Мея-78
Покинувши гостинну Фарру-171 Блискавка мчала гіперпросторовим тунелем до першої трінської планети, яку вона повинна була відвідати, під назвою Мея-78. Провівши ніч на острові, наступного дня відбуваючи з курорту на великому острові курорту, вони познайомилися з сім’єю трінів – чоловіком, дружиною і двома хлопчиками-близнюками, які також відпочивали на цих островах. Саме вони і запропонували відвідати їхню планету Мея-78. До планети треба було летіти дві доби – приблизно 18 світлових років. Нарешті Блискавка опинилася в системі із п’яти великих населених планет.
– Третя планета це Мея-78 – уточнила Іза, трінійка, яку вони з сім’єю зустріли на Фаррі-171.
Тімо вперше бачив таку велику планету, якщо не рахувати планет-гігантів Сонячної системи. Три чверті планети були вкриті темно-синім океаном, а суходіл синювато-зеленими а в значній мірі синіми лісами. Планета мала три супутники. Як і всі супутники планет Зоряної Федерації вони мали штучну атмосферу і були вкриті водою на якій Тімо навіть неозброєним оком бачив шестикутні платформи штучних континентів. Влад Марчук вибрав для телепортації групу з восьми чоловік: сам Влад, Сурі, Тімо, Лана, Клео, Юна і Макс з Інгою. В свою чергу Арне зацікавив третій, найбільший супутник планети, розміром з Марс і він взявши з собою Малію, Умберто і Нессу на катері відправився туди. Всю поверхню супутника займав океан, лише мережа плаваючих платформ опоясувала планету широким кільцем. Блимнула зелена блискавка, яка свідчила, що катер пройшов крізь силове поле і вони опинилися в атмосфері. Як він і очікував на платформах були білі стандартні майданчики із зеленими колами для посадки. Арне м’яко посадив катер на один із них. Густа синювата рослинність щільно обступила площадку. Група поспішила якомога швидше пірнути в тінь від синюватих, схожих на папороті невисоких дерев, які розкинули свої віти над білою мармуровою стежиною. Всі відчували що рівень штучної гравітації на платформі значно вищий ніж на Фреї, найлегше було корінній фреянці Малії. Малія дістала невеличкий прилад.
– Рівень гамма-радіації значно вищий ніж на Фреї.
– Обмежимо час перебування на планеті однією годиною, – вирішив Арне.
По стежині повз них пробігла група дітлахів хлопчиків і дівчаток. Всі були трінами.
– Де можна знайти когось із дорослих – спитала у них Малія.
Діти відразу ж оточили їх і весело щебечучи повели їх до великої споруди, яка нагадувала китайську пагоду.
– Що це? – спитав Арне.
– Обсерваторія, станція зв’язку та науковий центр – почули вони збоку мелодійний жіночий голос.
З бокової доріжки зарослої щільною синюватою рослинністю до них наближалася гарненька жінка-трінянка. Арне тут вперше впіймав себе на спостереженні, що всі жінки Зоряної Федерації дуже вродливі. Подібне він бачив і на Фреї і Теї. Очевидно це було наслідком втручання в їхній геном Міаса. Навколо споруди він побачив ще кілька жінок-трінянок, одна з них була телепатом. Побачивши їх вона зраділа, в її яскраво-синіх очах спалахнули веселі вогники.
– Мені знайома ваша уніформа, ви з космічного корабля Блискавка. Моє ім’я Лурія і ми вже бачились з іншою вашою командою в біосферному парку на Краялі-517.
– Ви та сама дівчина з мольбертом? – спитав Арне.
– Вірно, і крім того, як ви правильно здогадалися, агент Фларі, неодноразово бувала на Землі. Після розмови з вами наша Наставниця Сурі раптово сіла на корабель і відбула в невідомому напрямку, а нам повідомили, що операцію спостереження за Землею Фларі припиняє, тепер Земля відкрита планета, пішли швидше всередину будівлі, тут для аторі занадто високий рівень гамма-радіації.
Всередині споруди було затишно і прохолодніше. Віконце приладу в руках Малії з жовтого перетворилося на зелене.
– Тут немає гамма радіації, споруда від неї захищена, тут часто бувають гості морі, мейзі, аторі, лорні і для них призначений протирадіаційний захист. А зараз тут є ще одна людина, яка буде рада вас побачити.
З цими словами Лурія їх завела в великий, світлий і затишний кабінет заставлений якимись невідомими їм приладами. Там за столиком навпроти екрана сиділа зеленоока дівчина-лорні, також телепат.
– Це Сузі, вона також була в Біосферному парку на Краялі-517.
– Чим це ви тут займаєтесь, якщо це не секрет – спитав Арне.
– Не секрет, – з посмішкою відповіла Лурія, – це пост спостереження за місцевим світилом. Місцева зірка набагато яскравіша і тривалість її життя значно менша. Що ви знаєте про еволюцію зірок різної маси та розмірів?
– Малі зірки світять довго поступово згасаючи, великі наприкінці життя скидають оболонку з водню роздуваючись до великих розмірів і на їх місці залишається гаряче ядро – білий карлик, більш масивні зорі вибухають залишаючи нейтронну зірку, а дуже масивні живуть недовго і вибухають залишивши чорну діру на місці свого існування.
– Спрощено і примітивно, але вірно. Справа в тому що за життя зірки в реакцію вступає лише незначна частина водню що в ній є, а решта потім розсіюється у просторі. Міас знайшов спосіб продовжити тривалість життя зірок в багато разів. Ви вже знаєте, що Міас по всій Галактиці всередині зірок встановив інформаційно-функціональні модулі, але ви не знаєте що це таке. Міас відділяє ядро зірки від інших шарів індукційними силовими полями, які пропускають до ядра водень, але затримують гелій та інші елементи, і навпаки, дозволяють гелію вільно покидати ядро. Одночасно модулі Міаса змінюють характер конвективних потоків всередині світила. Замість того щоб роздутися або вибухнути зірка з постійною швидкістю використовує водень і може існувати надзвичайно довго, поки не використає весь запас палива. Міас впевнений, що може також контролювати реакцію з гелію більш важких елементів всередині зірки і тому навіть після використання водню зірка продовжуватиме світити.
– Міас може використовувати антиречовину – спитав Арне?
– Звичайно, але в цьому немає потреби. Для цього є більш практичні джерела енергії. Антиматерія застосовується лише в анігіляційних торпедах військових кораблів. У випадку потреби Міас може легко створити реактори на антиматерії, але, повторюю, потреби в них немає, є більш практичні та довговічні джерела енергії.
Лурія запросила їх підійти до приладу, який нагадував голографічний екран з тривимірним зображенням.
– Ось тут ви бачите, що відведення гелію з ядра і доставка в зону реакції водню постійна, рівень реакції на постійному рівні. Світило світить рівно, немає спалахів активності та його зменшення.
– Дивовижна технологія, хто її винайшов? Міас чи інсектоїди?
– Міас. Хоча для цього він використав дослідження вчених Цекса.
– А що це за мережа? Це мабуть модулі Міаса по всій Галактиці? – Арне переглядав об’ємне голографічне зображення.
– Вірно, це модулі Міаса, мільярди і мільярди модулів, ось нейтронні зірки, тут портали гіперпросторового переходу, які допомагають швидко мандрувати по всій Галактиці, а ось бачите, центр Галактики і масивна Чорна діра, тут портал через який можна мандрувати в інші Галактики нашого Всесвіту. В інші Галактики можна потрапити і через інші портали в маломасивних чорних дірах, але лише до найближчих Галактик, по всьому Всесвіту дає можливість мандрувати лише масивна Чорна діра в центрі Галактики. І там мільярди і мільярди заселених світів, Більшість ще малозаселені, є мільйони світів підготовлених до заселення, але ще незаселених. Міас, це велетенський суперінтелект, одночасно це велетенська мережа порталів для пересування у Всесвіті а також мережа зв’язку і велетенське сховище інформації.
Арне побачив на одному з об’ємних моніторів якесь утворення схоже на Галактику, але мало форму спірального тора.
– Що це?
– Це одна з таємниць, які навіть Міасу не вдається розгадати. Він назвав це утворення Тороспіраль. Вона з’являється і зникає несподівано. Коли світло від неї доходить до точки спостереження, утворення вже давно немає. Міас навіть не може зрозуміти чи це одна й та сама Тороспіраль, яка постійно переміщується по Всесвіту чи їх декілька. За одним із припущень Міаса це може бути портал в інший тороспіральний Всесвіт.
– Ми вже знаємо про наміри Наставниці Сурі, Міас нам повідомив. На жаль вона ледь не порушила закон, ми просимо вибачення у вашої команди – втрутилася в розмову зеленоока Сузі.
– Вже все буде добре, Міас і Таїс втрутилися в ситуацію – заспокоїв їх Арне, – але Сурі доведеться затриматися на Фреї.
Тим часом команда Влада Марчука телепортувалася на Мею-78. Вони були посеред міста з досить грандіозною шестикутно-стільниковою архітектурою. Ледве вони вийшли на вулицю і пішли тротуаром обсаженим рослинністю синього кольору, до них підійшла дівчина-трінійка. Вона була телепатом.
– Моє ім’я Тесса, Міас наказав приглянути за вами, щоб ви не втрапили в халепу, оскільки ви не знайомі з небезпеками нашого світу. Я вже знаю хто ви і тому представлятися немає потреби.
Телепорт переніс їх за місто, до величезної, шестигранної споруди, яка займала площу в кілька квадратних кілометрів.
– Це серце нашої планети, наш науковий центр та користуючись вашою термінологією, Академія наук. Тут зібраний величезний обсяг знань та досягнень нашої планети. Сюди прилітають науковці з усіх кінців населеного Всесвіту. У нього є філії на інших планетах Меянської системи.
Тесса запросила їх до приміщення і через мить вони телепортувалися в одне з приміщень, і опинилися ніби у космічному просторі. «Голографічна об’ємна карта» – зрозумів Влад.
– Одну з наших астрофізичних станцій якраз відвідує інша ваша команда. Ось ми можемо побачити чим вони цікавляться – Тесса миттєво наблизила зображення зоряної системи Меї.
Вони хвилин десять вивчали інформацію і швидко зрозуміли про що йде мова і були так само вражені як і команда Арне.
– Вражаючі технології, нам ще важко поки-що усвідомити, що таке можливо. Керувати термоядерними процесами всередині зорі – нарешті відповів Влад.
– Насправді тут виключно наука, і нічого надприродного. Вам треба до заходу Сонця обмежити час перебування під нашим сонцем, рівень гамма-радіації для вас надто високий. Тому проведете час до сутінків тут.
Тесса ще довго водила їх по приміщеннях Наукового Центру знайомлячи з науковими знаннями Меї-78, трінійців взагалі та Зоряної Федерації взагалі. Відчуття нездоланної прірви в розвитку науки і технологій між Землею і Зоряною Федерацією Міаса тільки посилилось.
– Час, наполегливість і невтомна праця допоможуть вам подолати цю прірву – миттєво прочитала їхні думки Тесса, – жага до нових знань та нових відкриттів у вас є, інакше ви б сюди не прилетіли. А для нас може бути важливим ваш досвід відокремленого існування.
– Я вже не вперше це чую, тільки не можу зрозуміти, яким чином наш мізерний досвід і знання можуть стати у пригоді Зоряній Федерації та Міасу – засумнівався Влад.
– Насправді все просто. Під час тривалої ізоляції, будь-яке суспільство виробляє свій неповторний і унікальний світогляд. Міас використовуючи цей досвід може поглянути на ті чи інші явища зовсім з іншої, несподіваної точки зору і зробити відкриття, яке тривалий було недоступним через стереотипний погляд на явища та об’єкти.
На ночівлю на планеті вони вирішили не зупинятися та повернутися на Блискавку, через підвищену гравітацію тріноподібного світу вони відчували певний дискомфорт, та набагато швидше накопичувалася втома.
– Як шкода, що ми не можемо дослідити світи, які відвідуємо, детально, все мчимо галопом по Галактиці проводячи поверхневі спостереження – зітхнув Арне.
– Зараз важливіше відвідати якомога більше світів та завести побільше знайомств, детальнішу інформацію про Зоряну Федерацію привезуть вже наступні експедиції. Впевнений, що скоро на Фреї, Теї та Землі почнуть будувати власні зорельота та прилітатимуть гості з усіх кінців Всесвіту – поділився своїми думками Влад Марчук.
