Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2574
Творів: 46729
Рецензій: 91114

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Фантастика

Діалоги з Мумією. Діалог дванадцятий

© Алла Марковська, 05-09-2019
діалог дванадцятий
Апартаментами назвали невелику білу, напевне стерильну, кімнату. Одна стіна якої була дратівливо дзеркальна. У кімнаті майже усю площину займало зручне ліжко.
За куленепробивним склом, знаходилась кімната спостереження, де постійно чергували охоронець і вчений. Увесь час велось відеоспостереження.
У цій затишній кімнаті на Мумію чекав ящик зі спиртним, і пакет з простими, але досить вишуканими наїдками. У ящику були різні пляшки, могло таке бути що, містер Смітт спустошив свій колекційний бар? Там було і дороге вино, звичайно, менше витримане, ніж Мумія, який збирався його пити, але для вина - дуже непогано. А ще там був коньяк, відомий своєю якістю і ціною, а також віскі, ром і навіть якийсь білий лікер.
Пречет відзначив подумки, що у начальника відділу Артефактів хороший смак. Мумія його думку почув, і, здавалося, погодився, інакше як можна було інтерпретувати кивок  у відповідь на думки психолога. Мумія дістав пляшку вина, запечатану сургучем, і зрізав сургуч гострим напівпрозорим кігтем. Ні, Кларку не здалося, і Олрою не здалося - кіготь став довшим, і тепер рука Апсу нагадувала лапу великого кота, тільки без шерсті. Апсу встромив кіготь у корок і висмикнув його з характерним звуком. Бомк ...
Кларк розкладав на ліжко наїдки, Олрою запропонували тримати келихи, їх завбачливо було три. Лінгвіст рухався, немов уві сні, та йому й видавалося маренням усе, що відбувалося. Може, він втратив свідомість ще, в мармуровому лабіринті під Сфінксом від нестачі повітря, і у нього галюцинації довжиною у десятиліття? Йому дещо навіть було простіше так думати.
Мумія розлив густе вино у келихи, пити не поспішав, насолоджуючись гарним темно-червоним кольором і ароматом.
- У давнину були скляні келихи? - запитав філософ, сумніваючись чи правий містер Сміт дозволяючи Мумії напитися.
- Правду кажучи, - посміхнувся древній, - я на Землі не жив.  Отже не знаю, чи використовували тут у давнину скло. Ви вивчаєте офіційну історію Землі,  вірите у еволюцію і поетапний розвиток єдиної цивілізації. Згідно цієї історії з чого древні робили келихи, чи кубки для вина? Вино, певно ж, було, як без вина, - засміявся Апсу і зробив ковток.
- Може, ви жили в стародавній Атлантиді? - Олрой спустошив келих з дорогим вином, ніби воду випив, і відразу відчув сп'яніння.
- Я не жив на Землі. Ніколи, - древній бог дещо навіть засмутився руйнуючи сподівання професора.
- Але ж ви назвалие себе богом, світовим океаном первинних вод, і стверджуєте, що не жили на Землі ... - дивувався Олрой, - то де ви жили?
- Світ великий, - абстрактно відповів Мумія насолоджуючись вином, прочитавши думки професора додав, - навіть більше, ніж ви можете собі уявити. І ще більше, - посміхнувся Пречету, який почав гру з уявою, намагаючись уявити, наскільки світ може бути великим.
- Може ви  з міфічної Нібіру? - почас глузувати сп'янілий Олрой.
- Ні, Хоча Нібіру і справді є, це техно-планета, забезпечена штучної атмосферою, силовим полем і двигуном, це планета загарбників, які захопили вашу Сонячну систему, так майстерно розділили народи Землі на раси і закрили доступ землянам до інших планет системи. А щоб уникнути нового повстання, за три покоління і дві війни стерли всю інформацію, побудувавши у головах людей границі обмеженої реальності.
- Маячня усе це. Ваші галюцинації, - обурювався Олрой, але вже не так завзято, алкоголь пом'якшив його стійкі переконання у правдивості офіційної науки та історії, - особисто я не вірю, що випадковий розвиток життя на Землі міг повторитися деінде. Подібні землянам істоти не можуть виникнути на інших планетах у інших умовах.
- Це ви про еволюцію? - перепитав Апсу, і знову налив вино у келихи своїх співрозмовників.
- Отже ви стверджуєте, що створив світ бог, - насміхався теософ Олрой.
Кларк уважно слухав, грів вино, посміхався. Їв сир із цвіллю.
- Це ж здається саме ви нещодавно влаштували релігійну істерику, хіба ні? - підбурював професора до відвертості Мумія.
- Це лише мої моральні переконання, віра у добро і зло, ментальне сприйняття і генетична пам'ять поколінь, звичаї мого народу, духовні практики. Духовність і наука це різні речі, - впевнено відповів Олрой.
Мумія здивувався, Кларк відчув, що це викопне створіння дещо навіть ошелешене світосприйняттям філософа і теософа. Апсу мовчки допив вино, помислив чи варто щось говорити але все таки промовчати не зміг:
- Незвичні, розумні істоти з ДНК. Дивовижно. Ви ходите до церкви, звертаєтесь у молитвах до свого бога, зізнаєтеся і каєтеся у неіснуючих гріхах. Слухаєте і спостерігаєте містерію. А потім йдете до навчального закладу і читаєте студентам лекцію про еволюцію, про теорію вашого Дарвіна, і про те, що примітивні мідні інструменти використовувалися для обробки блоків з дуже твердого граніту. Я здивований, - Мумія знову долив собі вина, - дуже здивований.
- Я щось теж, - погодився Кларк, - А раніше про це не думав.
- Але віра у вищі сили - частина нас. Можливість відчувати щось більше, те що, ймовірно, нас захищає, що дозволяє сприймати світ ширше, - захищався Олрой, - Можливість бути частиною громади, загальної свідомості та моралі.
- Коньяку? - запитав у нього Апсу. Олрой кивнув, погоджуючись. Допив одним ковтком вино і поставив келих. В останній раз так він пив, коли був ще студентом.
- Ви керуєтеся вірою у вищий розум, а для матеріалізації віри використовуєте надану вам релігію. Вона й досі називається християнством? - запитав Мумія.
- Ой та ні! Не аж так! - схаменувся і вигукнув Кларк, ковтнув коньяк, розсміявся, - Що ви робите, маленький бог? Ви ж зруйнуєте особистість.
- Ви руйнуєте мою логіку, - посміхнувся Апсу.
- Ви не розумієте людей, тому що ви не людина. Дивна істота. Може, ви навіть не пам'ятаєте, хто ви, - розсердився вчений, алкоголь додавав сміливості та агресії, - тому міряєте на себе стародавні міфи. Хто ж тоді у другому саркофазі.
- Моя сестра - Тіамат, - спокійно відповів Апсу, знову розливаючи коньяк по келихах.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.33378100395203 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …