь окуляри вмикати у проміжок запитання І ось ти йдеш тим самим донецьким проспектом тільки в Дніпрі або січових стрільців тільки у Львові
постійно але йдеш Жирним басом ось туди — на глибину в середину поміж червоним й зеленим Боже дай мені сили зненавидіти Тебе ! Фрагмент
фасадної плитки мого уявлення його дитинства Класична тотальна будова Моя нерозумна нація — твоя біла раса Ті самі кроси також білі Й взагалі манав увесь цей постмодернізм — я навіть не модерніст І взагалі слова мені даються так важко ніби він це знов я
в опозиції до опозиції
перед тим як смокерс дай янг — мабуть пішло від звички пердіти при зустрічі Мир мазохізму
Сплати податки — й далі вмирай Довершене майбутнє — що приховане що ховається в будь-якому законі Що ховає закон — кого ? Автономності не існує — ти це кому ? Стоїть звуковий вітер Давай поглянемо Візерунки за горизонтом ума та зору моєї поразки Та ти вилупок ! — казав йому дід Це коли старий дізнався що онук задалеко відкотився від яблуні Так дід махровий комуняка із душею юродивого проте істота що повинна бути апріорі мудріша — і отака хуйня !
Й так буває Буває Іржа переходу Хто там співає в тобі ? Хай там як — а сім’я Ніч завбільшки з рекламну заставку Частина фейку — фрагмент
підземна райдуга — гомо-авангард
А усі ці радянські мультики — особливо озвучка : якесь нестримне бажання змішати тіла
краплинами сміху що слиною на папері На плівці Ніч прокинулась посеред тебе Панк — завжди був мейнстрімом Праця — завжди обов’язком Гвинтиком Прикладом Тож якою вулицею не йди — все-одно кудись... там де гурт — там і мова Там де є стіни Крок за — два кроки проти Музикою болі літаком-ковдрою Слуга мріє щоб була служба
сліпий гітаризм З корінням подорожник
Ну так, можливо : внутрішній простір Безглузда мить складати стіни слів вже минуле поточне продовження нових відкриттів поза жодної галузі Два головні різновиди самогубств Ввічливо класти хуй...
Здавалося б... та де там ! Інший порядок Чому саме дід ? Чому саме так... система споглядання інтимним втраченим зошитом Розпач першого як думка здивування Як вудеркінд призваний до строкової армії Скидається на те що навіть консьєржки пов’язані дротами із клубком мусорів
Такий уклад Розклад прибуттязникнення В нього свої комікси СВІЙ Порядок — більшість складає бажає шукає систему Безлюдний як прохідна усіма забутого...
Завжди тільки боротьба з реальністю
Подивись може вже хтось стоїть за вікном
ти виповзав з себе Всюди проникаючи швидкість як комаха в бурштин — віра в реальність ігри Постійне перемир’я у боротьбі за перший дотик за перший крок за кордон
Як наказали привчили домалювали
як незавершений проект сучасності Структурна діра Чи твоя це була думка у мить коли вона зіштовхнулась із ти що на подив постійно перебуває поза її влади ?
Стає початком
історія — це завжди виправдання Без пробачень
блаженна потрібність гвинтика Перебування у стані подібності Сукупність — мова про всяк
постійне наближення Долучання чимось схоже на караван-сарай чимось на загони Махно
світло та радісно ніби конав разом ще один мир
сторінка що не має меж
летить туди куди все
Бачити потилицею дослухатися зору дочувати стерті музичні коди
загрався дитиною Побачив
припинення — розуміння
процес дозрівання Витримки потрібна постійна боротьба або спротив Нікого не слухали руки
Нащадки
Якщо підняти очі трохи вище купола що височить над Критим ринком ( в народі пам’ятають ще як колгоспний) то бачимо шпиль із кольорами які намагається сплутати вітер попри все здіймаючись жовто-блакитний прапор
Він залишався останнім маяком
одного дня здалося що ось і все... замість Прапора — триколор
проте вже за мить що була ніби марианського розпачу Він знов був над містом
над іржавим обрієм
Потім він вже зник остаточно
?
Нащадки
нащадки
злочинці нових постанов нових законів нових питань
Зчеплення від завершення..
де ти був свідок ?
Що було Обов’язково
Тим більше занурював Львів
в цьому місті мабуть що багато хто сходив із того що мав за глузд
архітектура слова складається наново
Але поза імпресією постає той самий соцреалізм Відчути себе можна — не вдома Тебе вбирає Саме Так ( я сподіваюсь ти зрозумів) бажання на ньому спинитись Ціпки руки постійних проблем Побутового царства психічного скрегіту Панування щелепи
Це постійно траплялось мабуть що на перехресті Вірменської з Руською — уява припиняла бути лише твоєю Де саме виникає розрив ? Вже біля підніжжя цього Великого Замку — чи вже десь посеред сходів до...
тварини класу Людина чомусь завжди у великої кількості зустрічаються у перехідному становищі з якогось іншого виду Від яких ані зчеплення ні живопис Частіше як дощ Майбутнє стане Утопією або його взагалі...
десь там
У шарі дзеркал
бути сином шахтаря сином пожежника сином полку
Знову лайно — навіть у Львові у Києві в Одесі в Дніпрі
подивився в липкі очі країни ?
Майже усі мережі гіпермаркетів обов’язково мають на вході типу алюмінієві стулки що якраз на рівні паху — для чоловіків підсвідомий натяк кастрації
Хор турнікетів Зі швидкістю тьми — світло Страх виказати свій страх
і знову парк
від однієї дружини копа я почув що коли її чоловік навчався у якоїсь-там мусорської академії то вже до третього курсу з групи де він навчався 50% не відрахували а попересаджали
в них там досить жвавий відбір
Звісно що дружині копа я також не повірив Центр ночі — сонце
найнижча ціна — завжди відповідає своєї якості проте найвища може спокійно нікому не відповідати Центр сонця — зіниця ока Вибиті на майдані очі розквітають вибухають знайомими нетверезими фарбами Кров’яними бурульками
що вимагають від тебе ?
Хтось комусь на вухо хтось когось заживо Нестримні якщо не печатні Сонне вугілля голосу — петляючі сумною коридою на світанку в посвисті тиші у своїх чигирях Скелі тупих
яке мають значення ? Події що відбули не Втекли мертві у сні Хворобою під ногами земля порожня пляшка пустельної ночі усіма вітрами таємна кишеня
святе — то свято то простір
слово на — що
хмара з штанів — професійний член у розкіш Яке саме життя ? Тінню музики ковзанів та ключок за пересуванням тролей
зморшок велика кількість відходів — я вам покажу зображення бога на своєму тату
...Показує голу шкіру
Навіть занадто довгий сум починає якось веселити — якщо це не стається то мабуть усе йде до мазохізму й культивації якогось там особливо затягнутого часом жалю
як рагулі з китайської вулиці
як копирсається в очах джерело посмішки
як личаківське стає Меккою як прапори на свідомість на его
як Іловайськ із верхнього поверху залізничного вокзалу на початку 90х або наприкінці 80х де серед пітьми йшли локомотиви де перевозили інвентар все іще працьовитого міжнародного концентраційного табору
як війська навпаки — як ніби щось знав завжди раптом
ніби як обов’язкові як друзі — вороги
як розповідь що не має бажання бути завершеною
так ніби тримаєш в голові вже щось інше...
так ніби якщо б потилиці бути
як гуркіт глухоти
як втрата різниці між м’ясом та шкірою
як наслідування як зникання
чи взагалі щось можна намалювати словами ?
Вони дивились на це...
він не знав що робити Просто подалі
ні не просто — а саме Туди де шукають домівку нінащо не сподіваються
як у відповідь заскрипіти зубами
вчепитись в коріння
стати камінням відчутися хробаком
це вже потім файлом з віршами і п’яткою дорученою Андруховичу після й ще навіть набагато ранішепізніше
як мабуть кожний За-винятком
тільки привчати Тільки вони тільки батьківщина
крадії що за-звичкою починають красти у себе Мене завжди тішило Непотрібно імен — ви їх самі дуже добро знаєте
Ну так звісно щодня сигарети в мене стріляють
як собі посміхатись
Ваші раби також — робити це завжди проти течії
як заболить під ногами земля
як знання жахом
як божа боязнь
як випадковий свідок
чи гірше бути таким як — я ?
як не любити Кремль або яму з її далеким Золотим кільцем
як зором вікна
як зараз ти !
Ми творимо ми підтримуємо ми відповідаємо Спостерігаєш середину зовні — кому належить почерк...
якщо я вірно розумію під іменником олігарх
уява як жінка
як страждати знищенням історії ?
Як і далі щось там комусь суперечити як взагалі щось казати...
як слухати
як співати комусь...
як сниться спокій Як не добитий Слід під розталим снігом
це знаєш ти і я — а це вже забагато
скоріше філософія ?
Як вам там — мені також пох...
ніби бачити сон що наснився комусь іншому
як прочитати на стінах деревах стовпах спинах Як усе згадати на ранок
Він казав :
не завадило би дітям давати на огляд згорілих пожежників та придушених слідчих
як пропонують поглянути на легені курця
на обрубки військових залишки шахтарів та водіїв що зіткнулись лоб в лоб
а ще на проктологів гінекологів та урологів під час виконання своїх професійних обов’язків
як в дзеркало заднього зору Тут вже зуби не заговорюй — є кому
як гербарій того що читають
бульбашка бачення
нескінченне запізнення — як трава що не дасть впасти але й піднятись після гарної важко
як заснути навзаєм у те що сни не по-бачать
Як не бачиш те звідки вийшов та врешті й на що... куди
Так або ні
як можна зайти не далеко ? Вільний народ
жовтіє літо Вже — й так світом керують саме собаки Пожираючий жереб
як розсип гудків на зв’язку Як розпуск чергового парламенту
як розпуск майдану Як постати перед очима — як зробити нічого ...щури розкладачки дома отрута осінь знаки вкрадливе відчуття розуміння себе з іншого боку місячного сяйва камери фото для самотнього ув’язнення олов’яні хрести як уява втрачає смерть як переступати уяву радіація нежить за ними традиція за ними овація по твоїх щоках де монета де золото метелик що стає полум’ям кров стає вином як сухий лист як той самий глист як центр смерті галасу як вбивча раптова випадковість як уперше у вушко голки ночі як зіниця починає свій сон як спостерігання обертається переслідуванням Як світ — ніби абсолютно порожній мангали монголи могили Як спальні висотки надгробків як обценьки закону виривають зуб мудрості з щелепи знань Червива посмішка ...................................................................................................
далі забув ..................................................... ...................................................................................
....................................................................................... мабуть саме важливе...
.......................................................................................................
........................................................ ....................................................................................
............................................
16.
цивілізація доходила поступово Все розпочалося з дерев’яної калитки Спочатку її змінили на іншу — більш масивну Потім взагалі на велику й металеву Провідником у цьому випадку був саме дід...
гуркіт глухоти Завжди існують не писані правила В чому різниця між Мадонною та Андруховичем ?
В очах окупантів — ми виглядали сектантами Та й зараз якщо відверто заявити що ти — українець ! Виникає теж саме але можливо що тільки не завжди викликає раптово кулак в щелепу Особливо в Дніпрі
світлини про життя твоє-моє Слова це завжди осінь розуму В одну мить Опинитись десь посеред чужих думок — що взагалі можна називати процесом мислення ? Тоді коли починаєш агресивно повчати колегу з роботи де вонавін займає трохи нижчу сходинку проте це є ніби на вічність нижче Чи тоді як стає все зовсім не зрозуміло ?
Закрутились пори року на шампурах здогадок
коли повітря почало задихатись
— Де ти вештався ? Де зник
Звичайно там було море Як же без нього — були інші але вони взагалі...
заставши на місці Але вже далеко іншого міста Продовжуй :
де міг бачити ? Вона як трансформер Мозаїка її всюди де не обережно проливав погляд свої фарби Навіть у сні Особливо у снах
Неправильний як єврейський череп — я сприймав п’яні естетизмом рухи за щось показово маргінальне Таке що не може діяти в зворотньому напрямі Особливо там де соски
Доводилось тільки краєм ока спостерігати голос Гіркий смак очей
хтось потрохи сходив з ума А хтось як твоя мати : раптово й здається на завжди
І дивуюсь я вже якось мляво Втім й тебе здивувати важко
Залишалось тільки дивитись і на себе також але вже ніби з іншого боку прицілу Ну а далі-то що....Запитають : можливо з’ява — можливо ствердження Насильство народжує...
— куди лізеш ? Куди преш ?
Приручені ніби подарункові вогні , льодяникова насолода кожного дня
Можливо я й не дуже люблю людей, як і тварин Проте не треба мабуть на цьому наголошувати Декотрі навіть подобаються... Але не можу я поважати ані своїх дідів ані його, як і прадідів, їх і своїх батьків — просто не вважаю потрібним...
Вона мабуть також
Висотні немов матюки хатини І вони посеред них — на вулицях серед поля що засіяно екскрементами Покажіть документи !
Підкажіть хто я...
допоможіть вмерти хлопчику Борі...
братуха виручи — вмри
подивіться ліворуч — подивіться праворуч
тут не палити Там не вмирати
зберігати спокій
заплатити — посцяти
і всяке таке
Незліченний вітер залізобетонної каші крутить свій калейдоскоп Де тут зупинка ?
Я пам’ятаю її але мабуть мені як завжди не туди Кому зараз руки навіщо ноги куди очі як у вуха чому саме хуй його знає ?
Мій недопалок вслід
От так йдеш собі і обсмоктуєш видивляєшся обмацуєш оперуєш віршуєш вирішуєш
На !
Тримай ! Що хтів ?!
....і нічого зі мною такого не траплялось Майже...
та й з ним наскільки він мене пам’ятає
Кожному по папузі — кажу я
Недостатньо самого себе — та ти фашист гомосек Ти — вилупок , срань
хто з нас бред — хто піт ?
Роки на усі боки...
значить кулаком значить підписом означає — Наступний !
наступні напролом Мить
Ну хтось таки призначає господарів — ні тільки ми
День також може бути лише крапкою
Скільки достоєвських не дописали своїх злочинів Звернулося іншим боком : на собі можна — на стінах ні ! Колективна цінність ?
Занадто просто неможливо тримати прислугу рабів християн атеїстів кріпосних боржників та інші іграшкові набори
В ядрі як в яйці — важко
Чому саме оральний ?
Горобець зробив вигляд ніби клюнув зерно Чи що там далі ?
І зовсім вже не про соціальний прошарок походження мови яку більш-менш розумієш
де можна купити сушену голову
лісоруба Летова ?
Все ж коли насилуєш обличчя здобичі повинно виглядати якось по-іншому — тому насилля на хуй !
Як довго
тільки порно-зірки — тільки сонце мертвих
Моя чорно-біла срака Моя фундаментальна теч Мови стає замалобагато Не поспіваєш не встигати
Провідна сила пиздить один іншого краденими рядками Піратськими святами
ябедничати стукачам
стукати підборами
потроху звертаючи зі шляху до розуму ?
Ні — також на хуй !
Існую чи ні — сам вирішу В мережу людства чи в пісок азовського часу
незручність лишає мене
Ніжне з’їдання значення Морів окуляри Китайські крабові палиці
останні ковтки перед виходом
біля входу
певно одна з північна-американських зірок Мабуть водяний знак зодіаку
круті як хлопці Виграні ніби ті самі...
Ти називаєш себе — на я
Незабутня фонетика — стіна як картина Уявиста вільність — ховати екскременти
Крик риби Кучугури рук Усім чуже — порожній колір
Підкреслити закреслити
Звіряче тупориле кодло — вони поступово захоплюють території та перетворюють на дебілів своїх полонених
поступово промацують тебе очима Вивчають твої крапкани
Що там в тебе там у твоїй таємній скарбничці ?
Так Шеллак і ще багато чого...
То який зв’язок між тим що в уяві та ним ?
— Що в тебе з нею ?!
Йшов би ти зі мною та сам й побачив Війна також — вона ?
Ручні роздуми ганебна гоньба типове повстання колін/ Ти увесь такий правильний — ніби справжній вбивця/ порожня тарілкова безпілотність кроків часових в механізмі
Вони йшли в післязавтра
байдуже числівники порядки схованки перехрестя паливні ноти контакти степені плоди насолоди поспішні не вчинки термінові не повідомлення недоторкана позбавленість достеменна вірністьне топи левели приклади прикладів кінцеві радіо точки
Навіть :
— В тебе є план ?! Вже сприймається старим палевним Вже давно в народі кажуть : в тебе щось є?
Втім одного ражу він сказав їй :
— Чоловікам ще можна позаздрити !
Вона : чому це ?
— бо в нас хоча б хуй є !
Контрольований вітер як сімейне життя Постійне копирсання в залупі очей
Став на крильце Увійшов
Чайник стає водою — цеглина стає водою
Хіба ти сам завжди знаєш що маєш на своєї увазі ?
Тут навіть пил — рідна Слова з’явилися з музики чи...
на порозі дзвеніло у вуха Знайомий бордюр твоя зупинка Зламана стійка
де саме пам’ять ?
— Сиш ти олень : вези мене в мою країну Оленів !
Вона просто подивилась на нього
докази звісно що зайві
Поза куполом зору Тризуби квадрати Гар такий ніби від молока що скипіло у грудях
Підростали стіни під дитячий сніг При усьому бажанні — що ти ще...
тра-тра у-иі-у — собака влади
посеред приголомшливої тиші себе
вчився дивитись
вчився ходити
вчився читати гру Сигнальна пам’ять — неприпустима поразка
пісок скла
листопад починає з себе
катастрофічно не відвернута не можливість — ще раз : пам’ять не допомога
Кажани
біле кошеня ночі Замуркотіла підсвідомість
Яблучним хробаком визирати з козубу
проливними морями сполучними штанями стрибанута вертикаль — моргород мандельштамів
Стреляючи один одного в цигарок
тривожний будильник зупинився за крок
ніби навпаки — у груді Зидану
усім хто за іншу команду — зіндан
Що виправдовує праця ? Рабство чи володіння — полон Звідки пішов цей вислів : про це навіть смішно казати ?
Як the Strawberry Alarm Clock після сорока літ сплячки Так і він схаменувся
І сказав я йому — піздуй рідний !
Куди ?
...можливо оце наше бля через слово те саме Так-с ніби можна-с
як Ну , постривай ! — на фоні Афганістану
до найдрібніших автономних подробиць райдужні дні на грибних ковдрах під вбитими подушками ...хуясє А казав не візьме ?
Мир як світ — вогонь Нові моделі любові тортур
вушний живопліт очні зуби ставок заочні клички дірявих спин та післясвічення на вітрі часу
І її зачіска крізь візерунки стрінгів відтінена навпіл променями сонця та блиском зустрічі в глибинах раптових очей
Ніби хочуть щоб їх спіймали
спалили Й так щоб мереживо малюку оберталось змією її білизни
Коли з цілодобового літа кудись в нескінченну осінь із чорнотою зими і тільки безнадійно блимає зім’ята згадка весняної самотності
посилений поділ тканини
Йти собі прямо
просто
Велике місто багато стін Усе повторено природою Музика страти Але про це після або ніколи
Де тут твоє ?
Дати кажеш — вони самі по-собі нічого не варті самі
двері у хащі Позбавити зору вирвати очі — і таки накази хтось віддавав
Звикаєш до нежиті
її телевізійні очі І цицьки похитуючись або лягаючи на відсутній живіт Бруньки напружуючись набрякали ставали гостріше під поглядом на незахищеність ліфчику Пайта на голе + довгі ноги не дуже спідниці Усе це з тобою
номери цифри новини — які ?
реанімація Так — реконструкція загарбання простору Заліпити соплями
Ні віри( що не так воно усе має бути ) на щастя ні батьківщини тільки земля хробаками Повернення в матку Транспорт для громадян та гостей міста
рукопис — ти натякаєш Такого слова вже не вживають Відмерло нарешті
хоча...
нерухоме пересування Ніколи не знаєш — чи встигнеш
Сам собі про-рубив день
Що означає невдалий переклад : академічний надгробний буквалізм Замшілий невипадково приплющений
...під яку мелодію вбивати вмирати
Під небом поліцейського цвіту які б міста не звикали із горизонтом
той не дурень — що не жив !
Втім яка різниця місити пісок чи топтати глину — проста машина не уявленого Невловиме
втеча — у таки самі як усі Майбутніминулі татусі з часом імен та порожніх криївок
поворот курантів
розмова курсантів Тимчасове посвідчення переселення в себе І знову у не звідки
хто постійно їх називає викликає ? Як завжди остання осінь чергового патріархату
Усюди розросталися очі — особливо у сні Де вона встромивши соломинку в мою уретру похрюкуючи від задоволення смоктала з середини твою сперму Неіснуючи як музика що вибухала стінами та раковинами під нігтями та зубами осінь поплескала одноруким самотнім гнійним дощем з піздюлен та іншої виховної лайки ніби вже давно знайомий паразит в якому все більше впізнаєш...
Ліки від
Відео-ряд Слуховий супровід нездорова усмішка шиї Потім вона скрикнула коротко солодко
знов підпалив від її
відтворюємо те що повинно колись бути нами
Негласний закон — чи це не я ? Тільки тотальний тільки піздьош Тіки-така
на який день на який хуй ?
Залишки райдужного скла окулярів серпня Невідомий далекий рідний дім обернувся черговою ночівлю на випадковій зупинці
Достеменно нікому
де саме як зараз Подвійне нічого на межі зору спрямованого крізь стіну Міраж — що побачив себе Він йшов майже як Ібрагімович крізь футбольний хаос мінного поля
як завжди часу більше не буде Великий дитячий шар страху Війна — виявляється всюди
де тільки...
скажи своє слово Невже і так і по-іншому далі тобто куди
от не повинні були проте гвалтували
Що таке молитва ?
Якщо завтикав залипнув Забувся вдивився забув
на межі сили часу та невід’ємних рівнянь правопису на свій лад та свій рід
їсти й пити для того щоб рот був завжди переповненим
свята перемоги початки невикористані презервативи очманіли ручки гарбузові кістки
дитячий дідусь батька Що таке мрія ?
Ха-ха слово
немає товарного запасу на вітрині Де запасні кроки де додаткове мгмм-угумм...
дзвінко вухам стрімко очам Язиками щоками викопаним співчуттям рибними кометами
Звідки свідки
на слід нащадки нас слід Як солдат на своє смертельне полегшення
Філа Ансельмо сюди б зараз
йому мабуть таке до-вподоби А можливо позер
Вуличні пісуари в Голландії як черговий доказ неспроможності жіноцтва
їм також потрібно через щось там своє переступити
нехай воно й буде виглядати як сімейна війна за хату ще не померлої бабкидідки
перерізана пуповина
жінки книг хробаки паперу
гостра нестача кваліфікованих насолод Усе це із тобою і з ним
проблема кінцівок Ігри тіней плям
Вуличні пісуари в Голландії — грибний слух
і я впізнав його
Підземним потом тхнуло сірою металом передсмертним духом на при-кінці квітня в той день
білі кросівки балаклави кастети Хакі камуфляжі шоломи кийки біти димові шашки
набої ?
Дерево пробите цвяхами Алюміній сталь бирка Погляд вчепитись Дома куди вікна бруківка булавка у вушко системний карієс соковитий клімакс цноти смерті страху
Осліплення не тільки словами Бачення не тільки самозахист виправдання ознака бар’єр контратака
крізь щілини повітря не крадучись але балансуючи на грані цугцвангу або цейтноту
ментами й цементом
Потім був поїзд з сексу і бомби Потім Одеса
хто куди львівське пиво Експериментальні екскременти Проти шерсти проти завжди Вікно що праворуч де шляхом миру йде вона
ніби південне небо близнюк у хмарах вище північного брата
повинне ?
Не так просто Ніби ложка без супу — ніби тільки одним очком
багато чого стає просто нецікаво нудним Знайти час дати волю в ні-кудись поспішати
І нах пам’ятати власне ім’я ?
посеред мінного поля з одного та другого боку триває дорога прикрашена блок-постами Куди б ти не їхав, до-дому чи з...
все навкруг чуже Все давним-давно не твоє... чомусь задкує смерть
Дивним залишається те що він ще не припиняє дивуватись Однієї крові — то що ?
Що кому передати Видніше
амулети обереги прикмети прикметники посіяні ізумруди з бруду ласки та суму
17.
Зі швидкістю відстані від літери до літери Від кроку рухів до залишків меж Все залежить від сонця Наприклад
— Куди тече Дніпро ?
залишався тільки нойз
Запитальні знаки вух
співаючи піски
сир бром
як скроні тотальним сріблом Ніби біля кожного стовпу Постійно підводити рису постійно обертатись ніби на усі сторони Де вимикається світло
Локусфокус
листя часу Кругові дерев’яні спалахи І знов Критий ринок Ще секунда і сходи з наступною втратою усякого значення
професійні актори професійні спортсмени ...бля мабуть це важливо бути професійним Мати потребу бути задіяним Постійним
Саме воно залишається кутовою вологою обмеженого будівлями простору У кожного є своє місце — де можна Танцюючи шляхи охолодження
З наближенням відчутності часу й потреба в словах стає зайвою
уламок зуба дере щоку
казати просто : пізда керму !
Butthole surfers everywhere — вужі звичайності Глуха міква говору злочином за покарання
Чумацький шлях краплею сперми Наскільки усе ? Це
То виглядав він — то порожнім Усе тільки крізь труп — усім не туди
І знову тільки машини що поливають дорогу, місто як мурашник до того як на нього наступили
Що дано нам не зрозуміти ?
Я навмисно все більше питаю Як і він
вона мовчить
Жити кожен день так ніби це саме той день ? І що, в когось вийде ?
селище ім’ям Карла Маркса
колекції совкових вінілів та незабутніх моделей первісних людей, мисливців, вікінгів та радянських бійців — ті що по 15 см
та маленьких ковбоїв індіанців піратів фараонів берсерків
какофонія пальчиків Чого чекати
коли дає пагони як під час Поллі засцяна територія вушного зору Полишити рух
дуже довга перерва
Застарілі як місцеві вирази незграбні тролейбуси мислення
тільки там де роги — там де дроти здогадок
Перемога поштовху над бажанням
якщо хтось це читає — то він дуже впертий
радіо-хулігани радіаційні мусора
Справжні воїни_пацифісти Безіменна кінцева Колись нещодавньої юності :
вони збирались ночами, бомбили мажорні корита, найчастіше обирали кошерні поза-шляховики чи зовсім попсові варіанти уявлення про успішне існування Спочатку були балони із дешевою фарбою та від-руки щось типу ЗВІДКИ ГРОШІ ??? або ПОВЕРНИ ДЕ ВЗЯВ ! На лобових пузирях на бічних гробових дверях Жовтим на синіх та білим на усіх інших окрім чорного який саме білим Потім поступово акції здобували агресивного розмаху Каміння й цегли у скло водія З’явився бензин спирт навіть олія
Як збирались, як домовлялись, скільки їх взагалі було, хто страхував...
Були знайомі І вона також Дивився на неї застиглим із повною каністрою та довгими сірниками в кишені Потім прокинувся
Звідки вона ? Як їх шукали, ловили, хто відповідав — ти ?
Вона ж з Красіку
сон
як-то кажуть багато фільмів дивишся
Кого з однокласників з ким в контакті кому телеграм
молотоголові підсвідомі мешканці Ну як не впізнати ? Постійне вмивання рук
Все це з тобою Все це твоє
— Цим москальським підорасам потрібно було виходити на вулиці коли їм втирали про Крим
І шо ?
Наївно Супер те що потрібно
якщо відверто — то відразу приймуть Досить бути людиною ?
Перший досвід
міжгалактичне хуйово гаряча крапка
Є тільки сфера та вміння нею розпоряджатись Зокрема у футболі
вплив чи супротив Саме тобі
тут
Ера безсоння
слідчі дії
Полум’я що жере себе Ручний кайф — магічна праця
пейзажі схожі з латинню
сполучені штанги американські гірки ну Набагато більше трави
побілені стіни Постійне прибуття
любовне рило
коли Чуві каже : Вах !
Саме де Де саме протече дах
де нічия — там і земля Ось там й крадуть повітря Розрізняють сни Спостерігають молитви
три етапи довгим волоссям Чуже-рідна домівка Увесь об’єм тиші Взаємовиключні спроби дитячій жаргон місцевий суржик В першу чергу ?
Смуга тримає розмову
під читання ще ненаписаного
Перегравання Знову слова о погибелі землі Руської Й знов пиво в літровій склянці
терапія сечових Січових коренів лози мертвих
— Грибники значить... Кажеш що усі ці мухомори казкові Мабуть на них чекає ще гірша доля ніж коноплі Тихі мисливці, авжеж Революційні психи
всі потрошку спускатися легше підйому Ну а про що вести мову коли є тільки вміння виживання навички бути звички триматись
Про яку боротьбу йде мова коли зашитий у грушу Про який супротив суспільству суддів та адвокатів ?
Всі йдуть по залишеним стежкам ? Вони також
а Ти вже вступив...?
чи як завжди по-вуха В какандос
ще один пивас тому хлопцю що колись був мною
Коли випадково натрапляєш на те що колись безплідно шукав, вже давно забув і знову згадав , проте усе воно якесь...
І ніхто вже не зустріне, не попередить Тільки зір крізь себе
глибина висоти
Дуже рідко тільки іноді прокидаюсь
як кашель в переповненому транспорті Як з середини сміху Метелик між ніг
зірки колінами шахтарів
бджола що загубила свій вулик Випаровуючи починає рядок — розщеплене я, зачухані до шкіри кістки Кривина племені зникнення Вони завжди дивляться крізь тебе Чують
чують
навіть завжди...
18.
Навіщо Де твої межі
те саме запитання що й він мені ?
Щільно вдивлятись як відмирають тканини головного мозку твого міста
Лічити — надавати обличчя розрізняти слова
Можливо Ні ти ні я — не я не ти Персональна швидкість
хто кому вчить
Вітер то слабшесильніше то весна літо осінь зима осінь весна літо весна зима осінь
воно — чим Чого Їм
що кому їм У той самий капкан — знайомий З дитинства Персональною мовою
було щось від Фанні Каплан ?
Скоріше швидше ні навіть ще тісніше Можливо досвіду
вони забирали свої Надавали нові ім’я Йшли проти
права правил ?
По потилиці алфавіту незавершена геометрія краю Приватний сектор безсоння
реальність складалась з того що було під рукою Інша як голод — як сіль з рани наказу
Нескінченне як мінне поле застигле заросло безпам’ятними травами квітів відчуття сну
бездонне ліжко компенсації моральних збитків —
вбите дитинство похована юність неотесана старість Ніби це є частиною чогось...
От і буває що вже давно не ходив колись майже рідними стежками та якось натрапивши посміхнувся
стер з лиця і знов Посміхнувся
хтось подивився йому в очі — ні не впізнав ! Досвід на карантин
та в якої ж кишені сховане серце ? Кому з нас...
Оглянувши супрематизм знайомого з початку себе кладовища сказав :
які ж ви все-таки — мудаки
окинувши оком далеке вікно
здригнувся зупинці
Пішов собі нах...
десь там був коридор
Втім звучна луна цвяхів що їх заколочують в труну часу Трикутні птахи
туалетні кроти та інші засоби Незліченні втрати старі адреси циркулярні відхилення
На загальний доступ на світову боязливість Ніби підстрижений голос
хтось скаже : він жив всупереч славнозвісному /насрать/
хтось Скаже...
суцільні підберезовики та опеньки Переможно чекати Хіба без тебе — тебе не знайдуть ?
Погані прикмети повернень Музичним тортом кидати обличчя
й у римлян мабуть музичка якась там своя була
Обрати правильний бік ?
Автономне опалення автономне правління Авжеж — саме ти
хто це вже говорить в тобі ?
Ніби з Брюсом Лі
та ви батько — естет Мені по х... Чому цей світ обов’язково має бути розумним
піти в партизани піти в грабарі Ліпити пластилінову міжгалактичну азбуку
дрочити на якусь релігію — все одно що дрочити на футбол
на заході чого
Слухняний потоп
Христа мат
ніби в АТБ — своя лінія Ідеологічні сценарії
дослід вживленням Гетеротопія
величезні обличчя Серпантин відсутніх доріг
А як же їх примусово легке — завжди готовий !?
Де — ми найкращі ?!
Луна від кроків Сухі краплини уроків — років Чарівний бед-тріп До того що мабуть одяг буде потрібно робити самім
На зло усім ворогам і народам !
Постійно шукати тінь, перебувати тінню
ГШ пахнуть котлетами
котру годину котрий час Виродження улюлюкання нації Співчуття
подвійні агенти очей Знов-таки усі дії тренуються відпрацьовують
Відбуваються
спробуй знайди ще, де тут вмиральня... Спробуй злови
Але це вже не я — не він
Викликати свій дух та інші точки зору Знов забуває майбутнє — ціни традицій
пошуки богу мавп
Ікла вогнів
вітаю кожний проступок — на шляху геть тих хто йде куди очі
знайомий орнамент Та сама сталінська вишиванка
саме та година — постійний Застійний час
...наприклад англійські футбольні хулігани вбираються тільки у фірмові бутикові лахи коли йдуть на махач а тутешні поверх секонд-хенду ще тоновані футболки що відповідають кольорам клубу
ніколи не розумів цієї хуйні...
Що маєш... конструкційна де-конструкція Обмін знаків на значення
симуляція Друга жовта — червона !
Безсонно нести свою цеглину на вівтар світової будови Центр запобіжної сили
кулаки вулиць
— Та усе це клоунада !
Всесвітній чемпіонат з суїциду Карнавальний день довжелезних ночей та маскарад скальпів
хлібом видовищ за пам’яті межі Партія в регіт — кінцевих інстанцій проспалі зупинки
наздогін Ганьба між спокусами розуміння — геть нічого та розірваним паузою станом гейм-овер Талант відхилення норми — синдром терапії Ось бачиш як виходить...
абсолютно історична пам’ять
Вторити хапатись завжди робити вигляд — проста відсутність ?
Безлюдність
нам завжди більше...
мовчазні статеві ознаки — ніби їх
Вже остаточно — тоді
гратися тим що під руки Звідки походить біль — тіло мови Справжнє ім’я...
хаосу немає меж
дзеркальний сором Основа
йти крізь ніщо Бути — ні де ні про що шкодувати
блукання посеред обгорілих світлин обісцяних світом кутів Сліпих незайманих стін
проте ніч Одночасно
— розстріляв би ! В нас так говорять Між виходом і входом
говорять і я вже сумніваюсь у робленої люті у примітивності місцевої мови Мабуть багато успадковано від тих хто й дійсно Розстріляв
— Стріляти їх треба цих бандерівців майданутих западенців...
— А волосатих стригти а лисих — в тюрму Так ось де ховається гопник
— Хуйня це все...
Заспокоєний обернувся тільки побачив її Удар звалив з ніг білий колір ніссан труба колесо під Вже не подзвониш Ні не вона
Мої вибачення — гвалтуйте мене Смачного
де мотивація
зіниці в себе На плечі рушниця якої немає — в молоко бруду
ми — як полюбляємо лайно
Всенародно прийняті свята та чорні дати Ніколи ні коли не зупинятись
пустота — це звук Порожнеча — це слово
...ти що мочиш ?
— ще одно пиво каву трек сигарету день хапку що разу вертатись у школу що разу тікати
пожежні недопалки відбитки ментів лікарняні крапки
депортація аби
( скільки років минуло від кінця першої до початку другої світових війн ? Десь трохи більше двадцяти... Які події встигли втиснутись у цей часовий проміжок : початок та кінець українізації, голодомор, геноцид , масові репресії, побутовий...) Діагностика шкіри ( що відбувалось в Україні за двадцять з гаком років ?...)
Тому йди — пройдуть роки і виявиться що розмовляти українською це ознака гарного тону
до інших джерел Пам’ять як ім’я
борони звились в сітчатку множень Змією вподобань
агресивні спеції У дзеркала глибин породжених водою що знають невразливість дна
та жити так щоб навіть сон у сні був тільки грою з буквою закону
Зона відбиття
зір хитрував Слух розв’язував ворочав програвав
Спів падіння тіл
розриву сплеск Крадіжки розтертий блиск
усі малюють ті ж самі ялинки — але кожний свою Жага крові — пам’яті спрага
мнимі неслухняні слова Сила влади
вони спостерігають Стережуть ?
Мортал комбат — в нього розірваний рот тому що граната Катувальні колеса громадського...
хтось взагалі читав до кінця Майн Кампф ? Він так точна не спромігся — з Капіталом те саме
це тупик Стоїть солоденьким печеним повітрям
зменшений до нескінченності об’єм іграшки в масштабі строку що вийшов
кудись звідси
— Мала, я знов зменшив дітей ! Корчинський : Лонггонг СДМ 833
змішування до трави А коли запросто не вбивали на вулиці ? Час позбавлений зв’язку — новий різновид насилля На порозі дзвону у вухах
людина проста
дрімотний бджолиний вулик Або нічого особистого
порожня пластикова пляшка м’яко приземлилась у північ беззахисного простору Що й казати... вогник бичку їй навздогін
судоми Так
бруду крик — поклав на язик Липка музика чманіла в кишках
Воно пролилось — просочилось Надірваним сухим макіївським невід’ємним Незрячим ротом очей Спека зони — кокон стін В екстремальні умови закидання філософським камінням Історичне — до Незнайома зупинка
слизькі сходи Відсутніми поручнями холод тримає за яйця — колотнеча сердець
Ручне керування снігу думок
національна мультипликація — расова анімація Жодного кроку
тільки — Хейл ! Нумо зустрінь Ніби ще раз назустріч її коліна не зможуть розрахуватись
коли майже до самого горла... Її слина на кросівки
контроль ? Сміття завжди обопільної статі
19.
Безповоротна крапка
в них свої чайні церемонії — боротьба з владою як з такою
усі вони в залежності від пізнання Придорожні
Все так і їздять давно вже скасованими маршрутами окупованими відсутністю задуму вулицями ніби геніталії метеликів рідного місця Не чекали погоні
флексії знань
Мабуть це солодке відчуття почути від опоненту що він кастрат... Зворотня тверезість : Мопассан-Мамассан а ще й цвяхи в голову та підшкірне автодафе і земля колесом Десь-так
крізь осінній дощ крізь весняний морг
Крізь пташині рослини крізь лід туману крізь волос крізь бажання порожнечі речей
крізь
гормональна корупція нестерпного простору Як зміна траєкторії погляду в очах тої що знов попросила сигарету ім’я якої згадати вже помилково
В конфігурації виконань промайнуло як чиєсь не твоє побічне життя машинальне : дякую
кругові запитання Невідкладна ікра — титри... Що ховається за цими знижками на тимчасову свободу пересування ? Виконання побажань порад наказів команд благань розкладу правил Шепіт лайки Стиснуті кулаки зубів Я дивилась — вони бачили
кольорові стрічки : вирішуй ! Ревматизм мотору посеред стабільно глухої ночі
зморшки свідомості Папороть квіткою блювоти Вважається хто кого Багато що ? Постійно розминатись Чомусь лише цифри — кому не кажи, про що не питати Куди не звертай
уважно
не дивитись туди де очі але відчувати їх шурхіт Бичаче молоко
Звісно що кожного разу по-іншому Чудово страшенні реверберації Пташині народи позбавленої статі — допитлива ковдра Домашня кобра
жирний об’єкт пророцтв Триматись постійної напруги — змінного взуття
зміїного соку Назавжди першокласників Рожевих сідниць на смак Невикористаних за призначенням туалетних заміток Так — ні хто не бажає, не бачить крапок... Крапканів розп’яті комою
ув’язнені недоліками Ранки переповнені комахами пасажирами хуєтою зупинками Окремі тримання Усі твої суто футбольні фабули — сонце що палає саме по-собі
навмисні ліхтарні буси та попутні драми й баси — милується край Як є наші — то з’являться й ваші Воші машин Керманичу справжнього завжди приємно в’їжджати у натовп Слова відмирають так само І знову пил у пісок
пруть ломляться виснуть Набувають для тих хто зміг не почути
— Ех, замінити би печінку сталевою — зуби на плоть
Рожеві менструальні прожилки новин Біоритму громадських платних стискань третя територія Неможливо — стерті літери завжди Безумовний Швейк Безмежний Дон Кіхот гендерна нічия
— З твоїм бажанням — ти би міг... ?!
Флажолети відчаю незримо скрипіли дверима у себе
як вони знайдуть мене — кому я... ?
Відомо
усе завжди було відоме
Він просто брав і записував складав та спалював ніби посміхаючись із голубиним воркутінням десь там глибоко...
Частину себе він тоді залишив на її розірваній сукні
питання закону ? Ні дякую Ні не чув Усе одно доведеться якось з кимось жити
навіть лупа про щось свідчить Жити подвійно
коли саме відчуваєш доторк приємного до огиди До пізди...
біжиш виглядаєш маришся самому тобі Хто роздає голоси ?
Пісні лебедів коти Моргани
Він вже пізнав про целофановий пакет проте поки що так і не зміг їм за потребою скористатись — мені також це здалось не гуманним
увесь щасливий увесь Такий обрушився забраковано Кіно вбило літературу — реклама вбила кіно А Цоя вбив москвич
депресивність затишку — перехрестя То де той Шмушмурдик ? Назустріч атмосфери як зникнення
Одягнуті в мундири гандони чомусь завжди виявляються представниками якоїсь-там ніби діючої влади Виконавчі так-би мовити контролери Провідники
як каже головний тренувальний : значить
Вогнище книг
чи були якісь виміри ? Знову один чи...
червона тінь Тривалість зору — чи зможете ви пройти прямою сюжетної лінії ?
В приватності розшуку легітимного приводу Сума сумнощів Це вже не вперше він намагається дізнатися на градуснику котра година обережно ступаючи на черговий незнайомий балкон тим паче невловима вірність імен
Увесь негатив був пошкоджений чимось дуже болючим — можливо ще не дослідженим До освітнім Можливо нові руські тонтон-макути або свій власний не причеплений антинатализм
Отже не жіноче обличчя як здавалося...
московський гамбіт : дивитися — можна
іноді можна — торкатись
Вічного — ніт
Шопенгауер мовляв що багато читати шкодить розвитку власної думки — авжеж, маючи при цьому в своїй бібліотеці близько 1300 книг, можна ще й не так виїбнутись
вкотре вже : суниця в голову — журавель в небо
І чому кожний раз лячно...
може вона ще намагається бажати вбачити в ньому відповідну людину ?
Мислення так і стискалось в руці ніби самі знаєте що...
місцева інтонація жестикуляції Зміна модальностей пори років Стіна звуку світла
звикати — ні дякую ! Не завжди буде завтра — закохатись в страх
кольори веселки наразі можуть викликати геть зовсім по-дитячому хворі відчуття та пориви
Сокирами ставали дерева Літери — вироком
капканом крапки
москальська пліснява все більше нагадувала — ту саму червону тінь Безкінечне створення зруйнування Як завжди вже надто пізно Сьогодні — постійно минає зникає тікає залишається позаду в десь-там Ніби осінь з глибини глухої розмови Неможливість відповісти
коли смерть — стає мрією Чи мрія — смертю Коли крапка дійсна ? Чому ми постійно...
затяжні прогулянки невідомого на ім’я Невідривна архітектура канонів середньовіччя нових телескопічних...
— В нас же свобода віросповідань гарантована ще й кримінальним кодексом ?!
— Чи можу я тоді використати свободу від жодних віросповідань...
Або релігії поза встановленим законодавством ?
Вони не визнають — права
жодного ствердження Жодного : на хуя...логіка неіснування Жах посмішки Для чого вона питає...
каменями піснями — тонкий понад звук
— Ні : це був вже хтось інший
вирізані з повітря — їм вже були затісними будь-які штани країни слова
В кожній куртці по пачці в кожній пачці по куртці — чорній ніби зуби гумару вночі тих хто досить міцно сидить на насваю... Колись і він почав їх впізнавати
приємно коли відчуваєш в середині себе В дзеркалі вологого шелеха
в кожній померлій клітині того кому належить сон
Іншої втіхи — інша радість потрібна як нагорода пророкам До краю відсутнє — повне без дну забуття Протилежна отрута — інстинкт збереження само-руйнації На огиду обличчя Як мертва музика батька для сина :
Ми зупинили фашизм — а вони ще й досі кажуть про Хіросіму та Нагасакі
бандури ситари Відлигою сюреальні подушки на її фоні Відкривається заборонена швидкість Сухим листям туману розмов — пострілами привітань Наслідкам дійсності
спіритизм анархізму Кожній расі — свій торч Що конче...
будь-які засоби будь-які спроби Ранкова блювота Неминуче старіння — копирсанням в лайні
З Новим Роком схованок ! З Днем Народження сумніву ! Щирою правдою — силою наступу рідних близьких мов чужих в животі По-гриби...
Вмонтована камера самого себе
хто хотів в КДБ — той зміг
А хто ні — сам винен
циркуляція
літри літер — нікому Знов щось прийшло Щось чекає
дожити б до ранку
походження шраму ніби чудова гадка Харчові відходи — вбивати із милосердя
комедійний серотонін Падає сонце
підбитий підсумками ; від донецької стадіонної тисняви туалетів до порожніх львівських зупинок, так ніби зустрінуті погляди тієї що навпочіпки відливає в непомітному як їй щойно здавалося місці потворно керована своєю уявою, неслухняна сеча по стегнах в її туфлі — впіймана, намагається хоч якось прикрити піхву тому що водоспад не спинити — злива у джунглях, миттю розуміючи що вже з самого початку дії зі своєю малою потрапила до камери об’єктиву із тим що було я... В далі туману непроходимі міста тупо непролазні хащі колоніального досвіду Повзе трава калатає клітини в заплутаних імпульсах задоволення фрагментальної пам’яті Не повернеш назад — нікуди не підеш
Наукова реклама : москалі й досі пробачають борги африканським терористам У що граєте ви ? Стратегії стрільбищ нікому — все Аж це сяйво рухне тобою очима читаючи короткі хвилі небезпечно довгих кличок Перевірка знов на перехрещені — не письменність прав законна без людяність Криваві спокоєм очі — з ким саме ? Як скоро знов татуювань у моді : не забуду рідну мати ! Позбавлені речі — популярні раритети Каштанові спроби : він вмикаєвимикає машину Ось і весь наступ увесь виступ... підставте себе підставте себе і з’їдали — підставляли себе І знов вони зрекалися від тільки-но написаного та все ж продовжували брехати... І тоді коли поруч з компом нікуди пляшку подіти та й на паузу важко вже зупинитись коли вже за рамки усіх вимірів Поза так — і ні Пси качають головою всі качають головою ; перемовляються дзеркала ротами війни ніби нові підліткові культи Не так жваво, адже хз куди прямувати... ще одна з них казала що з п’ятнадцяти мріє про поза-шляховик чи-то лендровер чи-то лексусексуснексуспекусус; фенкьюверіфакінгмач ! І що їздила би вона ні на кого особливо уваги не звертаючи Селянка ? Вона також починалась на В. Мальовничі братовбивчі донецькі степи і Терстон Мур у навушниках Що вже й казати : село-селом Польова квітка Голод таки — був ! Був кегельбан ; ім’я з натяжкою Крізь кухню проїхав вже другий тролейбус до головної місцевої залізниці донбасу — крізь спальні туман львівський трамвай та дніпрянське метро Важко ; як глибоко не срати на політику — все одно по вуха : як сила тіла І наново — ти На полотна площину встигають, на останній черговий — ні Сховати та цим самим підкреслити свої ноги — жіноча зброя обернена проти неї Я бачив тату на обличчях іще в дев’яностих ; — То що увесь футбол тільки заради коефіцієнтів ?! Хіба-що у дворі... а який сенс грати без грошей ! Чомусь дуже жіноче ніби літери виглядають... Вони ще навіть не експонати музею будь-якого сюжету, відсутність ідеології також — ........................................................................................................................... !
пам’ять чого ?! Що там в тебе за ширмою ?! Хіба слова обов’язково мають бути підпорядкованими ! Лише батьки батьків, лише діти дітей Хуйова відмазка І тут вони починають : навіщо усе це, хто винен, хто усе це створив Ніби в глибину речі У саму ніч
під контроль презентації ; для Норми — вандалізм спроби Співати бо нічим Мозок також річ — непередбачена, якщо вже казати про нього і взагалі... по схемах, по номерах Ні ну є ж дійсно письменники які володіють... — Ти чого в цю справу вписався ?
— В яку на хуй справу.... ?!! І тут він їх роз’єднав
я не розумію душі — тільки свідомість та й то не свою)
є сітчатка екрану
немає можливості Лише б ...що ? Можливо страх воротаря перед пенальті...
Ніт
