Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2562
Творів: 46541
Рецензій: 90820

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Фантастика,пригоди

Інший світ

© Anais, 11-04-2019
Моє імя Еліс. Еліс Лайт. Знаєте деколи ви дивитесь на біди інших людей та думаєте що...що з вами такого не станеться. Що ж думайте. Колись у нашому маленькому містечку посеред ночі почали свій напад жахливі тварюки...вампіри. Ці жахливі створіння забрали моїх найкращих друзів Хілену та Кевіна. Пів міста було просто знищено. Я думала що нас оминуло це нещастя...та це було лиш затишшя перед війною. Наступного року в той ж самий день вони знову прийшли по нас...ніби шукали щось саме у нашому містечку.
Я проснулась від грохоту у спальні батьків. З цікавістю та острахом попрямувала на звук. Відкривши двері у кімнату передімною відкрилась жахлива карина. Моя мати стояла на колінах. Навкруг неї обвивався чорний дим який заходив їй у рота. Коли вона подивилась на мене то почала мичати та рватись у мою сторну та щось ніби відкинуло її у куток відчого вона розбила голову та більше не рухалась. Чорний дим попрямував у мою сторну і як тільки він був біля мене то знього утворилась жінка. У неї було залямчене сиве волосся,бліда зморщина шкіра та чорні очі. Це була королева вампірів. Вона простягнула свою стару руку у мою сторну та почала страшно шипіти. У враз пролунав вистріл і вампіресса з страшним пронизуючим криком розчинилась у повітрі.
Я-Марк.
Марк узяв мене на руки і винісши з дому через свою неакуратність скинув свічку яка запалила наш старий деревяний дім. Марк закривши мені очі біг незважаючи на вогонь який ось ось зможе його прокофтнути. Та уже ж таки ми врятувались.
М-чорт.
Я-що сталось?
Марк став на одне коліно і поставив мені свою руку на плече.
М-я забув дещо для тебе узяти.
Я-ти не підеш туди!
М-батько дав мені чітке зобовязання узяти для тебе обручку в його кабінеті! Я мушу дістати її!
Я-ні! Раз усе це сталось через мене я піду за нею сама!
Я вирвалась від Марка і забігла у дім. Та Марк побіг замною.
М-Еліс!Еліс!
Та я не слухала його а продовжувала бігти. Та підійшовши до дверей за пару метрів стояв Марк.
М-Еліс навіть не думай! Вернися поки не пізно! Я люблю тебе Еліс. Ти єдана хто умене є. Вернись сестричко.
Після цих слів ніби під чиємось контролем почала іти до Марка. Та як тільки моя рука потягнулась до нього балки обвалились і розмежували нас.
Я-Марк!
Я відійшла у центр залу і опинилась у крузі з вогню. Та якась сила охопила мене і велика сила вибила двері у кабінет батька. Я швидко забігла усередину та схопила коробочку на якій було написано моє ім'я. Та язики вогню почали обпалювати мене. Від болю сила стала сильнішою від чого у мене почалась істерія. Від болю я почала кричати. Чорний туман різко розійшовся у сторни та погасив вогонь. Та від того що я надихалась диму то знепритомніла у крузі вогню який стримувала якась сила.
                          Частина 1
Згодом голова почала відходити від марива. Привідкривши очі я побачила когось у темно-сірій мантії з капішоном який повністю закривав лице. Цей хтось ніс мене. Та розлядуючи маленьку частинку того що мене оточувало...це не було схоже на моє село. Навкруги росли різні незвичайні рослини і трави. Усе доповнювало звуками водоспаду і співом птахів. Але так як сили умене було небагато я відключилась.
?-ось міс Чаро. Вона жива.
Ч-неможу повірити своїм очам. Лайт. Останній Лайт.
?-здається у неї був брат.
Ч-він звичайна смертна людина. Його роль була захистити нашого маленького демонятка.
?-а скільки їй років міс?
Ч-по її вигляду десь чотирнадцять точно є. Щож нехай малютка очуняється. Шулін.
Ш-так міс.
Ч-приглянь за нею. Коли прокинеться поклич мене.
Ш-так міс.
Враз голоси стихли і мені почав вижатись вогонь. Та не просто палаючий дім. Дівчина. Дівчина яка танцювала у довгому платті. Вона танцювала так красиво що на мить мені не хотілось згадувати що ця стихія забрала умене усіх. Та згодом вогонь перетворювався на чорний дим а дівчина зупинилась. Згодом вона почала підходити до мене все ближче і ближче. Навкруги було чути якесь шепотіння. Це перелякало мене від чого я проснулась вся у холодному поті. Протерши очі передімною сиділа приємної зовнішності дівчина. Та коли різкість уже навелась то вона не виглядала уже такою милою. Унеї були великі зелені очі,ніби зябра формували її вухо,також у неї небуло носа а через її привітну усмішку виднілись маленькі гострі зуби. Від переляку я скотилась з ліжка та забилась у куток.
Ш-не бійся мене Еліс.
Я-не підходи до мене!
Коли вона встала то я змогла роздивитись її повністю. Унеї ззаді вилявся хвіст,коліна на ногах були вивернуті в інший бік а ступні були у формі драконячої лапи. Одягнена вона була у довге чорне плаття з вирізами по боках для ніг. Тут схоже Шулін почала домене наближатись.
Я-відійди від мене! Я застосую силу!
Ш-не бійся мене. Я тебе не скривджу.
Та коли вона була близько я змахнула рукою і чорний дим відкинув її на квіти від чого горшки побились. Враз на шум прибигла дівчина. У неї було ніби форфорове худе лице на якому майстер охайно вималював красиві очі без зрачків,худий тендітний носик та червона губи. Дівчина мала довге білосніжне волосся яке спадало їй на оголені вирізом плечі. На ній було одіте недовге чорне плаття з червоними рюшами,а рукава плаття мали віризи на плечах. На її ногах були одягнені червоні каблуки та шовкові колготи. Як тільки дівчина побачила мене то привітно усміхнулась. Незнаю чому та вона викликала умене довіру від чого я зразу кинулась до неї та обійняла. Вона пахла так знайомо. Її тендітні руки гладили мою голову,але стуку серця чути небуло.
Ч-і що ж ти наробила Еліс. Шулін хотіла лише подружитись з тобою. Ну нічого ти ще привикнеш до тутешніх.
Я-ви видаєтесь мені знайомою. Таке враженя що ми десь бачились.
Ч-ну що ж. Давай Шулін покаже тобі тут усе.
Я лиш кивнула головою і подивилась на Шулін. Вона здригнувлась і стала біля дверей.
Ш-що ж Еліс ходімо зімною.
Вона простягнула мені свою руку. Незнаю чому та мене зацікавили її нігті і коли я швидко розглядувала його то проти своєї волі нарахувала шість пальців.
Я-міс Шулін порахуйте свої пальці.
Ш-...1,2,3,4,5,6.
Я стояла у стопорі і подивилась на Чару.
Я-ще які сюрпризи ви мені тут приготували!?
Чара почала хіхікати і поставила свою руку мені на голову.
Ч-повір Еліс на Арії ти зустрінеш багато чого дивного та лякаючого та ти згодом привикнеш.
Я-надіюсь на це.
Ч-тож давай Шулін тобі усе покаже.
Так як затримувати Чару мені більше не хотілось я взяла за руку Шулін і ми разом із нею вийшли у коридор.
                        Частина 2
Ш-що ж Еліс. Це четвертий поверх. На ньому знаходяться кімнати усі майстрів та інших важливих людей.
Далі ми спустились по сходам на третій поверх.
Ш-на третьому поверсі знаходяться кімнати усіх учнів. Твоя кімната під номером 13 у лівому крилі.
Потім ми спустились на другий поверх який представляв собою велику залу з безліччю кімнат.
Ш-на другому поверсі знаходяться різні артефакти.А на першому поверсі знаходиться усе. Топто кухня,ванна,медпункт та двері які ведуть у гіганську бібліотеку. Такж у нас є і другий корпус. Там розміщені усі класи топто іншими словами школа.Вибач мене за те що не розповіла тобі усе детально. Та головні місця ти уже знаєш. Інші надіюсь розшукаєш сама. А зараз біжи до себе.
Шулін хотіла доторкнутись до моєї голови та я ухилилась і пішла до себе. Як тільки я відкрила двері на мене накинулась дівчина. Так як розгледити зовнішність невстигла то змогла почути її писклявий голос. Та коли вона трохи відійшла я змогла розгледіти її. Унеї були рожевого кольору вузькі очі,жовта шкіра,і рожеве волосся яке було перекинуте на ліву сторону,а віолетове на праву.
?-привітики,привітики! Невже я буду мати сусідку! Я уже усе приготувала тож заходи.
Вона схватила мене за руку та затягнула всередину.
?-тобі подобається!?
Кімната була ніби розділена на дві частини. Одна була рожево-фіолетовою і виповнена у ляльковому стилі,а друга темна та безколірна у готичному стилі.
?-міс Чара дозволила мені зробити таку красу. Таж що скажеш?
Я-красиво. Мені подобається. Я розумію моя темна сторона.
?-так і як тобі?!
Я-прекрасно. Мені подобається.
?-я така радісна. Доречі приносили твої речі. Недумала що утебе буде лише одна коробочка з обручкою всередині.
Я-де вона?
?-я поставила її тобі на поличку.
Я-дякую. Мене звуть Еліс.
М-ой точно! Леокеїна.
Я-дивне ім'я.
М-так трохи. Та воно вживається для важливих заходів та звернення домене важливими людьми. А так то я Моніка. Доречі я чула що ти остання з Лайтів. Це правда?
Це трохи стривожило мене від чого я схрестила руки.
Я-я й сама незнаю.
Моніка підійшла і обійняла мене.
М-нічого. Усе добре.
Та коли вона забрала руки на її рукавах була моя чорна кров.
М-ти ранена Еліс.
Я-я знаю.
М-невже ти нічого не відчуваєш?
Я-ні.
М-подивися на себе ти уся бліда і попечена.
Я-я...знаю.
Моніка приклала мені до лоба руку і зразу відсахнулась.
М-ти просто крижана. Еліс ти холодна.
Я-я...я знаю.
Після моєї останьої фрази я знепритомніла та мене схватила Моніка яка не дала упасти на землю. Згодом я почала відходити. З важкістю піднявшись і опустивши ноги на землю виявилось що мої ноги,руки та тулуб були обмотані бинтами. Доторкнувшись до голови і повівши рукою по волосюю я замітила що його відрізали.
Я-непотрібні мені усі ці бинти.
Розвязавши усі бинти і стиснула кулаки від болю то відчула як біль стихає. Після цього я подивилась на рани та їх ніби небуло. Але так як мани умене на це пішло багато відчуття умене були мягко кажучи не дуже. Тож натягнувши на плечі рукава плаття із заносами та усеодно я почала іти. Мені хотілось чогось випити,спрага просто поїдала мене. Тож спустившись на перший поверх я побачила пляшку вина на одному з читальницьких столів. Так як більше ніякої рідини поблизу небуло мені прийшлось її випити. І враз умене появився приплив мани.
?-ей тобі неможна тут знаходитись.
Я обернулась назад і побачила заді себе чоловіка. Потім плавним та усеодно ніби пяним кроком почала наближатись донього. Я приклала долонь до його обличчя і встала на пальці аби зрівняти погляди.
Я-і що. Що ти мені зробиш? Спробуєш ударити вдарю сильніше.
Незнайомець стояв у ступорі а потім відкинув мене.
?-прошу покинути залу.
Я-граєш з вогнем.
Чоловік витягнув меч і направив його у мою сторну.
Я-поперти на мага з якоюсь желізячкою. Недумаю що це розумно.
У той момент мною ніби щось керувало. Це щось було дуже наглим. ?-якщо ви не підете мені прийдеться застосувати силу.
Я-хм ми це ще побачимо.
Я встала зі стола і навкруг мене почав обвиватись чорний туман. Мої очі почали світитись,а у кімнаті потухли усі свічки. Воїн трохи оступився та всежтаки почав іти на мене. Далі чоловік замахнувся мечем та я двома пальцями намалювала у повітрі перевернутий хрест який відкинув його у стіну. На шум збіглись усі хто неспав утому числі й Чара.
Ч-Еліс що тут відбувається!?
Я-міс Чаро цей чоловік намагався убити мене тому я мусіла застосувати силу.
Чара вздихнула підійшла та приклала свої руки мені до щік.
Ч-Еліс ти розумаєш що ти слабка і твоя мана витрачається набагато швидше. І ще одне. Ти неповинна завдавати шкоди нікому хто знаходиться у гільдії.
Я-знаєте це нерозумно з вашої сторони. Якщо хтось нападає на вас незалежно де ти повинен захищати себе.
Усмішка Чари зникла і вона сильно ударила мене по лиці від чого я упала на землю та приклала руку до рани.
Ч-я непосмію щоб хтось вказував мені! Ти повинна дотримуватись правил інакше тобі буде гірше.
Я-і нехай.
Ч-що ти там сказала!?
Чара узяла мене за волосся та притягла до себе. Через це душа яка знаходилась у мені ненажарт розізлилась та оволоділа мною.
Я-ти можеш робити знеб що завгодно! Можеш мучити та знущатись та повір ця дівчушка не просто якась людина вона наймогутніший демон! І якщо ти забула хто я Чаро то мені прийдеться тобі нагадати і повір це тобі не сподобається! Ти старалась позбавитись мене ти хотіла позбавитись Акінессу! Тож якщо ти причиниш їй болю повір мені твоя жалюгідна гільдія разом з тобою та твоїми дружками спопелиться в ту ж мить. Я зітру її з очей землі! Надіюсь ти добре мене зрозуміла.
Після цього тіло уже було під моїм контролем...та я абсолютно нічого не памятала з того що сталось після приходу Чари.
Ч-Еліс ти не поранилась?
Чара сіла на коліна та обійняла мене приставивши свою голову до моєї.
Я-усе впорядку...от тільки я почуваю себе дуже стомленою.
Ч-тобі потрібно відпочити.
Я встала і пошкутильгала до своєї кімнати. Прийшовши зразу з порогу кинулась на ліжко і закрила своє лице рукою.
М-ти якось погано виглядаєш. Що сталось?
Я-мені просто потрібно відпочити від усього того що твориться зімною у данний момент.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© Уляна Янко, 12-04-2019

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Інра Урум, 11-04-2019
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.78459286689758 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …