Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2554
Творів: 46328
Рецензій: 90462

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Наукова фантастика

Під трьома сонцями 10

© Сергій Рєпін, 14-04-2019
Продовження...

Офірія
Конвертоплан тримав курс на схід. Було ще дуже рано, лише Альфа Центавра Б освітлювала все навкруги м’яким світлом і світила яскрава зірка Проксіми Центавра. Основне сонце ще не зійшло. Далеко внизу розкинулося безкрайнє дзеркало прісноводного Моря Лотосів. Влад вів машину на великій висоті щоб збільшити поле огляду. Метою цієї подорожі була планетарна столиця місто Офірія. Пройшов тиждень з того дня коли вони рятуючи доктора Гашека і пілота Махмуда Абдуллу зупинились на ночівлю на кораловому острові. День і час прибуття в Офірію були узгоджені з імператором Іріс командором Еммою Макдональд. Нарешті на горизонті з’явилася зелена смуга яка ставала все більшою. Згодом виявилось що вони знову летять над суцільним килимом латаття, гіацинтів і лотосів. Східне узбережжя було таким же болотистим як і західне і тут в море впадали такі ж величезні і повноводні ріки. За словами Сурі тутешні ріки були навіть більшими оскільки цей континент був вдвічі більшим. Також великі ріки впадали в Море Лотосів і з Північного материка, але вони значно поступались рікам Західного і Східного континентів і береги там були менш болотистими.
– Ось де вона, полетимо над цією рікою – сказала Сурі звіряючись з картою та навігатором якими вона швидко і впевнено навчилась користуватись.
Ріка під ними була велетенською. Жодна ріка Землі не могла зрівнятися з нею. Навколо по обох берегах ріки розкинулись величезні заболочені джунглі. Після ще кількох голин польоту вони нарешті побачили на шляху велике озеро. Воно було набагато більшим за озеро на березі якого знаходилось місто Таола. Велика ріка витікала з нього. Нарешті за озером вони побачили обриси великого міста. Офірія мала в своїй основі таке ж стільниково-шестикутне планування що і Таола але була набагато більшою. Також як і Таола столиця була розташована на високому столовому плато але набагато більшому, навколо міста були такі ж водосховища на ріках що стікали з гір, але набагато більші, такі ж сонячні та вітряні електростанції. Конвертоплан зробив коло над великим парком з гарними ставками та озером на березі якого вони і побачили палац імператора – велику шестикутну споруду. За парком знаходилась велика площа викладена яскравим камінням і з білими прямокутниками де стояли довгі ряди дирижаблів. Знайшовши вільне місце Влад посадив конвертоплан на площу. Влад, Арне, Сурі, Малія Емма Макдональд, Сюзанна Фрерон, доктор Гашек і Саванна Манчіні один за одним зійшли по трапу. Їх відразу оточив натовп аторі і фреян. Наперед виступила вже знайома їм за відеосеансами імператор Іріс.
– Мир вам, небесні люди, вітаємо вас в Офірії – промовила вона піднявши долоні у вітальному жесті.
– Вітаємо вас і ваш народ – відповіла Емма.
– Називайте мене просто Іріс, без всяких там слів типу «ваша величність».
Далі вони пішли парком до палацу. Парк був набагато більшим ніж парк в Таолі. А палац просто вразив землян як своїми розмірами так і красою. Він розташовувався на високому пагорбі над мальовничим озером в центрі парку і його було добре видно з різних кінців міста а саме місто, у всякому разі значна частина з пагорба від палацу була як на долоні. Стіни палацу були прикрашені такими ж барельєфами що і стіни палацу в Таолі але в набагато більшій кількості. Імператор запросила їх до великої кімнати. Тут вже їх чекав стіл з різноманітними фруктами, овочами,та простими але досить смачними стравами. Розмовляли вони набагато довше ніж з королевою Леєю. Імператор просто засипала їх безліччю запитань про їх життя, звичаї та технології. Багато розпитувала про Землю. В решті решт вона нагадала про обіцянку Емми показати їй корабель на орбіті. Ми готові вам показати Глорію у зручний для вас час – відповіла Емма.
Потім імператор повела їх у підземення під палацом. Вони дуже довго спускалися вниз спіральними сходами з білого каменю. Стіни прикрашали безліч барельєфів.
– Тут зображена вся історія мого народу, починаючи від того моменту коли королева Таіс привела сюди три сотні перших аторі яких називають Другими Посланцями
– А що відомо про Перших Посланців?
– На жаль дуже мало, наші вчені навіть вважають що інформацію намагалися знищити ще в стародавні часи з невідомих для нас причин.
– А Міас?
– Міас час від часу спілкується зі мною, я відкриваю послання від нього, відправляю свої, але в режимі реального часу ми не розмовляємо так як і з королевою Ізі з Двадцять Першого королівства, яка називає себе Хранителькою Храму Світла. Міас це надзвичайно розумний вищий інтелект, коли я познайомилася з вашою Глорією я нарешті змогла збагнути його природу, я тоді прямо запитала його чи він не був створений Першими Посланцями. І він згодом відповів що так воно і є. Іще він сказав що наближається той час коли всі таємниці буде розкрито. Потім я спитала його за той самий корабель поблизу Третього сонця. У відповідь він сказав що прийде час і ви про все дізнаєтесь. Ваші предки про все знали, але знання було занадто жахливим і Міас тоді закрив частину нашої пам’яті щоб вберегти нас. І незабаром ця інформація буде відкритою, але ми вже майже готові щоб її сприйняти. Іще Міас підтвердив що ми і ви це один народ, ми всі походимо із Землі. Всі тварини, рослини і фреяни всі були переселені із Землі. Нас трохи змінили щоб ми могли адаптуватися до життя на Фреї. Так само із Землі було переселено все живе і на Тею і так само всіх живих істот піддали змінам. Крім того Міас сказав що ви прибули на Фрею набагато раніше ніж він очікував, навпаки, за його розрахунками саме Фреяни і аторі повинні були відкрити Землю. Але сталося трохи інакше і тепер саме вам належить виконати задум Міаса.
Внизу у підземеллі була широка підземна зала на підлозі якої лежали два досить великі – до 150 метрів у довжину приблизно 50 метрів у ширину схожих на наконечник списа кораблі виготовлених з невідомого монокристалічного матеріалу.
– В кожному знаходиться по 150 капсул шестикутної форми в перерізі – сказала Іріс – скільки ж було і Других Посланців.
Далі Емма розповіла Іріс про свій намір відправити вантажний корабель з паливом на планету Ванадіс, яку аторі називають Тея, там є шанс познайомитись з переселенцями корабля Флорія а також місцевими мешканцями і було б непогано, коли крім землян в експедицію відправляться фреяни. Корабель знаходиться пришвартованим до Глорії і можна буде одночасно і відвідати Глорію і провести в путь Астру – корабель який відправиться на Ванадіс – Тею.
– Отже у нас буде можливість побачити нарешті Двадцять Перше королівство – погодилася імператор, – потім ми уточнимо склад екіпажу, а зараз час підніматися нагору.
Коли вони покинули підземелля то виявили що надворі була вже глибока ніч. Час пролетів майже непомітно.
– На ніч розташуєтесь в палаці вам буде виділено кожному по кімнаті, служителі приготують і покажуть все щоб вам було зручно.
Вранці за сніданком вони обговорили подальші дії. І політ візит імператора на Червону гору і візит на орбітальний корабель і політ на Тею. Емма запропонувала також проект прокладання новітнього транспортного сполучення від Червоної гори до Офірії і можливо далі до інших міст планети. Показавши архівні історичні відеокадри зроблені ще на Землі пояснила, що мається на увазі постіні дороги з твердим покриттям і залізничне сполучення. Іріс особливо вразив останній. Емма уточнила що для цього також доведеться збудувати мережу термоядерних електростанцій. На Фреї відсутні поклади горючих корисних копалин таких як вугілля, нафта чи природний газ і родовища уранових і торієвих руд, які були тривалий стимулом для розвитку земної економіки.
Потім вони відправились у зворотній шлях і ввечері конвертоплан здійснив посадку за злітно-посадковій смузі яку збудували на схилі гори.

Політ на Тею
Настав день коли нарешті дирижабль з імператором на борту здійснив посадку біля Червоної гори. Емма особисто супроводжувала Іріс показуючи їй всі приміщення всередині гори, пояснюючи для чого вони використовуються, знайомила з різними механізмами та пристроями. Землян давно вже вражало те з якою легкістю аторі засвоювали нові знання і адаптувалися до технологій землян, а спілкуючись з Іріс та королевами аторі і їх вченими стали розуміти, що вони можуть зберігати знання що перевершують відкриття вчених Землі. Кандитатів на політ до Теї знайшли досить швидко. Вже було вирішено що поведуть Астру Влад Марчук і Арне Свенсон і до них приєднається Мідорі Накаяма – вчений, лікар і правнучка командора Ріо Накаями. Кандидатури Сурі, Малії і Альми також було швидко узгоджено і команда відразу приступила до підготовки. Потім до них повинні були приєднатися ще троє майбутніх членів команди які повинні були прибути з Таоли. Імена двох були вже відомі – Кен і Клео. Загадкою залишалася лише особа останнього члена екіпажу. Імператор Іріс, яка проходила підготовку до польоту на орбіту нарівні з усіма лише загадково посміхалася, зберігала мовчання і Емма Макдональд. І ось настав час коли прилетів дирижабль з Таоли. На ньому було троє – як і очікувалось з нього зійшли Кен і темношкірий як і всі фреяни, велетенського зросту Клео. І нарешті останньою зійшла з дирижабля сама королева Лея. Привітавшись з усіма по черзі – спочатку з Іріс і Еммою а потім з іншими і нарешті радісно обійнялася з Альмою.
Не гаючи часу вони приєдналися до тренувань. На щастя не було ніяких зауважень у медиків Червоної гори до кандидатів.
Швидко наближався день відльоту. Іріс, Лея і Кен затримувались у медичному відсіку довше за інших. Глорія записала інформацію на їхні наноімплантанти і зробила записи з них так як раніше вона це робила в Сурі. Тепер вони також розуміли англійську мову, мали доступ до знань. Також Глорія порівнявши записи виявила у всіх аторі в записах на імплантатах файли, доступ до яких був закритий. Мало того, їх неможливо було навіть скопіювати.
– Ці записи там одні з найдавніших і очевидно передавалися у спадок від матері до дитини, покоління за поколінням. Хтось чи щось намагається їх приховати не стільки від нас, а стільки від вас самих – висловила припущення Глорія.
– А чи не можна зламати захист і подивитися що в них? – спитала Іріс.
– Малоймовірно, система добре захищена і боюсь що при загрозі відкриття інформація самознищиться, можливо навіть вбивши вас. Копію зробити неможливо і тому я категорично відмовляюся від будь-яких спроб їх відкрити.
Ранок дня відльоту виявився сонячним, жодної хмаринки, і жодного вітру. Корабель набираючи швидкість стрімко піднімався вгору, червона скеля внизу ставала все меншою, потім з’явилися океан та обриси материків. Велетенська сила перестала втискати людей в крісла змінившись приємною невагомістю. Фреяни були в захваті від неї, на відміну від землян для них вона була незвичною. Оповита хмарами планета розстилалася під ними.
– Яка ж вона гарна – милуючись виглядом планети захоплено промовила Сурі.
Інші також були в захваті від краєвиду який розстилався під ними. І дійсно покрита імлистим серпанком Фрея справді була прекрасна. І ось перед ними виник силует Глорії. Корабель обертався навколо своєї осі і для стикування довелося чекати коли електромагнітні захвати зафіксують транспортер. Першими прослідували на борт Глорії Емма Макдональд і Іріс. Фреяни намагалися ступати обережно відчуваючи що гравітація на кораблі трохи менша ніж на Фреї.
Земляни відразу ж влаштували екскурсію по кораблю для гостей, а потім провели їх до їхніх кают. Іріс, Лея, Кен і Сурі були в захваті від всього побаченого. Емма ледве встигала відповідати на запитання якими її засипала Іріс.
– Який же корабель велетенський, щоб його обійти потрібно багато часу – підсумувала імператор.
– Ми на ньому прожили 47 земних років, завершували подорож вже діти та онуки тих хто починав шлях.
– Тривалість вашого життя приблизно така ж як і тривалість життя пересічних фреян, я про це багато думала. Думаю що вся причина більшої тривалості життя аторі в нанітах і наноімплантантах.
– Ми тепер в цьому вже не сумніваємося – відповіда Емма, – наші вчені отримали можливість дослідити зразки тканин Сурі, наніти постійно відновлюють вашу ДНК, регенерують клітини організму і найголовніше вони відновлюють довжину теломер ваших хромосом, а саме від цього залежить тривалість життя. Очевидно аторі створені расою розумних інсектоїдів для того щоб вони могли мандрувати на далекі відстані.
– В стародавніх манускриптах аторі та в найдавніших барельєфах наших палаців є згадки про комахоподібних істот яких називають Першими Посланцями.
– Ось ми і дійшли до ваших кают, можете розташовуватися, ваші речі вже перенесені туди – сказала Емма Макдональд.
Після того як Емма пішла, Іріс деякий час перебувала в каюті, а потім раптом одна думка примусила її попрямувати до ліфта. За час перебування в Червоній скелі вона добре вивчила схему Глорії і як користуватися земною технікою. Скляна кабіна пронесла її через оранжерейну, там вона побачила як серед саду біля невеличкого басейну щось жваво і весело обговорювали Арне і Малія. Ось нарешті інженерний і вхід до корабля Астра, який завтра понесе команду до далекої та загадкової Теї-Ванадіс. Люк був відкритий і Іріс увійшла всередину. Там були двоє – Влад та Сурі. Обоє відразу ж обернулися на звук кроків.
– Ми думали ви будете відпочивати – здивовано сказав Влад.
– Я ще встигну. Я прийшла тому що читаю ваші думки. Ви вже обговорювали своє весілля?
– Ще не наважувались – почервонівши відповів Влад.
– Для шлюбу аторі з неаторі потрібен дозвіл імператора – пояснила Сурі Владу.
– Щороку я даю близько двох десятків дозволів – сказала Іріс, – можете розраховувати на такий дозвіл і ви. Життя надто коротке щоб витрачати час даремно. Так що надовго не відкладайте рішення.
Іріс підійшла до монітора на якому Влад і Сурі щойно щось розглядали.
– Це той невідомий корабель на орбіті планети біля третього сонця – пояснив Влад, – хочемо спробувати до нього долетіти. За нашими підрахунками політ Астри в один кінець займе приблизно 240 днів на повній потужності двигунів.
На екрані було чітке комбіноване зображення великого корабля зроблене за допомогою зонда який вже 5 років працює на орбіті. Корабель за формою нагадував наконечник списа, був сірого кольору. Жодного вогника чи відблиску.
– Він схожий на ті два кораблі у підземеллі під імператорським палацом, але значно більший за розмірами.
Раптом Влад усвідомив що вони говорять англійською.
– Глорія записала на наші наніти інформацію, – миттєво перехопивши його думку сказала імператор – і не тільки мені, а й Леї та Кену.
Нарешті настав час відбуття Астри до Теї. Екіпаж Астри зайняв свої місця. Всі вантажні відсіки та частина приміщень корабля були заповнені контейнерами з дейтерідом літію, його повинно було вистачити переселенцям з Флорії на довгі роки. Влад і Арне зайняли місця пілотів. Добігали останні секунди зворотного відліку. Ось Астра відстикувалася від Глорії і за інерцією почала віддалятися. Миттєво зникла гравітація і екіпаж відчув невагомість. Арне натиснув кнопку на пульті. Астра почала все швидше та швидше обертатися і одночасно невагомість почала зникати поки нарешті всі не відчули звичайну землю гравітацію. Увімкнулися маршові двигуни Астри і корабель все швидше і швидше почав віддалятися від Глорії та Фреї. Планета поступово ставала все меншою та меншою як і обидва супутники.
– Третьої космічної швидкості досягнуто – повідомив бортовий комп’ютер Астри.
Тепер можна було покласти корабель на курс і покинути нарешті крісла.
Через місяць Астра вийшла нарешті на орбіту Теї. Екіпаж Астри вдивлявся в марево хмар внизу. Над ними сяяв серп єдиного супутника планети. Астра поступово зближувалася з Флорією.
– Я візьму керування Астрою на себе і завершу процес стикування – повідомив Майк, штучний інтелект Флорії
Велетенська сигара Флорії повільно наближалася. Люди вперше бачили зблизька сестру-близнюка Глорії. Нарешті велетенський корабель повис на екрані і лише обертався навколо своєї осі створюючи штучну силу тяжіння.
Першим ступив на борт Флорії Влад, потім королева Лея, Сурі, Арне. За ними решта членів команди: Кен, Малія, Клео, Альма і Мідорі. Тут їх зустріли господарі.
– Командор Умберто Родрігес, – представився стрункий чорнявий чоловік. Він не так давно зайняв посаду командора.
– Коли ми зможемо спуститися на планету? – спитав Влад представившись і представивши свою команду.
– Катер на вас чекає, можете стартувати негайно повідомив командор Родрігес.
І ось вони вже займали місця в катері. Команда Флорії вже встигла завантажити на борт контейнери з термоядерним паливом. Решту вантажу буде спущено на поверхню з допомогою транспортерів. Пілот вже чекав їх у кабіні катера. Ним виявилась гарна брюнетка.
– Ванесса Келлі – представилася вона – я доправлю вас на поверхню планети.
Після стандартних процедур перевірки, не гаючи часу катер відстикувався від Флорії. Увімкнулися двигуни і машина стала швидко наближатися до планети. Атмосфера планети мала біля поверхні приблизно таку є щільність як і атмосфера Фреї, але через меншу гравітацію – близько 4/5 земної межа щільних шарів атмосфери знаходилася значно вище ніж навіть на Фреї і вдвічі вище ніж на Землі. Внизу під ними пропливали моря, океани, материки. Ось уже видно пасма гір, річки, озера. Ванесса спрямувала катер в напрямку рівного як стіл і досить високого плато. На березі невеликого озера знаходилося гарненьке містечко переселенців Флорії – прямокутні споруди, ідеально прямі вулиці. Навколо поселення зеленіли зелені насадження штучного походження – на це вказували рівні ряди рослинності. По всьому плато виднілися безліч рядів панелей сонячних електростанцій, а також крутилися безліч вітряків вітряних електростанцій.
– Ось тут ми й оселилися – сказала Ванесса спрямувавши катер до широкої прямокутної площі яка служила одночасно космодромом і аеродромом, – коли ми виявили що тут немає запасів термоядерного палива, на планеті відсутні запаси нафти, газу, кам’яного вугілля та інші паливні ресурси, то довелося шукати альтернативу – дівчина провела рукою по горизонту вказавши на вітряки та сонячні панелі, – також ми збудували кілька невеликих гідроелектростанцій.
Врешті решт катер завмер на площі поряд з рядами білих ангарів. Гості з Фреї почали виходити. Першою на поверхню ступила Сурі намагаючись ступати обережно.
– Гравітація Теї відчутно менша – сказала вона.
– Майже на сорок відсотків, – озвався Влад ступивши вслід за Сурі.
Так само обережно, намагаючись призвичаїтись до гравітації Теї один за одним зійшли решта команди. Останнім на поверхню Теї ступив Клео. До катера безшумно підкотив бус.
– Сідайте, скоро ми будемо в готелі – сказала Ванесса.
Двері відчинилися і з машини вийшов високий міцний чоловік.
– Лукас – представився він, – заходьте до салону і сідайте, я вас доправлю до готелю. Командор Родрігес затримається на орбіті, хоче особисто прослідкувати як будуть запущені реактори на паливі яке ви привезли.
Вони швидко зайняли свої місця і швидко покотили плитами аерокосмодрому, потім виїхали на вимощену кам’яними плитами дорогу і покотили вулицями поселення між акуратних одноповерхових будиночків. Вулиця були засаджені рядами молодих дерев, які вже давали досить густу тінь. Нарешті бус зупинився під гарною триповерховою будівлею.
– Готель, – сказала Ванесса, – тут ви і зупинитесь. Заступник командора Анджей Ковальський перебуває на островах в Саргасовому океані, зараз він вже вилетів сюди, але прибуде лише через кілька годин, уже в сутінках.
– Що за Саргасовий океан? – спитала Мідорі.
– У Великому Східному океані ми знайшли величезне підводне плато, затонулий материк. Середні глибини там 50 – 70 метрів, а вершини підводних гір піднімаються вище поверхні океану утворюючи острови. Вся ця величезна територія заросла підводними лісами, найбільше там різних видів водоростей родини саргасум. От ми і назвали цю територію Саргасовим океаном.
Вони прихопивши із собою речі у супроводі Ванесси попрямували до готелю. По вулицях у своїх справах кудись поспішали люди. У вестибюлі готелю вони зустріли біляву дівчину, шкіра її була молочно-білого кольору, яскраво-блакитні очі.
– Її звати Юна, вона місцева мешканка, одна із жриць Храму Світла. Спеціально очікує на вас.
Клео, який стояв найближче до Юни, тихо сказав звертаючись до Малії:
– Такої світлої шкіри я не бачив навіть ні в кого з небесних людей.
– Ви говорите мовою Королеви Світла, – раптом промовила Юна мовою фреян, – жриці Храму Світла її вивчають, але на всій планеті нею ніхто не говорить, ми спілкуємося лише з Королевою Світла Іріс та її помічницями у самому Храмі Світла.
– Юна, ось ми нарешті побачились і в реальному житті, – сказала виступаючи наперед королева Лея.
– Лея? – здивовано вигукнула Юна, і обидві кинувшись назустріч один одному радісно обійнялися.
Решта здивовано дивилася на них. Вони почали здогадуватися що всі палаци королев Фреї та імператора підтримують радіозв’язок з Храмом Світла на Теї.
– Так, ми бачились через радіозв’язок, але лише в запису, через те що радіохвилі від одного світу до іншого ідуть досить тривалий час ми не могли поговорити в режимі реального часу, – пояснила Лея.
– Верховна жриця Храму світла Майра чекає на зустріч з вами, вже скоро вечір і Ванесса пообіцяла що відвезе вас до Храму завтра вранці – сказала Юна.
Ванесса показала кожному їх кімнати в готелі. З вікон було добре видно прямі та рівні ніби стріла вулиці, охайні ряди яскравого кольору будиночків, по вулицях поспішали в своїх справах люди, час від часу проїздили електрокари. Влад стоячи на балконі розглядав поселення у бінокль. Скоро він помітив що серед землян в поселенні проживають і аборигени. Ванесса підтвердила що в містечку дійсно оселилося кілька сотень теян. Коли вже сутеніло до готелю прибув помічник командора Анджей Ковальський, а вслід за ним і сам командор Умберто Родрігес. Потім була вечеря організована гостям гостинними господарями. Були обговорені питання подальшої співпраці між двома світами і в першу чергу налагодження космічного сполучення між двома планетами. Тепер коли на Теї було вдосталь термоядерного палива вони могли відправляти кораблі на Фрею.

Далі буде.....

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.66574501991272 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …
Поклик минулого, заради порятунку майбутнього
Не дивно, що коли на вулицю приходить весна, та ранкове небо починає освітлюватись новим життям, у більшості …