Капітан Влад Марчук
Таня вимкнула зв’язок. На містку запанувала тиша. Макс, Стелла, Тімо, а також Ден і Улоф, які за цей час увійшли до рубки мовчали, не вірячи почутому. Коли Акула спустилася на платформі на Землю минуло чотири години. Раптом на екрані монітора з’явилося обличчя знайомого екіпажу Акули чергового по космопорту Курта Вебера.
– Лейтенанте Циммерман, зайдіть в диспетчерську, тебе тут очікують.
Прихопивши із собою Тімо, Макс Циммерман сів в електрокар і помчав до будівлі диспетчерської, яка здалеку поблискувала склом і металом. Швидко піднялися ліфтом та третій поверх, де розміщувалась простора зала диспетчерської. Поряд з Куртом Вебером стояв високий міцний русявий чоловік в уніформі блакитного кольору із золотими блискавками на рукавах. Помітивши Макса і Тімо, Курт Вебер щось сказав йому і вказав на Макса.
– Доброго дня, – першим привітався Макс, – я Макс Циммерман, командир екіпажу малого транспортного рейдера Акула, це мій перший помічник Тімо Рінне.
– Я Влад Марчук, капітан зорельота Блискавка. Шість місяців тому ми прибули на Землю з системи Альфа Центавра. Я і моя родина зараз мешкаємо на другій планеті більшої зорі системи, яку місцеві мешканці називають Фрея. Я розшукав своїх родичів по батьковій лінії, тепер шукаю по материнській. Мою матір звали Марта Циммерман, а її батька Дітер Циммерман. Давайте спустимось на перший поверх, посидимо за столиками, поговоримо, я познайомлю вас зі своєю родиною.
– Мій дід Клаус Циммерман, його старший брат Дітер відправився в політ до Альфа Центавра в 2620 році.
Ліфт спустив всіх трьох на перший поверх, на м’яких зручних кріслах за столиком Тімо помітив гарненьку жінку в такій же уніформі як і у Влада Марчука і двох дітей – дівчинку і хлопчика. Їхній вигляд був незвичний, вони мали темну плямисту шкіру з плям чорного, темно-коричневого та темно-зеленого кольору. Влад повів Макса і Тімо до них.
– Познайомтесь з моєю дружиною, її ім’я Сурі, вона фреянка. А це мої діти – старша донька, її звати Тая, а хлопчика – Андрій. Присідайте, у нас є до вас пропозиція.
– Макс, – привітавшись представився Макс Циммерман, – а це мій перший помічник Тімо Рінне.
Коли знайомство закінчилось, вони розташувалися за столиками, Влад коротко розповів, що сталося після відбуття Глорії із Землі.
– Наша подорож до Фреї тривала 47 років, я народився вже на борту Глорії. Ми вирішили називати планету до якої прибули не Цирцея, а іменем, яке дали їй місцеві мешканці. Фрея трохи більша за Землю, має на 20 відсотків більшу гравітацію і в півтора рази щільнішу атмосферу. Клімат помітно тепліший ніж на Землі. Я був пілотом першої команди, що спустилася на поверхню на катері. Ми виявили, що біосфера Фреї споріднена із земною, оскільки 130 тисяч років всі живі істоти планети були завезені сюди із Землі розумними комахоподібними істотами з далекої планети. В тому числі і люди. Інсектоїди вимирали через загибель своєї планети під час вибуху супернової і тому, потужний штучний інтелект Міас зробив спробу врятувати інсектоїдів. Фрея і її сусідка Тея стали дослідними лабораторіями. Міас генетично змінив переселених на Фрею і Тею людей, і на основі людської ДНК створив нові тіла для інсектоїдів і переніс в них їхню свідомість. Саме так і виникла раса до якої належить Сурі. Вони зберегли деяку частину інформації про своїх предків, але тепер генетично вони не мають з ними нічого спільного, лише з нами.
Влад дуже довго розповідав про життя на Фреї і Теї, як вони облаштували свій побут, як тривалий час були змушені переховуватись всередині Червоної гори від гамма-радіації місцевого світила, потім познайомились з місцевими жителями, про те як Влад познайомився із Сурі, як знайшли врешті решт зореліт Блискавка, при допомозі Міаса та Таїс його відновили і прибули на ньому сюди, до Землі.
– У нас є для вас пропозиція, відбути з нами у далеку подорож до планети Манс. Для нас це також буде перша мандрівка.
Макс і Тімо відразу ж погодилися – побувати біля далеких незвіданих світів це мрія кожного офіцера Космофлоту.
– Отже, із завтрашнього дня ви прибудете на Блискавку для підготовки до польоту – підсумував Влад, – враховуючи, що на даний момент Світовий уряд та керівництво Космофлоту готове виконати будь-яке наше бажання, чи є у вас яке-небудь прохання?
– У мене є, – відповів Макс.
Екіпаж Акули того дня так і не дочекався свого капітана та його помічника. Вранці до їхнього готелю, коли команда у повному складі снідала у ресторані на першому поверсі готелю, нарешті з’явилися Макс Циммерман і Тімо Рінне. Макс тримав в руці невеличкий кейс.
– Доброго ранку, друзі – привітався їх обвівши екіпаж поглядом.
Присівши за столик недалеко від них так, щоб його бачив весь екіпаж, Макс відкрив кейс дістаючи з нього інформаційні голографічно-магнітні картки.
– Лейтенант першого рангу Ден Елісон, Апеляційний комітет Космофлоту повторно розглянув твою справу. Твоє покарання скасовується, всі звинувачення з тебе зняті. Тобі повернено офіцерське звання лейтенант першого рангу. Вітаю.
Макс передав картку Дену і продовжував:
– Лейтенант третього рангу Стелла Гарднер. З тебе знято всі звинувачення і повернуто звання лейтенанта третього рангу. Судимість також скасована. Лейтенант третього рангу Улоф Йохансон, комісія з амністії вирішила повністю амністувати тебе і тобі повернуто звання лейтенанта третього рангу та ліцензію пілота елітного лайнера. Цим же рішенням комісія повністю амністує всіх членів екіпажу Акули. Вітаю вас хлопці і дівчата, тепер ви маєте право подати заявки на повернення в еліту Космофлоту. А поки-що, командиром Акули призначено Дена Елісона, першим помічником Стеллу Гарднер. Але це ще не все, Акула отримала відразу кілька заявок на досить прибуткові рейси.
– Що це за чарівник прилетів до нас на блакитному вертольоті? – посміхаючись запитав механік Юрій Коваль.
– Вірніше на зорельоті, – зауважив Макс Циммерман.
– А ви нас покидаєте, капітане? – запитав Ден Елісон.
– Так, мені і лейтенанту третього рангу Тімо Рінне запропонували стати членами екіпажу зорельоту Блискавка і відправитись у далеку подорож. Ми прийняли пропозицію. Вітаю вас, тепер у вас почнеться нове життя, через пару годин ми повинні бути на борту Блискавки, через це на жаль ми не можемо організувати прощальний бенкет.
Від готелю вони поїхали відразу в напрямку до Космопорту. Дорога пролягала вулицями величезного міста – Земля була перенаселеним місцем. Влад Марчук вже чекав їх там. Поряд з будівлею одного з терміналів. Недалеко від будівлі вони помітили прозору сферу близько трьох метрів у діаметрі розкриту неначе квітка.
– Це телепорт, – пояснив капітан, – менше ніж за секунду він перенесе нас на борт зорельота. Але для того щоб вийти з телепорта знадобиться не менше ніж півгодини, поки не буде зрівноважений атмосферний тиск, на кораблі він в півтора рази вищий за земний. Макс, твоя дружина вже на борту. Оскільки в Тімо немає ні дружини ні дівчини він полетить один. Пішли!
Влад першим зайшов у середину сфери, Макс і Тімо за ним.
– Арне, ми готові, піднімай нас – промовив Влад голосно.
Сфера відразу ж закрилася. Крізь її прозорі стінки добре проглядалися термінали та антигравітаційні платформи. Раптом вони розпливлися неначе в тумані і зникли, тепер вони були у невеличкій закритій кімнаті яку заливало м’яке світло ліхтарів під стелею.
– Ми на борту Блискавки. Обережно, тут штучна гравітація не ідентична земній, а на 20% більша. Генератори штучної гравітації під нами, нам немає потреби обертати корабель для її створення. Почекаємо поки зрівноважиться тиск. Кілька днів пробудете на борту, вивчатимете системи корабля, відвідаєте медичний відсік, де доктор Лі зробить вам ін’єкцію нанороботів. Вони вам допоможуть адаптуватися до зміни умов і також вони можуть багато чого іншого, що саме – в свій час про все дізнаєтесь. Спочатку почуватимете себе не досить добре, оскільки нанороботи коригуватимуть ваш геном виправляючи шкідливі мутації і створюватимуть наноімплантанти. Дружині Макса нанороботи вже ввели.
Хвилини тягнулися досить довго, і нарешті сфера розкрилася, але вже не на манер квітки, а просто одна стінка розсунулась ніби відрізана скибка кавуна. І вони зробили перші кроки на борту Блискавки. Вони йшли довгим коридором.
– Ваші каюти поруч, Макс, твоя під номером 77, там тебе вже чекає дружина, Тімо, твоя під номером 78, фреянські цифри на дверях продубльовані арабськими, тому ви їх легко знайдете. Розташовуйтесь і йдіть у медичний відсік. Його знайдете запитавши Глорію, вона штучний інтелект корабля, фотоніт і посередник між нами та Міасом в одній особі.
Каюта, куди зайшов Тімо, була невеликою, дуже охайною, нічого зайвого, але було все необхідне. Розрахована вона була на сім’ю і приміщення в будь-який момент можна було розділити ширмами на кілька частин. Час було йти до доктора Лі. Тімо запитав Глорію. В кімнаті промайнув вертикальний промінь світла і в ту ж мить в кімнаті матеріалізувалася фігура гарненької брюнетки в блакитній уніформі. Від несподіванки Тімо доторкнувся до її руки і відчув приємну на дотик теплу кисть.
– Я Глорія, штучний інтелект корабля. Насправді моя аватарка це комбінація світла, енергетичних полів та синтезованих частинок, хоча мене неможливо на перший погляд відрізнити від живої людини. Медичний відсік по коридору наліво, я тебе проведу.
Глорія повела Тімо по коридору. Дивно було бачити, як вона відчиняє двері і крокує поряд з ним. Ось і медичний відсік.
– Докторе Лі, ось черговий пацієнт – Тімо Рінне. Єдиний на борту хто без сім’ї.
Високий, стрункий і охайний доктор Лі, батьки якого були вихідцями з Китаю і потрапили на борт Глорії ще дітьми запропонував Тімо прилягти на щось схоже на білий стіл. В тух мить Тімо накрила прозора арка.
– Зараз ми синхронізуємо нанороботи до твоєї ДНК, а потім я введу їх тобі. Деякий час ти почуватимешся не зовсім добре, але коли шкідливі мутації, що накопичилися в твоїй ДНК будуть відкориговані, твоє самопочуття покращиться. Твій організм почне працювати набагато краще, стануть гострішими зір, слух, покращиться пам’ять, згодом на наноімплантанти, що утворять нанороботи, почне записуватися необхідна інформація. Ти вивчиш мову Міаса, якою спілкуються фреяни та безліч жителів різних планет у Всесвіті.
– Міас потурбується, щоб ти якомога швидше знайшов собі дружину, – втрутилася Глорія, – це звична для нього модель поведінки у таких випадках як у тебе. Як правило у далекі подорожі в Зоряній імперії Міаса відправляються сім’ї, це узаконена практика, але фреяни і я також про це лише чули від Міаса, оскільки вони ще не були в Зоряній імперії. Часто Імперію називають Федерацією або Конфедерацією.
Тімо відчув, що доктор Лі на мить доторкнувся до його шиї якимось інструментом. Ні болю ні якихось неприємних відчуттів не було.
– Готово, нанороботи введені, тобі краще кілька днів побути в своїй каюті і два рази на добу відвідувати медичний відсік.
Виходячи з медичного відсіку Тімо зіткнувся з Максом. Але поговорити вони не встигли, завадив доктор Лі:
– Лейтенанте Циммерман, проходь, ми тебе давно вже чекаємо.
Кілька днів Тімо дійсно почувався недобре, часто паморочилася голова, іноді навіть були судоми. Але поступово напади ставалися все рідше і були все слабшими, а згодом Тімо відчув звичну бадьорість. Нарешті він відчув, що став кращим зір та слух, покращувались пам’ять та реакція. Лише апетит став більшим. Доктор Лі пояснив, що нанороботи використовують енергію, тому тепер йому доведеться постачати енергію не лише своєму організму а й їм. Час відльоту наближався, Тімо востаннє перед відльотом навідався додому побачивши батька, матір та молодшу сестру. Блискавка телепортувала його прямо перед входом в рідний дім, а потім його так само забрала.
