Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2574
Творів: 46729
Рецензій: 91114

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Конкурс

Конкурс. Твір 2. Обережно, килимок! Автор Оксана Кришталева

© Вікторія Штепура, 07-09-2019
«І чому ж наприкінці травня так спекотно, га? А що ж буде в липні, коли доведеться сидіти у приймальній комісію та вислуховувати гру юних бандуристів»? – так розмірковувала поважна пані, викладач консерваторії, очікуючи на студентку-практикантку.
Їхній квартет бандуристок збирався на гастролі, а ота композиція ніяк дівчині не вдавалась. Довелося запросити її додому на кілька додаткових занять. І принагідно навчити набирати ноти у спеціальній програмці, бо з нотами, як студенти кажуть, «торба»…
Що було далі, розповідає сама пані бандуристка. Із прогулянки повернувся чоловік. Він дуже любив після викладацької роботи у Політехніці перейтися з нашим афганським хортом до парку, назбирати гілочок і зголодніти. В сусідній кімнаті музикувала донечка – нелегко дається їй скрипка, але не нарікає…
Чоловік, смачно попоївши, занурився у віртуальний світ своїх креслень. Доня відклала скрипку і взялась за нудні правила з укр. мови, а я вже й нічого до пуття не могла робити, бо ж має прийти студентка.
Делікатний дзвінок увірвався у мої роздуми. Так, то, либонь, вона. Чемно зайшла у передпокій. Ще чемніше ступила до кухні. Я переконала її не роззуватися, бо то радше якийсь азійський звичай, а ми все-таки європейці. Та й не було в мене змінного взуття для неї. Нехай так і займається в мештечках із гострими каблучками.
Ми чудово відпрацювали і ту пісню, і наступну. Навчилися набирати ноти і розставляти усі інтервали, перевірили ще кілька набраних пісень.
Незчулась, як засиділись ми з нею. Мабуть, зголодніла студентка, але ж не зізнається. А за віком хіба трішки старша від моєї Квітусі-старшокласниці. Стало мені її шкода, – вона ж також чиясь дитина. Тож і запропонувала їй чаю з булочкою. Кажу – студентки привезли мені дуже добрий чай, повернулись зі гастролей. Такого в нас не продають… Згодилась почаювати. Подякувала і запитала, де можна помити руки?!
Лазничку чоловік змурував у кутку, ліворуч від вхідних дверей. Пояснила студентці, де у нас і лазничка, і краник з водою. Там же і мило є. Тільки обережно на плитці – вона може бути слизька.
Та не минуло і хвилини, як звідки щось гучно затарабанило, перекинулось і візкнуло. Моя студентка з криками і ляками прибігла назад! Перелякана дівчина, важко дихаючи, стояла на порозі кімнати і ворушила губами, як риба в супермаркеті…
- Що сталося, Ірусю?
- Н-н-н-не знаю… хотіла помити руки… стала на килимок…
І я все зрозуміла! …і стала Іруся не на килимок, а на песика нашого бідолашного! Він, бідачисько, в такі спекотні дні завжди вилежується на холодній плитці у лазничці! Я ж і забула їй про це сказати! Так, волохатий він у нас, але спокійний і нікого в житті не зачепив, навіть мухи. А Іринка, не знаючи, наступила на нього своїм каблучком, то він, бідачисько, перестрашився не менше, аніж вона і вистрибнув у кімнату до чоловіка…
І сміх, і гріх. Я душила в собі смішки, бо якось не пасувало так іронізувати перед студенткою. Мені було шкода і пса, і дівчину Іринку… і себе було шкода… і поки студентка допивала чай, я пішла впевнитися, як там наш хатній улюбленець?
Він, бідачисько, сидів під кріслом чоловіка і винувато позирав на мене своїми великим довірливими очиськами. Я погладила його по вухах і покликала у передпокій… там на нього чекали улюблені ласощі… песик наш попоїв і знову повернувся під крісло до чоловіка.
А студентка, чемно прощаючись при вхідних дверях, обережненько так зиркнула на підлогу у ванній і не зауважила там нікого. Вона уже, либонь, всьоме вибачилась за те, що наступила на песика. Що справді не хотіла, бо ж не знала і не підозрювала про його існування.
Я впевнила її, що це справді непорозуміння. І що з песиком нашим усе гаразд. Нам краще зосередитись на тому, щоб не забути нічого важливого із речей на гастролі і як вберегтися від спеки у дорозі.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.35132694244385 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …