Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2571
Творів: 46713
Рецензій: 91090

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Містика

Суєта і субота

© Вячеслав Нетецький, 28-08-2019
Сьогодні знову субота... Іноді в такий день все проходить тихо і спокійно, а іноді - дуже бурхливо...

Буває і таке, що навмисне не придумаєш... Ось як у третю суботу січня... В пам'яті відклалося все дуже яскраво...

Прокинувся я тоді від почуття голоду... Піднявся ледь-ледь - закінчився трудовий тиждень, насичений роботою... Але їсти ж бажаєш - проти наказу шлунка: «... Вкинь в мене щось, інакше прилипну до хребета!..» не підеш - спокій і відпочинок найдорожче...

Спотикаючись і, голосячи «Ну, скільки можна мене мучити?..», плентаюся до холодильника, благо, що до нього ступити три кроки...

Відкриваю дверцята і обережно заглядаю туди... Очі виявляють порожні полиці. Голова починає немилосердно боліти... У пам'яті спливає той факт, що з вечора не купив продукти - і немає чим вгамувати прохання шлунка вранці...

Всім відомо, що лінощі іноді грають злий жарт - потім доводиться все робити  поспіхом, не одержуючи ні задоволення, ні відпочинку (це стосується і покупки продуктів)...

Однак інтуїція підказує, що не все втрачено - ще можна полінуватися і при цьому не ходити по магазинам... І точно, на одній з полиць бачу щось цікаве...

Ага - це "Кілька в томатному соусі"... Ціла банка... Хліб є, чай зараз поставлю, шлунок на час заспокоїться...

Потім прийшла до розуму думка: «Її треба відкривати!..». Важко зітхаю, лізу за ключем, ствлю банку на стіл у своїй мінікухні в невеликій частини кімнати (закуток з холодильника і шафи) і, намагаюся відкрити...

Ключ швидко протикає банку і тут воно, як то кажуть «УПС...»... «ВАУ...» настає значно пізніше... А поки - «УПС...».

Банка вигинається, ключ йде в бік - величезна дірка, але ні виделка, ні ложка не влазять...

Розвертаю банку і намагаюся знову її відкрити... Однак «цирк» триває... З іншого боку - все так само...

Тут я вже остаточно прокинувся, навіть трохи спітнів... Банка вже стала схожою на якийсь безформний клубок жерсті...

З горя мало не плюнув на неї, але вчасно зупинився - там же їстівне... Пішов за ножицями, і розлючено почав розрізати кришку...

Через півхвилини, я її розкрив, немов патологоанатом труп (вибачте за туфтологію). І, ні, щоб викласти вміст на тарілку, покласти туди хліб, взяти філіжанку з чаєм і спокійно сісти біля телевізора - я, як справжній холостяк, все до купи поклав на обробну дошку і поніс до телевізора...

Дошка досить широка, і іноді служила мені як піднос... Ось я і беру її з консервною банкою і хлібом, тягну до дивану, де вирішив, напівлежачи поглинати свій нехитрий сніданок...

Ось воно і саме «ВАУ...». Подія відбувається як в уповільненому кіно. Банка з'їжджає з дошки і падає на підлогу... Масло з томатним соусом, немов плювок верблюда, якого дражнили в зоопарку, вихлюпується: на мене, на штори в мінікухні і на фальшперегородку, що закриває вішалку з зимовим одягом... Не     пожаліло: а ні миску для прання, ні холодильник за шторкою...

У мене відібрало мову... Я не вірив своїм очам - все розтікається рудими патьоками, а сама банка невинно лежала на підлозі з кількою, при тому, масло ще і залишалося (нагадаю, в банці 250 гр. всього вмісту!!!)...

Я завжди проти ненормативної лексики - але тут зірвався.. Якщо б мене попросили «на біс» повторити мої висловлювання - не зміг би, що спадало на думку - те і висловлював...

Сніданок був зіпсований... Довелося стягувати з себе одяг, мити миску. Витирати холодильник і фальшпанель, а також знімати штори...

У пральній кімнаті ванни були вільні і, я почав гарячковє прання... Сусідка, яка зайшла випадково подивитися на свою білизну, що сушилася в сушільні, поспішно зникла, щоб не потрапити під роздачу. Напевно я був занадто злий...

Прав три рази - нічого не допомогло - на шторах так і залишилися плями ... А на футболці пляму вивів аж через тиждень...

Коли я розповів цю історію своїм родичам - сміялися хвилин 15-20... Тільки мені було не до сміху...

Ось така була третя субота січня...

Цієї ж суботи нічого такого не відбувається... Суєти поки немає - хоча ще не вечір ... Я нормально поснідав, подивився телевізор і навіть надрукував цю невелику замальовку. Тільки на душі неспокійно...

Так, настрій у мене не дуже гарний - я прощаюся зі своєю кімнатою, якою прожив понад 5 років... Через людські заздрості і підлості я буду швидко змушений залишити її... Можливо, перейду в поки меншу, тільки питання це остаточно не вирішене...

Я не хабарник,  не дебошир і не скандаліст - але справедливості в світі не бачу...

Тому у мене в житті тільки суєта. Втрата цієї житлоплощі «на пташиних правах» вплинула вже навіть на особисті відносини - зруйнувалися всі плани...

Може, це на користь мені - а може...

Напевно, ніколи мені не потрібно забувати, що життя - це випробування...

І, якщо я хочу бути лідером - то не повинен розслаблятися - доведеться ставати вище над усіма проблемами...

Іншого виходу немає...

03.02.2007 р. Переклад з російської 28.08.2019 р.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Вікторія Штепура, 29-08-2019

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Алла Марковська, 28-08-2019
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.86678004264832 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …