Ліси Явожна. Дикі ліси, зарослі хащами, з яких вихиляється, ще зеленолиста ліщина і вітає тих, як нині обрали цю дорогу. Так є нині. Лісова дорога, а точніше кажучи, це широка стежина поміж соснами і всілякого роду само рослими деревами і хащами. Тою дорогою ми нині прямуємо до поставленого у лісі пам’ятника жертвам концтабору Явожно, в якому знущалися люди над людьми тому, бо були іншої нації, іншого віросповідання.
Нині ідуть батьки з дітьми. Ідуть дідусі і бабусі. Не багато приїхало переселенців Операції Вісла до пам’ятника жертвам. Нині мало наших людей читає «Наше Слово», а не всі священики в церквах повідомили своїх вірних про те, що у лісах Явожна буде правитися Свята Літургія за жертви Акції Вісла... Ті всі, які чули від знайомих, від своїх батьків чи родичів, що то власне тут привозили наших невинних людей зловлених на, ще тоді своїх рідних землях, їхали щоб бути з душами померлих в молитовних служіннях. Ті, які потрапили у Явожно, це були свідомі дочки і сини нашого українського народу і всі вони були громадянами Польщі. Вони були готові служити нашій Церкві і нашому народові, бо знали свою історію і історію нашого страждального народу. Вони були бачені, як загроза для польської влади, що спів діяла з ватажками радянського союзу на землях цілого Закерзоння після воєнної завірюхи. В концтаборі Явожно були згуртовані дяки і священики так Православної, як і Греко-католицької Церкви. Всі вони тоді були УКРАЇНЦЯМИ, обнятими Операцією Вісла, хоч були посеред них і такі, які називали себе «тутейшим», русинами чи лемками. Для тодішньої польської влади всі вони були УКРАЇНЦЯМИ і могли становити «загрозу» для неї. Були тами жінки і діти. Були пересічні селяни і стрільці УПА.
Було їх там тисячі... Скільки їх померло, скільки закатовано, можемо дізнатися з історичних досліджень, спогадів і книжок написаних тими, які пережили це лихо, це пекло...
Сьогодні багато людей стає до молитовного відзначення чергових роковин злочинної і ганебної Акції Вісла. До пам’ятника крокують також прибулі паломники з України . Нині несуть високо підняті НАШІ, синьо-жовті прапори. Їх багато. Стають біля пам’ятника, де незабаром правитись буде заупокійна Служба Божа. Є приготовлений через парохіян катовицької парафії, яку очолює отець Шимон, вівтар, по якого боках поставлено ікони Ісуса Христа і Матері Божої.
Починається Свята Літургія. Разом, біля вівтаря стає шістьох наших священиків. Наших, значить Української греко-католицької Церкви.
Сумно, що не було ні одного священика, поляка – латинського обряду...
Не було також отців Православної Церкви, а знаємо з історичних досліджень що в тому Концтаборі перебували наші брати Православні і римські-католики, тобто поляки...
Літургію очолював отець декан Огородник з міста Любіна, Вроцлавсько Гданської Єпархії. Прибулі з цілої Польщі люди, вигнанці з рідної Лемківщини і Надсяння, Бойківщини чи Холмщини гідно молилися за катованих і вбитих, яких тіла розкинені по лісах Явожна.
Після Святої Літургії була відслужена панахида за усі жертви Явожна.
Були покладені вінці і квіти при пам’ятнику жертвам. Були запалені лампадки. Всі гідно і голосно відспівали ВІЧНУЮ ПАМЯТЬ тим, яким прийшлося спочити в лісах Явожна без хреста, без християнського похорону .
Були промови отця Огородника і отця Шимона про історію, яка є живою по нинішній день. Також Пані Туцька з Перемишля від імені Об’єднання Українців у Польщі і загалом від усієї нашої громади, якої доторкнула Операція Вісла.
Були промови від товариства Надсяння з України, яких також в жорстокий спосіб викинуто з прадідівських земель в радянську Україну.
Прийшов час на артистичне відзначення цих роковин. Тут чудово прозвучали пісні про наше трагічне минуле у виконанні артистів з Україні і учнів НАШОЇ Шашкевичівки з Перемишля.
На закінчення ювілейних відзначень біля пам’ятника жертвам українського населення в концтаборі Явожно, парафіяни катовицької церкви угостили усіх присутніх гарячим чаєм і кавою та смачним супом.
Всі розійшлися з думкою зустрітися тут у Явожні у вересні 2020 року.
Коли люди прямували до машин чи автобусів на дорозі до пам’ятника ішла чергова група українців з України, які не встигли на Святу заупокійну Службу Божу.
Хто не мав змоги бути в тому році в лісах Явожна, запрошуємо на молитовну зустріч у 2020 році.
