Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2565
Творів: 46613
Рецензій: 90922

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Авторська проза

Книжколюди

© Тед Лещак, 16-07-2019
Читати люблять не всі. Але навіть тих, хто позірно байдужий до книжок, час від часу  тягне хоч щось почитати. Іноді й не хоч щось, а таки якісну книжку. Хоча, скажу вам правду – як чоловік довго нічого не читав, то стає лінивим. Подумає собі, які ж то гроші коштує та книжка, і скільки піде часу на пошуки дійсно нормальної доброї книжки... Так так, ми ж пам’ятаємо - будь-якої він не хоче, він балуваний! А потім як збереться читати, і від незвички не буде знати з якого боку до неї взятися... Та ну його, те читання книжок! Якщо відволіктися на щось інше, то цілком можна і без книжки прожити. Або й написати свою… Але це вже інша історія про окрему породу людей.

Зате от любителів почитати книжку є доволі багато. Кожен приходить до читання книжок по різному, у кожного своя дорога. Але так чи інакше, все починається змалку. Часто крізь терни батьківських заборон, від чого читання уявляється неймовірно приємним процесом, а книжка вже сама по собі здається цікавою і захоплюючою. Тільки тому, що вона книжка (що, звісно, не так). Не будемо тут надмірно розводитися про тих, що в силу свого віку ще не вміють читати – всі ж ми такими були, зізнаймося. Оце хвилююче відчуття, коли так хочеться нарешті спробувати - яка ж вона, та книжка! І яке це відчуття – розгорнути обкладинку, почати першу сторінку, другу… Уявляти барвисту супер-обкладинку, запах типографської фарби… Батьки постійно пильнують, щоб дитина не дай Боже передчасно не спробувала читати, але ж за всім не вгледиш. Рано чи пізно між дітьми зайдуть розмови про читання, і як її не пильнуй, а таки потрапить дитина в компанію, де будуть книжки. І звільнившись від контролю батьків, вона не уникне спокуси, і таки спробує почитати. Через брак досвіду перші читачі часто кидаються на першу ліпшу барвисту обгортку. І це ще добре, як під нею буде збірка анекдотів чи кулінарні рецепти. А може ж бути і фотопутівник книгарнями чи бібліотеками! Позаяк цього все одно не уникнути, батькам варто вчасно починати з дитиною розмови про читання книжок, виважено пояснювати їм плюси, мінуси та підводні камені цієї делікатної справи. Ну от, обіцяв не розводитися, а затягло надовго. Тема важлива і актуальна, нічого не поробиш. Йдемо далі.

Ну так от, прихильники читання книжок бувають різними. Є такі, що шукають свою книжку, оту єдину. Вони прилаштують собі вдома полицю, поставлять на неї книжку і будуть сидіти дивитися на неї довгими зимовими вечорами, деколи при великому святі беручи до рук. Правдиві і порядні читачі беруть до рук свою книжку значно частіше, але таких небагато – бо спробуй ото знайти саме ту, яку захочеться перечитувати ще і ще! То є ціла проблема, бо ж і смаки читацькі змінюються. Деякі азартні мисливці за книжками поки шукають свою, то встигають зібрати вдома цілі бібліотеки! Чого там тільки не знайдеш... Є там і цілком нові книжки, і ті що колись бралося з якоїсь бібліотеки і забулося повернути, і з дарчим підписом невідомо кому невідомо від кого, і з помітками на полях попереднього власника. Трапляється і антикваріат, куплений на розкладці - отак купив і обережно поставив на поличку, головне не торкатися аби не розвалилася. А буває, що десь там серед інших стоїть і саме та книжка, але щось вона не зайшла з першого разу, а другий раз так і не настав. Так і стоїть, запилюжена й ніким більше не читана.

Підходи до формування домашньої бібліотеки також бувають різними. Зустрічав я людей, які читають на швидкість. Довше години у їхніх руках книжка не затримується. Що там можна встигнути прочитати - я не знаю. Ще якийсь тиждень постояла на полиці  - і в букіністику. Заможні читачі полюбляють купувати респектабельні видання в суперобкладинках і заповнюють ними всю книжкову шафу. На фоні цих шаф виходять шикарні селфі, але я ніколи не заставав таких людей за читанням книжок. І що цікаво, чим більша бібліотека - тим сильніше її власника тягне до книгарні за новим придбанням.

Упродовж довгого часу було прийнято читати винятково нові книжки, яких ще ніхто до тебе не читав. Принаймні, моя бабця так казали. Але часи йдуть, і досвідчені читачі переконують, що букіністика буває теж нівроку. А ще ото з певного часу серед любителів читання книжок повіяла мода не купувати їх собі додому, а користуватися публічними бібліотеками. Так дешевше, – думають читачі, які вважають себе досвідченими. Ну прочитаю я книжку один раз, а далі що з нею робити? От куплю, а раптом вона мені набридне і другий раз читати не захочеться? Насправді ж плата за користування послугами читального залу чи абонементу в сумі виходить вищою за вартість книжок у книгарнях, але читачі зі стажем зазвичай погано вміють рахувати гроші. Це значно краще роблять бібліотекарі. Вони точно знають, які книжки користуються попитом і які справді вартують прочитання, але не завжди діляться цією інформацією з читачами.

Іноді читачі полюбляють взяти книжку і піти почитати її, скажімо, в метро. Роблять вони це з різних причин. Дехто хоче похвалитися тим, що ось, бачите – у мене є книжка! Ще дехто таким чином намагається повідомити оточуючим – дивіться всі: я вмію читати! А хтось просто любить читати книжку в метро. Таких небагато, але так – вони існують.

Сучасні технології прийшли і у світ книжок. Не так давно з’явилися електронні книги. Вони стали в пригоді латентним читачам, які соромляться зізнаватися в тому, що вони люблять читати книжки. З одного боку, складається враження, що в тебе є книжка і ти її читаєш. З іншого – книжка таки несправжня, а отже і відчуття її «читання» теж несправжні. Ерзац-читання – нічого дивного в сучасному ерзац-світі. Що й казати, тепер той, хто лінується читати книжки, може просто спостерігати за тим, як книжку читає хтось інший, і при цьому уявляти, що цю книжку читає він сам. Раніше такі, з дозволу сказати, пасивні читачі підглядали знадвору у шпаринки дверей читальних залів, але новітні технології спростили їм життя. Також для людей, які люблять книжки, але з якихось причин не можуть читати, придумали аудіокниги. Вони частково вирішують проблеми з читанням, але по суті це так само як нюхати ковбасу чи лизати віконну шибку.

Звісно, не всі ті, що вміють і люблять читати, читають книжки. Є такі, що читають іншомовні тексти на туалетних освіжувачах повітря. Де-не-де можна зустріти читачів інструкцій до пральних машин чи холодильників. Дехто читає рекламні повідомлення, лікарські рецепти, чи навіть чужі паспорти. Але це все справа смаку. Важливо читати поки дозволяє здоров’я. А коли воно перестає дозволяти – не поспішайте зізнаватися в цьому оточуючим. Адже читання – ознака молодості, а всі ми так хочемо якомога довше залишатися молодими…

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© Анатолій , 17-07-2019
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.74379777908325 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …