Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2584
Творів: 46986
Рецензій: 91390

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Оповідання

Анхизова чикилдиха

© Олекса Доніч, 06-07-2019
Гроза зникла так швидко, як і налетіла, залишивши після себе величезні калюжі, смарагдовий полиск трави й освіжене повітря. Іван Іванович тим часом сидів у невеличкій залі буфета першого класу й очікував на обід та Івана Никифоровича, котрі по своїй звичці десь забарились. Сьогодні в буфеті було досить нудне стандартне меню російської залізниці: кислі щі за тридцять копійок, телятина за сорок, язик за тридцять п’ять, різна птиця за полтину, бутерброди з ікрою за гривеник. Також в асортименті були води: зельтерська та содова за п’ятнадцять, лимонна коштувала на п’ять копійок дорожче, фруктові йшли за четвертак, а ще наливали чай за п’ятак.
На щастя, буфет пропонував відвідувачам  не тільки звичайні наїдки, але й, завдяки кухарю з трактиру неподалік, страви місцевої кухні, скуштувати які Іван Никифорович із щирим серцем завжди рекомендував подорожуючим знайомим.
Назви місцевих страв одразу зачаровували: зелений, зимовий та грушевий борщі, борщ до шпундрів з буряками, як же без нього, борщі зі щуки, з чорносливом та з в’юнами, юшка зі стерляді — ерємітаж, юшка з пиріжками, юшка з потрухом і галушками, келебердянська осетрина з підливою, пелюстки до смальцю з сухарями, галушки з перепілкою в горщику, смажені в сметані карасі, жарений дрохвич із артишоками,  запечене  на березовому вугіллі молочне порося під яблучно-гірчичним соусом, дриглі з дичини, утрібка з пташиних потрухів, млинці з безліччю начинок, столітні горілка та мед подільський, вишнівка, мадейра, шампань, на десерт — морозиво з миргородських вершків, заморожена молочна каша з київськими смаженими горіхами,  полтавські пундики та мнишки зі сметанковим кремом. Від такого меню очі жадібно розбігалися в кожного пасажира, а спраглий шлунок негайно починав голодний бунт.
У змаганнях з обідом першим встиг Іван Никифорович, що з надзвичайно задоволеним виглядом поспіхом сів за стіл, на якому трохи згодом вже виблискував шляхетною сивиною ретельно начищений посуд та сліпив очі грайливими промінчиками кришталь. Крім страв і соусників, стояла  сила-силенна оспіваних ще Гоголем горщиків із замазаними кришками, щоби занадто рано не випустити запаху старосвітської смачної кухні. А скільки на столі було солених із чебрецем, гвоздикою і волоськими горіхами рудих рижиків, слизьких маслюків, статечних білих, кремезних підберезників і чорних груздів та вужами покручених опеньків!
Настрою ще додали пружні на дотик, прозорі кубики дриглів із тоненькими прожилками м’яса дичини, які з особливим смаком танули в роті й викликали у Івана Івановича спогади про полювання: човен серед очерету, тиша ясного ранку, чиста озерна глибина зі смарагдовими волотями водоростей на дні, і, раптом, високий посвист крилець крижнів, що радісно бентежить серце будь-якого мисливця, а за мить —  громовиці пострілів і полиск перших сонячних променів.
Іван Никифорович тим часом з голодним завзяттям узявся за грушевий борщ. Судячи з блаженної мармизи товстуна, борщ був зварений саме так, як робила колись бабуся Івана Івановича, що часто  пригощала різними смаколиками улюбленого довготелесого онука та його прудкого товариша-товстунчика. На свинячих реберцях, з додаванням сушених у печі грушок, тоненькими смужками нарізаної моркви, квашеного буряку й кухля бурякового квасу, засмажений наприкінці найкращим миргородським салом із цибулею, цей борщ мав чаклунський аромат і незабутній присмак. Присмак дитинства...
— Знаєте, Івану Никифоровичу, я куштував щойно виловлені устриці під біле рейнське і вид на Кельнський собор, насолоджувався краєвидами Неаполітанської затоки під неперевершену пасту та червоне італійське, пив ранкову каву на Ейфелевій вежі й споглядав вечірній океан з іспанського берега, смакуючи чудову паелью з морських гадів. Якщо всі ці задоволення об’єднати, то вони, можливо, могли б зрівнятися з сьогоднішнім обідом, хоч і маю деякі сумніви. Але я все одно не розумію — задля чого наші прадіди все це, — Іван Іванович вказав правицею на стіл, —  проміняли на кислі московські щі з гнилої капусти? Як втратили волю та Гетьманщину через чвари й жадібність — розумію, а таке — ні.
— Спробуйте анхизової чикилдихи від нашого приятеля-кухаря і все нарешті зрозумієте, — хитро посміхнувся рудий товстун.
— А що воно таке, друже, ваша чикилдиха?
— Це справжня українська аква віта, проте її треба пити з великою обережністю. Японці споживають рибу фуґу, котра, якщо кухар трохи помилиться в її приготуванні, вбиває людину краще за будь-яку отруту. Наша чикилдиха не така страшна, але, як і всякий інший цілющий еліксир, її потрібно вживати в дозованій кількості в залежності від часу дня, настрою, кількості наїдок та статури питця. Зараз я раджу скуштувати лише по одній чарці...
Друзі хильнули по чарчині і спочатку здалося Івану Івановичу, що до його горлянки потрапив розплавлений свинець, потім він відчув жар печі, в якій грілася годинами чикилдиха, а згодом могильний холод льоху, в якому вона доходила місяцями. Смаки жерделі, груш, яблук, вишень та слив із миргородських садів вгамували жар, і за мить Іван Іванович відчув уже трунок степових трав. Аж раптом перед ним вихором пронеслися століття, вільна співуча Гетьманщина в червоних чобітках й кріпосна босонога Малоросія з вирваним язиком, підлі вороги, дурні, зрадники і знову вороги… Із забуття його розбудило питання приятеля:
— Як вам анхизова чикилдиха, друже?
Іван Іванович відхекався й хрипко проказав:
—  Чарівна гидота, трясця її матері!

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 3

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© Avtor, 10-07-2019

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Щєпкін Сергій, 07-07-2019

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Олександр Шепітко, 06-07-2019
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.76184391975403 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …
КОНСТИТУЦІЯ У КОМІКСАХ
Конституція у коміксах_medium_size у форматі PDF Конституція у коміксах_medium_size у форматі EPUB Брати …
Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …