Після подорожі минув місяць.Олеся вже отримувала непогану заробітню платню, і була вже незалежна ні від Інги, ні від Сергія.
- І правильно, жінка повинна поважати себе,
хоч на помаду та цукерки заробляти!
-Нічого зазирати в чужі кармани. Вони, ті олігархи, знаєш, як гроші свої люблять?!- все повчала Інга.
- Та який він олігарх, Інго, що ти мелеш!
- Причепилась: олігарх, олігарх...
- А те, що самій потрібно крутиться, то я і без тебе знаю.Не звикла жити за чужий кошт.
На вихідний вирішила Олеся в село навідаться.Прикупила нудликів столичних, та й гайднула.Як завжди допомогла матері на кухні, а тоді і в повітку навідалась, скучила за живністю. Полюбувалась на птицю, на око кабанчика зважила, а як глянула на стіну побілену, то так і прикипіла. Облизала б усю- з низу до верху.Що це за оказія зі мною? Ще ніколи не хотілось мені стіни в повітці облизувати...Сміх та й годі...І таки спробувала, одколупала нігтем добрячий кавалок, що лущився, і відразу до рота- ну й смакота!
Інзі як розповість, ото посміються обоє.
Зайшла до хати, а мати вже чекає...
- Лесюню, доню, лячно мені за тебе.
Дивись там , ще в пелені нам з тієї столиці не привези. Бо там такі кавалери, що відразу відхрестяться і від тебе, і від дитяти.
- Та, що ти мамо! Що в мене розуму немає, ні житла, ні статків, не до дітей мені зараз.
- Воно то так, доню. Але ти розповідала, що кавалер в тебе в столиці є, і на морях- океанах ти з ним відпочивала, дивись, щоб подарунок звідти не привезла.
- Ой, мамуню! Хіба для цього на океани обов'язково мчати? Дитинку зачати можна будь- де, хоч в копиці сіна.
Повернувшись до Києва, Олеся ввечері розповіла Інзі, як вона стіну в повітці облизати хотіла.Подруга уважно слухала, а тоді переконливо кинула:
- Вагітна ти!
- Як вагітна? Огірків солених мені не хочеться, оселедців теж! З чого ти взяла, Інго! Не лякай мене!
- Я не лякаю, відразу діагноз тобі ставлю!
- В тебе коли вихідний тепер буде? Мчи до лікарні, побачиш, що й вони це підтвердять!
За два дні Олеся вийшла від лікаря: вагітність 4 неділі.
Незнала плакати чи сміятись, радіти чи горювати.Зателефонувала Сергієві, попрохала про зустріч.Загалом сама вона турбувала його рідко, чекала коли він сам бажатиме зустрічі, а тут все ж наважилась...
Перша декада грудня пройняла морозцем і вітром.Леся вже й сама не розуміла, чи то від холоду зябко, чи від майбутнього побачення.
Сергій сприйняв новину стримано, але потім
якось відразу подобрів і запевнив Олесю, що він її не залишить, і дитинка їх ще більше о'бєднає.Мови про весілля чи сумісного проживання він не розпочинав, тож дівчина вирішила, що треба ще зачекати.
На роботі вирішила поки мовчати, побачимо, як там далі все обернеться, а поки працювати потрібно.
Сергій був уважний, як ніколи, вперше прикупив їй теплі чобітки, щоб не мерзла і пуховичок.
На свою квартиру більше не запрошував, зустрічались у Інги.Інколи він залишався там і на ніч.
- Що це твій милий у нас телеситься, він же певно не звик до таких простих умов проживання, га, Олесю?!
- Інго, хіба ми тобі заважаємо? Він же залишається тільки коли ти в селі.
- Не заважаєте, але дивно якось...
На свято Миколая Сергій був в піднесеному настрої, чекав під салоном Олесю з роботи.
- Так, люба, не задавай ніяких питань, зараз рушаємо куди я скажу, буду презентувати тобі подарунок на Миколайчика.
Виїхали з Подолу, попрямували в сторону кільцевої. За Епіцентром та Метро звернули в якусь із вуличок.
- Все Олесю приїхали, приймай подарунок!
І підвів дівчину до якогось маленького магазинчика без вивіски.
- Мені сюди заходити?
Сергій розреготався і став терпляче пояснювати:
- Там ще нема на що дивитись!
- Це люба, твій майбутній манікюрний салон.
Напевно все ж не салон, а тільки кабінетик, але початок вже є.Скоро я закінчу з усіма документами, і відразу займусь внутрішніми роботами, підведенням комунікацій, вивіску замовимо.А ти поки обирай обладнання, і весь дріб'язок, який потрібно для роботи.
За гроші не переймайся, замовляй все необхідне.
-Хочу , щоб забезпечені ви були в мене, часом чого.
Олеся сяяла від щастя, все планувала свою подальшу роботу, та будувала повітряні замки щасливого життя з малям і Сергієм.
