Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50906
Рецензій: 95680

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 47273, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '44.192.20.240')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Драма в трьох діях

Фенікс: агонія (3)

© Катерина Омельченко, 25-05-2019
ДІЯ 1, КАРТИНА 4
Велелюдний, проте не вельми вишуканий бар із інтер'єром під середньовічне підземелля. Довкола багато іржавого заліза на кшталт капканів, сокир, мисливських ножів тощо. На стіні позаду бармена — кабаняча голова. Клієнти, поодинці й невеличкими групами, сидять за круглими деревяними столами, їдять м'ясо і п'ють пиво. Тут теж є проекція на стіні, що зображує бар і відвідувачів. У центрі, так само із кухлем пива й блюдом із м'ясом сидить на самоті СЛІДЧИЙ БАСКИЙ. Якийсь час він мовчки вечеряє, дивлячись у залу порожнім, невидячим поглядом. Трохи згодом підводиться й починає блукати між столиками, зазираючи всім у вічі. Музичний супровід натякає, що відбувається дещо незвичне, може, нереальне. Зображення на стіні втрачає чіткість і починає блимати. Один із присутніх, охайний літній ЧОЛОВІК у старенькому коричневому костюмі, що сидить спиною до БАСКОГО, повертається і співчутливо простягає шмат щільної чорної тканини:
ЧОЛОВІК: Гей, натягни. Люди мають якось розуміти, що ти губишся у здогадах.
БАСКИЙ (ніби на мить здивований, задумливо бере тканину і пов'язує собі на очі. Приміщення занурюється в темряву, і тільки слідчий Баский знаходиться посеред освітленного кола): Я ось, що думаю... Не пов'язана ця справа з бізнесом, хоча покійний був не вельми чесним партнером. Але ж і своїх не “кидав.”
ЧОЛОВІК (раптом виринає з темряви і стає перед БАСКИМ): Стій, стій! Ти не можеш бути таким упевненим. Хто ти такий, щоб сумніватися в основній версії, коли з нею згодне саме керівництво? Ти простий підлеглий, хіба забув? Тобі навіть не довірили опитати більш-менш вартісних свідків, так — дозволили тільки поспілкуватися з мешканцями прилеглих будинків, аби ти не задарма свій хліб їв. Але хто з них щось колись бачив?
БАСКИЙ (ледь роздратовано): Та я думаю. Просто думаю!
ЧОЛОВІК (видобуваючи з кишені білий носовичок і дбайливо протираючи йому спітніле обличчя): Та це я так. Не зважай (крокує назад у темряву і зникає).
БАСКИЙ: Я думаю... Саморобний вибуховий пристрій? Якось не солідно. Чи хтось пошкодував кулі на знану, шановану людину? Найманий кіллер, заради власної репутації, зробив би все чисто й красиво. Ошуканим партнерам чи клієнтам не потрібні дешеві ефекти, вони дбають про швидкість та власну безпеку — їм ще мільйони заробляти. То, може, простий теракт? Теж не дуже збігається. Адже ТОРОС намагався триматися тіні, його ім'я було не з гучних, а терористи люблять славу.
(З'являється інше освітлене коло, в якому за столиком сидить невисокий, округлий чоловік у білій сорочці. Золотий годинник і прикраси блищать на його складених під підборіддям руках. Це В'ЯЧЕСЛАВ ТОРОС, вчора його вбили.
ТОРОС (хриплувато й цілком спокійно): Ти йдеш хибним шляхом...
БАСКИЙ (без переляку чи здивування, навпомацки йде до столика, доки покійний сумно спостерігає за ним): Можна до вас? Тут є де присісти? Ви — Торос? Це вас учора вбили?
ТОРОС: Тебе самого не дивує таке припущення? Втім, принаймні, в дечому маєш рацію: я — Торос.
БАСКИЙ (сідає. Перше освітлене коло, звідки він вийшов, загасає): Ви сказали, ніби я йду хибним шляхом. Ви ж... знаєте, хто вас убив? (Проекція, нарешті, відновлюється, але видно лише самотнього БАСКОГО за столиком).
ТОРОС: Агов! Думаєш, усе так просто? Господь взявся опікуватися твоєю кар'єрою і тому послав привида звітувати про вбивство? Ти розумієш, що відбувається? Хоч у тебе багата уява, це ще не означає, ніби ТИ знаєш, хто мене вбив...
(З темряви виходить ЧОЛОВІК зі стільцем, який він ставить навпроти БАСКОГО й сідає, зазираючи йому в очі. На стіні, як і раніше, видно одного Баского).
ЧОЛОВІК: Так, так, синку: розмовляти з цим паном так само легко, як зі мною. Але ж його, як і мене, ніби тут і нема... Ми можемо лише допомогти впорядкувати думки в твоїй голові. Тож, не відволікайся на свої дитячі образи й психологічні травми, не змушуй мене казати те, чого я не хочу... Про те, наприклад, що ти — ніхто, порожнє місце. Цього ніколи не було — ти сам собі нафантазував.
БАСКИЙ (докірливо й недовірливо): Еге ж!
ЧОЛОВІК: Це правда, я тебе люблю. Я прийшов сюди, бо саме зараз ти готовий зробити крок уперед, зробитися кимось, і я хочу бути присутнім.
БАСКИЙ (вказуючи на байдужого на вигляд покійника): А йому навіщо це потрібно?
ЧОЛОВІК: Ти його викликав, от він і прийшов, не прискіпуйся до людини. Йому тут не так уже й цікаво.
ТОРОС (до чоловіка): Не треба перебільшувати. Жодного крока вперед він у вас не зробить. Коли вже вирішено, що це замовне вбивство, пов'язане з бізнесом — так воно й залишиться.
БАСКИЙ: А це не так?
ТОРОС: Хочеш знати правду, шукай.
БАСКИЙ (до чоловіка, розгнівано): То він може мені бодай чимось бути корисним? (ЧОЛОВІК знизує плечима).
ТОРОС: Можу сказати тобі лише те, що ти й сам знаєш. Сьогодні ти спілкувався з убивцею.
ЧОЛОВІК (дрібно киває головою): Так, так, подумай про це.
БАСКИЙ (глузливо): Дуже корисна інформація! Согодні я розмовляв із півсотнею людей.
ТОРОС: Ну, то й чудово. Значить, коло підозрюваних із кількох мільйонів зменшується до кількох десятків.
БАСКИЙ (задирикувато): Я ніколи стількох не підозрював!
ТОРОС: Ти взагалі нікого ніколи не підозрював. Саме тому твоя кар'єра перебуває в такому жалюгідному стані. Ти безініціативний...
ЧОЛОВІК (жаліється Торосу): Взагалі-то, більше схоже на мою репліку. Це я, зазвичай, або скиглю про брак ініціативи, або застерігаю проти неї і вмовляю бути обачним. Через його усталені стереотипи, я вже й сам не пам'ятаю, яким насправді був за життя. Господи, ця людина, справді, не знає, чого хоче.
БАСКИЙ: Цитьте обидва.  І, тато, ти був саме таким — висміював усе, що б я не казав, чим би не переймався, у що б не вірив.
ЧОЛОВІК: То давай, винувать мене далі, замість того, щоб, нарешті, взятися за справу.
ТОРОС: Мені всі ваші сімейні розбірки не цікаві. Слухайте, як вас там: я, справді, мушу тут сидіти й усе це вислуховувати?
БАСКИЙ: А що, ви боїтеся пропустити якусь особливо цікаву з пекельних екзекуцій? Чи ви в раю?
ТОРОС: Яка маячня. Я, звісно, не в раю, але там, де я перебуваю, не так нудно, як із вами. Це я до чого: давайте щось скоренько вирішимо та я піду. Просто, справді, я дуже голодний і хочу спати.
БАСКИЙ (задумливо): То там годують...
ТОРОС (різко): Ти дурний, чи що?
ЧОЛОВІК (знову скаржиться Торосу): Ось бачите, про що він думає замість влаштовувати своє життя. (До всіх) То що вирішуватимемо?
ТОРОС: Хто мене вбив, наприклад. Як вам такий варіант? Для чого ще я можу тут знадобитися?
БАСКИЙ: То вас, мабуть, убив той колишній студент, якого виключили з інституту.
ТОРОС (дивиться з неприкритим презирством, потім знизує плечима): Ну, нехай студент... Мені що? То я вільний?
БАСКИЙ: Чекайте, а що — не він?
ТОРОС (голосно, нетерпляче скиглить): Я звідкіля знаю? Вас коли-небудь розносило під три чорти на маленькі шматочки? Думаєте, цієї миті ви подумки складатимете список можливих убивць?
БАСКИЙ: Але ж були ті, хто хотів вашої смерті? Хто міг аж так ненавидіти вас?
ТОРОС: Мене всі ненавиділи. У мене був просто неперевершений дар змушувати всіх ненавидіти себе. Я був надзвичайним паскудником, надзвичайним. І, що цікаво, завжди про це знав, і, навіть, чекав, що комусь-таки, нарешті, стане духу мене позбутися в такий радикальний спосіб... А студента перевірте. Ду-уже підозрілий студент.
БАСКИЙ: Останнє запитання: ви його знали?
ТОРОС: Та звісно ж!
БАСКИЙ: А це вже суттєва допомога.
ТОРОС: Ну, якщо так, то дуже радий. Я піду?
ЧОЛОВІК (жалісливо): Йди, йди, бідолаха. (Обоє зникають у темряві. За мить вмикається світло, і все набирає звичного вигляду: столики, відвідувачі, бармен виробляє трюки з пляшками й склянками під кабанячою головою, YouTube фіксує реальність).
БАСКИЙ (сам за столиком): Звісно, цей П'єр... Здається, жодних аргументів немає, але я чомусь цілком упевнений в його, щонайменше, причетності.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 2

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Inra Urum, 26-05-2019

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 4 відгуків
© Інра Урум, 25-05-2019
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.41001415252686 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …