- Господь посилає людям тільки посильні випробування.Іди доню з миром та з богом у серці - віщав батюшка.Марійка вийшла за поріг храму, перехрестилась і попрямувала.....
У дім до свекрухи.Дорогою готувалась до розмови з нею, адже розуміла, що всі біди в сім'ї з її подачі.
- Мамо, в нас буде дівчинка, Тетянкою плануємо назвати, в честь Вас!
Жінка аж отетеріла від несподіванки.
- Пробачте мене, мамо! Можливо не завжди була Вам хорошою невісткою.Хочу порозумітись з Вами- вела далі Марійка.
Свекруха залилась слізьми:
- Це ти мене дочко ,пробач !
- Завинила я перед тобою.Все немогла тобі пробачити ,що прийшла в дім без посагу!
- Все надіялась, що Максим покине тебе, таку безталанну. Я ж мріяла про іншу невістку, Валентину. Їхня сім'я он за городами живе.Вони люди заможні, думала, що й моєму синові щось перепаде, вже не буде бідувати.Але він обрав тебе, а Валентина також незабаром заміж вийшла за хлопця з нашого села.Та як виявилось, недовго те щастя тривало.Той хлопець вже вдома , розлучились вже вони.Люди розповідають, що гульвісою виявилась та дівка .Все по барах та клубах час проводила,- вони ж в столиці проживали.А то зачастила по заграничних курортах , і вже звідти іноземця привезла- чорного! То відразу законного чоловіка і кишнула .Оце б така доля і мого б Максимка могла застати.Так що попустило вже мене, не хочу чужих статків.
Порозумілись жінки, і запанував в сім'ї мир та спокій.Свекри ще й корову для молодят придбали, щоб діткам завжди молочко свіженьке було.
Влітку Марійка народила здоровеньку дівчинку, як і планували Тетянкою назвали.
Круглолиця, з блакитними оченятами і кучериками на голівці, ну справжнє Янголя!
Тішились всі та ростили дівчаток.Юлечка вже на осінь до школи пішла, а чоловік роботу хорошу знайшов.
За сімейними клопотами промайнула осінь та зима, та щось нездужалось молодій жінці.Вирішила до лікарні звернутись.
Там одразу і залишили, терміново була потрібна операція.І от за 3 дні вона ще зовсім квола -вдома, бо чоловік знову взявся за своє - пиятику!
Коли проспався знову з друзями пішов до шинку, ніякі вмовляння ні матері ні дружини не допомогли.
А опівночі ,страшна звістка сколихнула сім'ю- Максима більше немає ...
Повертався з товаришем додому, обоє ледь на ногах тримались, йшли по дорозі, хитаючись та падаючи.Невгледіли небезпеки, обох збила вантажівка.
Максима- насмерть, товариша із численними пошкодженнями до лікарні забрали ,невідомо чи виживе.
Чорною хусткою став для Марії кожний день весни...літа та осені...
ЯК ДАЛІ ЖИТИ ЖІНКА НЕЗНАЛА...
