Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 47991, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.16.135.226')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Жіноча проза

Жіноча доля. Хто її розкаже?

© Неля Мостіпан, 18-12-2019
2 частина.

- Голе, босе, простоволосе...
- І де ти взялась на мою голову?
- Ти знаєш, що я нехотіла мати  тебе за невістку? То син наполіг! - свекруха кипіла від люті.
- Ні ,щоб так, як у людей: невістка з заможної сім'ї , так ні, як та билина- Сирота!
Так, Марійка була сиротою, скільки себе пам'ятає проживала в дитячому будинку.
Рідних батьків незнала.Ще змалку тулилась до віконечка в гральній кімнаті, все маму виглядала...
А коли на свята дітям дарували солодощі,то дівчинка  не ласувала ними,  складала в пакетик- для мами.Старші дівчатка глузували, а одного разу викрали все те багатство та й поїли.-Нічого добру пропадати-, зазначили вони.
   Роки йшли, та мама все не з'являлась. Коли дітей виводили в місто на прогулянку,Марійка все вдивлялась в обличчя жінок, можливо між ними десь є  і її неня!
   Коли одружилась з Максимком, то вже заспокоїлась- нарешті в неї будуть батьки.
Та свекруха незлюбила дівчину з першого дня.Ще коли на роботу ходила, та гроші такі-сякі приносила , то ще було пів-біди.
А коли вже народила Юленьку, і була дома в декретній відпустці, то геть життя нестало.
І пелюшки дитячі попрані смердять, і їсть вона забагато, і готує не так, і прибирає погано.....
Максим на все те незважав.
- Змиряйся з матір'ю, адже ми разом проживаємо- повчав.
Марійка змирялась і корилась, та все ж ніяк немогла догодити.Батько- свекор жалів невістку, але не при дружині.Вона і його "кусала" .Бувало вийде  до хазяйства, почне якусь роботу, та все тужливі пісні заводить.
- Тату, чому знову сумної?
- Та плаче серце моє, доню! Щоб не виказати сліз, я співаю, та все сумної, бо не весело мені...
Стала Марійка прохати Максима, щоб десь найти житло і жити окремо.Як не дивно, чоловік відразу погодився.Так на виплату вони придбали стареньку хатку в селі. Та недовго тривало їхнє щастя, Максим почав випивати.Спочатку зрідка, а потім чи не кожного дня.Допомоги від нього по господарству не було ніякої, то спить з похмілля, то випиває з друзями.
   Тож жінка хапала всю роботу сама.Дійшло до того, що вже навіть і дров нарубаних на розпал не було.Виручав батько:  то дров нарубає, то загороду полагодить,то в свиней вичистить.  Марійка терпіла все те, неможна дитину без батька лишати,- вмовляла сама себе.Незабаром через ту пиятику чоловіка звільнили з роботи.Грошей на прожиття було обмаль, і жінка вирішила взяти ще одну земельну ділянку ,щоб виносити на продаж всілякі городні лишки.Так сім'я зводила кінці з кінцями.
ЯК ДАЛІ ЖИТИ МАРІЙКА НЕЗНАЛА...
            ( далі буде.....)

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.04937481880188 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати