Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2574
Творів: 46729
Рецензій: 91114

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Конкурс

Конкурс. Твір 4. От побачите! Автор Оксана Кришталева

© Вікторія Штепура, 07-09-2019
Моя донька вчора знову щось посадила перед вікнами, під вечір полила і пальцями підгорнула. Я її вже й не чіпаю – нехай садить, що хоче. Синуля от з комп’ютера не вилазить. Природу бачив кілька разів. А доня – як тільки зазеленіє, вже там щось чарує на грядці.
Пригадую, того року в травні так смалило, як серед літа. Посаджені восени кущики і деревця ледве давали собі раду з тим, аби рости і зеленіти. Доня того ж вечора попідливала все – і кущики гортензії, і айву, і молоді яблуньки. Я була більш, ніж упевнена, що воно повсихало… але ж восени зеленіло. Та й зима видалась погідна – не могло підмерзнути. Таки через тиждень полізли ті листочки… доня наполегливо підливала щовечора.
От поливати хатні квіти вона не любить, а пересаджувати – залюбки. Особливо коли мене вдома немає. Бо тоді я сварюся з нею, що викидає старі пагони. Але після цього квіти ростуть, хоч на виставку їх давай! Пригадую, маленькою вона ще була. Бавилась із дітьми у дворі. Принесла додому якісь квіти, перемотала у букетик і підвісила сушитися біля пічки. Казала, що аптеку собі влаштує. А ще якось принесла додому голі прутики з мітли – повтикала їх у землю, і з них виросли кущі смородини. Ну, звідки вона знала?!
А ото два тижні тому ми поверталися через посадку і побачили між дерев кущ із гарними рожевими квіточками. Доня зупинилась, мов зачарована. Торкнулась квітів і… стрімко видерла кілька гілочок із корінчиками…
- Що ти робиш, доню?
- Хочу мати такий кущик!
- Але ж він уже цвіте!
- Але ж я з корінчиком видерла!
Отак ми ішли до себе додому, із сумками Щоправда, доня все носить у наплечнику і каже, що так краще для постави. В руках у неї теліпалися дві чималенькі гілки із рожевими квітами.
До вечора видерті галузки уже було встромлено на сонячному місці під сіткою. Через тиждень там стриміли зісохлі штурпаки. Авжеж, доня поливала їх щовечора, але вони невпинно в’янули і…
- Та викинь їх! Казала ж тобі, що не варто чіпати рослини, коли вони цвітуть! А кущ був уже великий…
Доня так запротестувала, аж руки на грудях схрестила:
- Я викопаю! Але не викину! От побачите – я матиму такий кущик, і він виросте!
На ганку з’явилось відерко з водою, в якому мокли два сухі штурпачки. Я вже не коментувала нічого, бо бачила, як доня розпачає з приводу невдачі. Через вікно літньої кухні я зауважила, як мала розглядає корінчики і кору, як торкається гілок і ставить їх назад, у воду.
Відерко з галузками простояло ще тиждень. Раз чи двічі я глипнула на цю безнадію і нічого оптимістичного там не зауважила. Аж раптом позавчора доня прибігла з галузкою – така радісна, ніби виграла купу грошей:
- Дивись!
- О! – здивувалась я, – на гілочках з’явились маленькі зелені дзюб очки… хоч виглядало все безнадійно!
- А я бачила, що корінці міцненькі та й кора здорова… Я знала, що гілочки живі!
- Ну ти й чарівниця!
- Я повірила в цю гілочку!
Доня пострибала з галузками на подвір’я і на радощах  обійняла нашу білу козу та ще й так точнісінько мекнула, як вона…Ото, – подумалось мені, – маю дві кози, тільки одна розсаджує кущики, а інша їх апетитно обгризає.
От побачите! – пригадалась її упертість… Ну, звідки та коза знала про те, що кущик прийметься? Звідки?

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.38680982589722 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …