Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2579
Творів: 46822
Рецензій: 91209

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Фантастика

Діалоги з Мумією. Діалог вісімнадцятий

© Алла Марковська, 25-09-2019
Мумія скуйовдив собі волосся на потилиці. Була у дивної істоти така звичка, коли він думав над відповіддю на складне запитання.
- Телепорт - це коли матеріальний об'єкт перетворюється на енергію та пронизує простір як голка, досягаючи пункту призначення із швидкістю думки. Фактично, матерія стає думкою-імпульсом. Є науково розроблені телепортаціонні установки, вони пов'язують точки у просторі. На жаль ці установки небезпечні для білкових, таких, як ви. А ось портал, він - загалом магічний спосіб пересування у Всесвіті. Хоча є суто наукові розробки. Портал пов'язує пункти, але не переносить тіло по створеному каналу, бо каналу немає, є щось на кшталт дверей. Щоб зробити крок в такі двері, потрібна енергія мага, амулет, що створює захист, чи, якщо портал наукова розробка, генератор потужного силового поля.
Кларку і Олрою здалося що Апсу розповів казку. Олрой закотив очі, немов благав до стелі припинити знущання над реальністю. А Кларк підтримав нісенітниці:
- Але ж, на Землі, наші вчені, теж намагаються розробити подібні установки, переміщують поки найдрібніші частинки. Чому ви йому не вірите?
- О, я б повірив, якби наш дивний хлопчик говорив про науку, але він розповідає про магію, - розвів руками лінгвіст, - чому магія? Ви можете мені відповісти?
- Магія - це теж наука, - відповів Апсу. Допив пиво, взяв нову пляшку, - Слово магія викликає у вас агресію, пане теософе. На різних планетах у часи коли, або забули, або ще не винайшли техніку, люди називають магією наукові експерименти, тому що не знають як пояснити причину того, що відбувається перед їх очима.
- Він назвав мене неосвіченою темною людиною? - Олрой здивовано подивився на Кларка.
- Мені здається, він говорив не про вас, докторе, - усміхнувся Кларк, - Що ж тоді - магія? - запитав у Апсу.
- Вплив на матерію за допомогою думки. Але не все так просто, маг досконало вивчає елементи та стихії, їх властивості та склад, до найдрібніших часток. Взаємодію з іншими матеріалами, до молекулярних сполучень, - відповів Апсу.
- Добре, я темна людина, але історію Землі я знаю, - лінгвіст втомився сердитись і вирішив змінити тему розмови, - Ось, міфи та казки - це вигадка людей?
- Ні, це словесний переказ подій, - Апсу запалив цигарку. Олрой теж. Кларк і собі спробував палити, затягнувся, закашлявся, загасив.
- Добре, якщо це переказ подій, то що ви скажете про Атлантиду? - Запитав Олрой, повернувши розмову туди, куди хотів, навіть зрадів.
- Вас цікавить Атлантида? - Апсу запитав це таким тоном, наче хотів попередити, що відповідь вченому не сподобається.
- Вона багатьох цікавить, її шукають, про неї пишуть. Ви не жили на Землі,  то, може, щось чули?
- Я не жив у Системі, - відповів Апсу, - я воював проти неї, коли її називали Сфера тридцять шість. Вона знаходилась тоді там, де її побудували ваші предки.
Олрой здивувався, його мозок відмовлявся сприймати те що розповідав Мумія.
Кларк розсміявся, і щоб далі дражнити лінгвіста розпитував:
- А можна детальніше? Я нічого не зрозумів. Ти воював проти наших предків, які побудували що?
- Сонячну систему, - повторив Апсу, - Її називали «Острів щастя». Саме така назва була у рекламі, яка заманювала людей на те будівництво. Перспектива оселитися на планеті, де усі мають шанс бути щасливими надихала жителів відсталих у розвитку чи потерпаючих від екологічних катастроф планет, не кажучи вже про тих, хто задихався на старих космічних базах.
- А до чого тут Атлантида? - роздратовано запитував Олрой.
- На міжгалактичному «Острів щастя» звучить як Алай Ітіда, скорочено - Атлантида. Але щоб розповісти про Атлантиду, я повинен трохи розповісти про Великий світ.
Олрой сміливо зробив великий ковток пива і склав руки на животі:
- Добре, розкажіть нам вашу казку, а ми, темні, послухаємо.
Апсу розсміявся:
- Як вас зачепило. Прошу вибачення. Та я вас не порівнював з неосвіченими жителями планет де немає технологій.
Олрой пирхнув, що могло означати, мовляв, так я тобі й повірив. Апсу посміхнувся і продовжив свою розповідь. Попіл світлячками кружляв навколо цигарки, та зникав.
- Наше з сестрою творіння, Мумму - конструктор Всесвіту, завжди хотів створити власне полотно Всесвіту. Йому недостатньо було простору, недостатньо сил, можливостей та вмінь.
- Яке полотно Всесвіту, ви про що? - дивувався та перепитував лінгвіст.
- Світ - цей світ: космос, матерія... Всесвіт складається з трьох полотен: матеріальне щільне полотно, і його виворіт - підпростір. Друге - це тонкий світ, де сплітаються душі, що тимчасово приходять у матеріальний світ. І третє - інформаційне полотно, його ще називають Зоряною дорогою. Там зберігається все, що було і, здається, все, що ще буде сказано, написано, придумано і створено у світі.
- Є інші такі світи? - запитав Кларк?
Олрой розсердився, не розуміючи, про що розповідає Апсу:
- Це ви про Атлантиду?
- Це передмова, нетерплячий друже, - посміхнувся наївною юнацької посмішкою древній, а Кларку відповів, - Так є інші світи. Але коли творці йдуть із створеного світу, він перестає розширюватися.
- А не страшно так довго жити? - здивувався Кларк.
- Не страшно, - чи відповів чи передразнив психолога дивний юнак.
- Добре, не відволікайтеся, великий творець Всесвіту, розповідайте про вашого Мумму. Й до чого тут Атлантида? - вимагав нетерплячий Олрой.
- Мумму намагався дізнатися у нас, як створюється світ, ми розповідали все нічого не приховуючи. Він був створений у цьому світі і тому не міг вийти за його межі. Зневірившись отримати ті відповіді, які він хотів почути, страждаючи від недовіри, він зненавидів нас із сестрою, та довів усе до страшної катастрофи, яку я учинив у стані афекту. У тому гармидері Мумму зник. Але хранителька зіркових доріг Аннакома знайшла слід його духу між переселенням з тіла у тіло і висмикнула його пам'ять. Так з'явилася нова могутня істота, одержима старими ідеями - Мардук. Повернувши собі безсмертя, не буду розповідати, як - процес болючий, - Апсу скривився, немов біль, пережита колись, на мить повернулася, - Наш конструктор не зміг повернути собі дар творця.
- Причому тут це? Що за маячня? Казка на ніч, - дивувався Олрой.
- Це і є основна причина, чому він почав будувати Сферу - Атлантиду. Всесвіт це розгорнута наша з Тіа енергія. Центр Всесвіту схожий на зерно гранату, з якого росте дерево світу. В один бік - стовбур та гілля, у інший - коріння. Їх називають кластерами. Мардук спланував побудувати Систему, щоб вона підмінила собою гранат - центр і згодом розрослася на обидва боки заповнюючи існуюче полотно та заміняючи його.
- Але це призвело б до нової катастрофи, і це все одно був би не його Всесвіт, а вкрадений та спотворений ваш, то був би Всесвіт паразит! - вигукнув Кларк.
- Наука, вона така наука. Вчений одержимий бажанням створити жадане. Так, доктор Кенінгтон?
- Так, цілком підтверджую, наука рухає світ, - погодився захмелілий лінгвіст.
- Чи очищає місце для майбутніх експериментів, як це було у Японії, наприкінці Другої світової війни, - відповів лінгвістові Кларк.
- Коли політики використовують науку у своїх цілях завжди відбуваються жахливі речі, - пригнічено відмахнувся Олрой, - і що ж Ваш Мардук побудував?
- Спроектував Сонячну систему, почав її будівництво, привернув інвесторів, будівельників і переселенців всюдисущою та всемогутньою рекламою. У ті часи і зараз нічого не змінюється. Люди з неблагополучних місць подалися до Системи, немов і справді повірили, що їх тут чекає рай. Почалося повномасштабне будівництво. І ніхто не помітив, що тонку матерію, так само як і переселенців - замкнули у системі. І не випускали.
- Ви про що? - запитав Олрой.
- Душі. Енергію душ перестали випускати із системи після припинення функціонування тіл, тонка матерія наділена розумом залишалася у Системі, приходила у тіла новонароджених тільки на планетах Сфери. Самі тіла білкових заразили молекулою ДНК, замість трьохсот років без старості вони тепер жили менше ста років, швидко змінювалися покоління, збиралася енергія з живих. Інститут магії та науки, який тут створили, сміливо експериментував з часом, хоча у Гнізді первинних галактик час давно був стабільною рікою. І на завершення перед запуском проекту Мардук захопив у полон мене та мою сестру, щоб забезпечити первинною енергією цей проект.
- І що, у Мардука вийшло створити Всесвіт-паразит? - запитав Кларк.
- Ні, ми змогли покинути свої тіла, забрати свою енергію та енергію тонкої розумної матерії. Врешті решт, знешкодивши Сферу ми її перемогли, - закінчив передісторію Апсу.
- І що сталося з Атлантидою? - запитував вкотре впертий Олрой.
- Ми атакували Атлантиду, вона запекло захищалася. Тут було зібрано багато зброї і сильних воїнів. Добре навчена армія. Та ми впоралися. Хотіли розібрати Сферу, перетворити у відкриту систему, та вона була побудована на кромці простору та підпростору... Система провалилася у підпростір і зникла на довгих півтори тисячі років. І тільки ось зараз ми її знайшли у цьому районі космосу далеко від Гнізда.
- Зерна граната? - уточнив Кларк.
Апсу погодився:
- Так - далеко від нашого зерна граната.
- У вашій казці Атлантида потонула не в океані, а у підпросторі! Платон обдурив нас?
- Мабуть, неправильно переклав стародавні тексти, або переписував легенди на замовлення. Мабуть, окупанти замовили нову історію, аби простіше було керувати захопленою системою.
- Які окупанти? Чому ви весь час говорите про якихось окупантів? - розсердився Олрой. Відповісти Мумія не встиг - до кімнати зайшов охоронець, повідомив:
- Вас чекає доктор Ренлі та доктор Ловрашов.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Сергій Рєпін, 26-09-2019
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.70944595336914 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …