-Мамусю, а чи довго ще нам спочивати на хмаринці?- запитала маленька сніжинка.
- Незнаю доню.Потрібно почекати коли нас запросить на гостину бабуся Зима,- відповіла снігова хмара.
- Думаю, що вже недовго. Адже її сестра Осінь вже зшила собі ковдру із золотого листя,тож напевно вже готується до сну...
- Ви з сестричками вже вирішили де будете кружляти?
- А де можна матусю?!
- Це доню залежить від вас! Якщо ви захочете над полями, лугами побешкетувати , і там осісти, то буде добрий врожай, і люди будуть дякувати вам. Якщо тільки попустувати, то осідайте на деревах, будете, як в колисочках гойдатись на їхніх вітах. Захочете землю прикрасити і настрій всим створити, то лягайте м'яким покривальцем на міста і села...
- Мамусю! А я хочу он з тією дівчинкою погратись, вона вже мене не один день виглядає!- все невгавала мала сніжинка.
- А чи добре ти доню в школі навчалась?
- Чи пам'ятаєш наше правило?
- Ми кружляємо і осідаємо в ручки тільки тих діток, хто добро робить, мамі допомагає, в школі гарно навчається!
- В тебе така дівчинка?- запитала доньку мама-хмара.
- Така мамусю! Вдома вона допомагає, братика меншого доглядає, пташечкам їсти в годівнички насипає, і гарнюня така!
- Добре дочко, одягни побільше пухнастих шубок, щоб ти краще відрізнялась від сестер своїх. І коли Святий Миколай буде проїзджати на своїх санчатах, то відразу помітить тебе, і знатиме, що твоя дівчинка особлива, і заслуговує на подарунок ,тож внесе її ім'я до свого списку.
- А неслухняним діткам що?- поцікавилась маленька сніжинка.
-Ну звичайно різочка! Нехай обдумають свою поведінку!
- А ми почекаємо, щоб знову через рік потрапити до рученят тільки чемних діток.
А ти слухняна дитина?
