Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2580
Творів: 46840
Рецензій: 91233

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Фантастика

Діалоги з Мумією. Діалог п'ятнадцятий

© Алла Марковська, 18-09-2019
Доктор парапсихології Ральф Ренлі прибув на базу під колайдером із зони п'ятдесят один, тієї, що знаходиться у Неваді. Він називав себе професіоналом по класифікації інших істот. Хоча прибульців з далекого космосу, крім ящерів-завойовників, які правлять Землею вже більше ста років, він не бачив.
Ральф Ренлі завжди мав достатньо матеріалу для досліджень. Ящери-окупанти які прилетіли на велетенському кораблі побудованому у вигляді планетоїда, щедро платили доктору парапсихології за його дослідження різних видів розумних та умовно розумних істот, які населяють Сферу. І це були жителі не тільки поверхні Землі, та її внутрішніх порожнин, куди після придушення повстання землян, окупанти загнали всіх небезпечних істот, здатних до бунту, що не піддаються навіюванню і корекції поведінки.
Поверхню Землі до окупації населяли представники всіх видів розумних істот, що мешкають у Сонячній системі. Полігон було зачинено. Між планетами налагоджено транспортні шляхи та торгівля. Жителям Системи не обмежували свободу пересування, і свободу вибору місця для проживання.
Деякий час окупанти не втручалися у соціальне життя населення Системи, обмежувалися збором ресурсів. Окуповані планети платили данину. Окупанти збільшували об'єм податі, почали вимагати людей для експериментів. Народи Системи підняли повстання.
Ящерам-окупантам важко було придушити повстання сферян, отже після перемоги вони залишили на поверхні Землі тільки білкових істот, якими могли керувати завдяки тому що освоїли технології самої Сфери. Інші види, що відрізняються від білкових за будовою і складом, загнали в підземні міста, та дали змогу втекти на інші планети.
Крім великої Землі у Системі знаходилась база Моон, її населяли ангели. Доктор Ренлі, допитуючи одного захопленого в полон ангела, багато дізнався про цих штучно створених істот, які претендували на ту ж владу, що і ящери. Цікавим було те, що у біблії, яка нерідко згадувала ангелів, є неточності. Наприклад, реальні, а не біблійні, ангели - безплідні, і називають себе безсмертними. Згодом Ангели стали союзниками Ящерів, вони разом відновлювали Полігон. Саме ангели допомогли ящерам з налагодженням лабораторії вбудованої у великий планетоїд Земля.
А ще на базу п'ятдесят один потрапив таємничий маг, але вивчити його не вдалося, маг створив портал і кудись зник. Жив на території Полігона ще один дивний і дуже могутній маг, якого краще було взагалі не чіпати, ангели не радили ящерам сердити те створіння. Той маг охороняв виходи з Полігону розуміючи наскільки небезпечно людям які жили під куполом покидати закриту зону.
Жителі Марса, які зачаїлися у підземних містах, попадали до рук Ренлі рідко, вони співпрацювали із загарбниками і вели торгівлю. Дуже вигідні компаньйони. У них  на Марсі збереглося стільки старої військової техніки, що протистояти їм ящери не наважувались. Крім того, своїми зразками озброєння із невідомого світу з часів побудови Сонячної системи марсіани ділилися неохоче, часто даючи у вигляді акту доброї волі абсолютно несправні зразки.
Ті, хто жили на Фобосі, остаточно збожеволіли, і не спілкувалися навіть з тими, кого захищали - з марсіанами. Нищили усі тарілки чи інші засоби пересування у космосі, що входили у зону обстрілу. Говорили, що Фобос був військовою базою до окупації. Але добути інформацію про таємничу стару базу не вдавалося.
Жителі Венери то загалом кремнієві істоти, або люди з кристалічною основою, дуже схожі на людей. Їх спіймати поки теж не вдавалося. Адже і земляни, і ящери представляли собою білково-нуклеідную форму життя, і в кислотному середовищі Венери вони не виживали.
Були ще дрібні поселення на супутниках Сатурна і Юпітера, які ледь виживали на своїх старих базах і готові були на все заради поставок їжі і палива. Як правило, там жили метиси, мутанти та дивні газоподібні істоти. Вони навіть надсилали своїх представників для дослідження на «базу 51» добровільно. Але на Землі ці істоти дуже швидко гинули.
Плутоніти, нікого до себе не пускали. Ніхто не знав, як вони виглядають, і яке взагалі життя на Плутоні. Підлетіти до планети не вдавалося. Космічні тарілки вони нищили потужними лазерами без попередження. А от нападати на Плутон дуже небезпечно, він ходив під самою Сферою, і навіть продовжував ремонтувати обшивку Сонячної системи. Вважалося, що там живуть ніфеліми-напівкровки, але звідки вони взялися, якщо ангели безплідні? Ангели стверджували, що там - вигнанці і бунтарі, які повстали проти Великого будівника, і вважалися зрадниками. Загалом, це була таємниця, вкрита мороком, але Ренлі припустив, що вислали туди якраз тих ангелів, які були здатні до розмноження.
Плутон не чіпали, хоча ця величезна планетоїдна база була привабливим артефактом.
І ось тепер на самій Землі знайшли істоту, яка не схожа на людину та інших мешканців Системи. А ще ця істота назвала себе богом. Звичайно, доктор Ренлі прилетів, як тільки за ним прислали чартерний літак.
Мумія увійшов у велику білу кімнату облаштовану звукоізоляцією, одна стіна гладенька біла та прозора з боку кімнати спостереження. Посеред білої кімнати стояв білий стіл і два стільці, один проти одного.
Ренлі з цікавістю дивився на високого худорлявого юнака у світлих штанах, білій кофті з капюшоном. Обличчя закривала маска. Чорні довгі пасма хвилястого волосся вибилося з-під капюшона. Ральф Ренлі доброзичливо посміхнувся, вказав на вільний стілець:
- Добрий день, зніміть капюшон і маску. Сідайте, ми поговоримо.
Сині, сповнені вселенської безкінечності очі блиснули. Збентежити Ральфа Ренлі непросто, дуже не просто, але цей погляд... Ренлі подумав, що, мабуть, так виглядає космос там, за Сферою, куди жоден землянин ніколи не зможе потрапити. Але ж раніше, кажуть, літали вільно.
Мумія зняв капюшон, довге волосся звільнилося, пасма потекли по спині і загорнулись у вузол на потилиці. Ренлі наче під гіпнозом спостерігав. Подивився на обличчя дивної невідомої поки йому істоти. Так, не збрехали і не перебільшили, і справді надзвичайно гарний... Ні, не людина, людська тільки форма, але зміст інакший. Доктор Ренлі, відчував себе незатишно, наче його зачинили у клітці зі звіром. І цей звір дуже небезпечний.
- Отже, - Ренлі приборкав раптову паніку. Зробив припущення що істота його провокує, посилаючи певні сигнали у мозок. Тривога, небезпека, бажання втекти. Хто кого вивчає? - Отже, - повторив Ренлі, - Вас звуть Апсу.
Мумія кивнув, погоджуючись. Але мовчав. Це неймовірно дратувало доктора парапсихології. Апсу сів на стілець.
- Хто ви? - запитав Ренлі.
- Творець світів, - відповіла дивна істота.
Ренлі оторопів. Цей хлопчик, мабуть, збожеволів, може, його покарали за богохульство приспавши у дивовижному саркофазі?
- І ніяк не менше? - не втримався від сарказму доктор Ренлі.
- Ні, ніяк, - відповів Мумія, закинув ногу на ногу, дістав з кишені штанів цигарки. Одну витяг з пачки затиснув губами, на його долоні виник вогник яким піддослідний запалив цигарку, - Вибачте, я нетактовний, ввічливий бог запитав би, чи можна палити у вашій присутності докторе, - істота посміхнулась.
- Я категорично проти паління, у нас на Землі радять людям позбутися цієї страшної згубної звички.
Мумія розсміявся, запитав:
- Невже куріння єдина проблема людства?
- Одна з важливих проблем, - дуже серйозно відповів Ральф Ренлі.
- Значить, на Землі над містами немає смогу, і машини їздять на електриці чи воді? Ніхто не хворіє. Люди не вбивають людей? Ідеальна планета. Залишилося лише дві проблеми: куріння та свобода вибору.
- Хіба ми повинні зараз обговорювати подібні теми, - з поспіхом обірвав його доктор Ренлі, - мене цікавлять ваші здібності, особливо, пірокінез.
- Ви хочете знати, як виникає вогонь на моїй долоні? Лише? - здивувався Мумія.
І навколо столу утворилося вогняне коло. Ренлі ледь стримав бажання схопитися і втекти. Повіяло жаром, дим піднявся під високу стелю, викликав паніку у сигналізації. А раптово вогонь згас так само, як і запалав. Залишилося тонке чорне коло на білій підлозі та трішки диму. Зі стелі полилася вода, спрацював протипожежний захист.
Доктор Ренлі відчував як вода тече по голові, затікає за комір сорочки, стікає холодними струменями по спині, він накрив планшет руками, подивився з обуренням на Мумію.
Апсу спокійно сидів, продовжував палити, і навколо нього ледь помітно мерехтіло водонепроникне поле.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Зона 51 - улюблене місце для конспірологічних теорій на цій планеті.

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Сергій Рєпін, 21-09-2019
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.76876091957092 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

КОНСТИТУЦІЯ У КОМІКСАХ
Конституція у коміксах_medium_size у форматі PDF Конституція у коміксах_medium_size у форматі EPUB Брати …
Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …