Королівський палац
Пройшло більше тижня. Сурі та Малія вже почали адаптуватися до життя в Червоній скелі. За цей час вони спробували себе в ролі працівників і в оранжерейній, і в інженерному відсіку, і в електростанції, і попрацювали в їдальні де вчилися готувати їжу а заодно продемонстрували землянам деякі страви фреян. Влад і Арне провели їх до тренажерної де вони потренувалися літати на гвинтокрилі.
Після перемовин з королевою Леєю нарешті був вибраний день коли земляни відвідають місто Таолу і палац. В делегації повинні були взяти участь четверо – Емма Макдональд, Влад, Арне і Сюзанна Фрерон. З ними летіли Сурі і Малія. На світанку літак вже був у повітрі. Для подорожі вперше було використано восьмимісний літак. Він міг злітати і сідати вертикально, але тільки на суходолі. Електродвигуни дозволяли розвивати швидкість в атмосфері Фреї понад 900 кілометрів на годину. Взявши курс на північ вони швидко перетнули річку, гірський хребет. Влад умисно трохи відхилився на схід щоб пролетіти над джунглями між якими звивалися русла десятків рік. Не пройшло і двох годин як вони вже летіли над великим озером за яким лежало місто Таола. Сурі показавши вниз пояснила що на цьому озері розташований великий порт який служить для Таоли воротами у Світовий океан. З озера витікає велика ріка по якій можна добратися до Прісноводного моря, а з нього через протоку на півдні в океан. В Таолу ходять кораблі з усього світу, а повітрям з міста можна полетіти дирижаблем в будь-яку точку планети. З гір в озеро стікали річки які і наповнювали його. На річках блищали десятки водосховищ, Сурі сказала що це електростанції які забезпечують місто енергією, а потім показала на сотні вітряків на вершинах хребта були вітровими електростанціями, також електрична енергія вироблялась сонячними панелями на схилах гір. Схили гір були усіяні тисячами сонячних панелей. Місто було дуже красиве – обнесене старовинними білими стінами з баштами, рівні чіткі квартали. Вулиці були вкриті різнокольоровою бруківкою. Дахи будинків і їх стіни були різного кольору і утворювали добре продуманий архітектурний ансамбль. А також був палац королеви шестикутної форми – стіни, башти, до яких вели гарні вистелені різнокольоровим камінням доріжки. Палац лежав посеред гарного зеленого парку в якому блищали гарні ставки. Кожна деталь була гармонічно вписана в ландшафт. Сурі сказала що палац є живим. Помітивши здивування вона пояснила що палац, якщо вірити давнім записам і легендам, будували Перші Посланці Міаса. Палац споживає електроенергію, здатен сам себе відновлювати.
– Посадку треба здійснити тут – показала Сурі вниз на площу біля парку вистелену червоним каменем і з викладеними білими лініями і візерунками. Тут же на площі стояв ряд з дирижаблів.
Влад швидко знайшов вільне місце і став знижуватись зменшивши швидкість. Літак завис над площею і став знижуватись, потім Влад випустив шасі і нарешті машина доторкнулася кам’яної плитки площі. Сурі першої зійшла по трапу на землю, за нею слідом Малія, а потім Емма. Влад спустився останнім.
Тут їх зустріли люди – фреяни і аторі. Привітавшись з гостями аторі на ім’я Кен повідомив що королева Лея зустріне їх в парку. Далі вони пішли по гарній, вистеленій різнокольоровими каменями доріжці парку. Парк дуже добре доглядався і очевидно тут дули зібрані безліч видів рослин з різних кінців планети, підстрижені трав’яні газони, і сила-силенна квітів всіх кольорів веселки. На ставках оточених квітниками цвіли лотоси, різнокольорове латаття, гіацинти. Королева зустріла їх в тіні араукарій. Вона була одна. Привітавшись королева Лея сказала.
– Ось нарешті я маю честь запросити вас до свого палацу.
Емма помітила що Кен, Сурі і королева одночасно ледь-помітно посміхнулися.
– У вас цікаве уявлення про королеву, ви очікували побачити натовп придворних і мене на троні. Це ми прочитали у ваших думках. Колись раніше так воно і було, тисячі років тому. Але зараз королева може вільно ходити по місту пішки, може керувати машинами, сама літати на дирижаблі, плавати на човні по озеру та річці. Аторі часто шукають усамітнення щоб на деякий час побути на самоті і не чути чужих думок. Королева і навіть сама імператор не виключення.
Вони пішли вслід за королевою в напрямку палацу милуючись парком. На одному із ставків незважаючи на ранок купалася група дітлахів – і фреяни і аторі. Довелося затриматися оскільки діти помітили гостей впізнали королеву і з веселим галасом оточили їх. Нарешті вони змогли пройти далі і піднявшись по сходах зайти всередину споруди. Земляни звернули на них увагу. Ось комахоподібні істоти виходять з корабля схожого за формою на наконечник списа, фігурки людей. Емма миттєво згадала великий об’єкт подібної форми на орбіті навколо планети біля Проксіми Центавра з фото і відеокадрів зонда.
– Ви бачили корабель – прочитавши її думки спитала Лея.
– Так, він знаходиться на орбіті планети біля малого червоного сонця. Най літальний апарат його зафіксував. Глорія – покажи його нам.
Емма навела проектор на сніжно-білу стіну і на ній відразу ж виникли кадри зроблені зондом – великий плоский корабель на фоні великої пустельної планети.
– Два схожих кораблі зберігаються в підземеллі під палацом імператора в Офірії, але вони набагато менші за розмірами – сказала Лея. Вона була дуже схвильована.
– Два століття тому на Марсі ми знайшли схожий корабель і значно менший – раптом почувся голос Глорії.
І на стіні з’явилося зображення трохи деформованого об’єкта який одягнені у скафандри люди розкопують з під піску та каміння.
– Тоді ці кадри були засекречені і лише зараз я за власною ініціативою знімаю режим секретності. За два століття ми так і не змогли ідентифікувати тип енергії який корабель використовував ні принцип роботи двигуна. Але там були схожі зображення комахоподібних істот. Ми назвали їх інсектоїдами – продовжувала Глорія.
– Саме такі кораблі зберігаються в Офірії. Найдавніші записи аторі свідчать що це були Перші Посланці Міаса. Вони створили цей світ і привезли з якогось Старого світу рослин, тварин, риб, птахів, комах і людей і поселили їх тут. А потім два саме ці кораблі привезли перших аторі яких назвали Другими Посланцями Міаса. Міас аторі називають Вищим Розумом а фреяни називали Вищим Божеством і поклонялися йому – хвилювання королеви стало сильнішим.
Потім Лея запросила їх до столу. Їжа була там досить простою і нічим не відрізнялася від тієї що вони бачили в поселеннях фреян.
– Всі продукти харчування ми беремо у селян по всій країні, а взамін ми їм посилаємо вироби з металу – пояснила королева.
Після прийому в палаці вони знову вийшли в парк а потім у супроводі господарів довго блукали вулицями міста. На щастя воно було засаджене тінистими алеями, парками і було де сховатися від спеки. Краса міста вразила землян. Вулиці були вистелені бруківкою з різнокольорового каміння викладеного гарними вишуканими узорами. Білі, червоні, рожеві стіни. Дахи були покриті різнокольоровою черепицею. Місто обійти було неможливо. За словами Леї в місті проживало понад триста тисяч чоловік, як фреянців так і аторі. Виявилось що на Фреї не було абсолютно ніяких запасів горючих корисних копалин на кшталт нафти, вугілля, природного газу. Фреянці користувалися для пересування і перевезення вантажів різних тварин: коней, віслюків, верблюдів, волів, приручених зебр, плавали по воді на вітрильних і весельних кораблях і човнах. Аторі використовували транспортні засоби які рухалися за допомогою електричної енергії по воді, в повітрі і на суходолі. По вулицях міста пересувалися машини дуже схожі на земні трамваї 19 століття, а в деяких випадках використовувались електромобілі.
Побували земляни також на підприємствах за містом. Всі виробничі процеси відбувалися за допомогою електроенергії, були одночасно і досить екологічно чистими і повільними.
Поверталися вони додому коли вже день хилився до вечора. Сурі і Малія за згодою Емми та королеви Леї летіли з ними до Червоної гори. Погода під вечір почала змінюватись, небо затягнули хмари і коли люди вже були всередині гори почався рясний дощ під спалахи блискавок та гуркіт грому.
Mayday
Дні в Червоній горі йшли за своїм розпорядком. Кожен займався своєю справою, а невеликі групи здійснювали вилазки для дослідження планети. Влад і Арне отримали наказ від Глорії в денний час не покидати підземелля, оскільки перед цим вони занадто часто і на тривалий час покидали домівку знаходячись під надмірним ультрафіолетовим і гамма-випромінюванням Альфи Центавра А і вже більше тижня нудилися займаючись рутинними справами то в оранжерейній, то в інженерному відсіку під наглядом своїх батьків-медиків Олександра та Марти Марчуків. Власне саме в медичному відсіку корабля під час польоту і познайомились Олександр Марчук і німкеня Марта Циммерман, а згодом і побралися. Влад же пішов по стопам діда ставши пілотом. За тиждень від опіків шкіри Влада і Арне не залишилося і сліду, на щастя не спостерігалося жодних ознак відхилення від норми внаслідок дії гамма-радіації. Режим виходу з приміщень раз на три дні був складений штучним інтелектом більше для перестороги. Лише ввечері Влад і Арне могли вийти на поверхню, найчастіше вони після заходу сонць виходили на вершину гори разом із Сурі та Малією беручи з собою нічні біноклі.
Марчук і Свенсон заздрили тим своїм колегам, які час від часу вирушали в експедиції. Ось одного дня доктор Гашек і з пілотом Махмудом вирішив вирушити на легкому двомісному гвинтокрилі далеко в океан, щоб дослідити архіпелаг коралових островів. Саме острів поблизу цього архіпелагу став в свій час місцем першої висадки на планету. Оскільки відстань до архіпелагу була чимала, то вилетіли вони ще задовго до світанку. Навігаційні вогні гелікоптера поступово зникли в темряві.
Приблизно о десятій годині ранку приміщення Червоної гори раптом наповнилися завиванням сирен тривоги.
– Увага, сигнал Mayday, сигнал Mayday – повторював монотонним голосом штучний інтелект.
– Глорія, що сталося? – прозвучало на всі приміщення питання командора Емми Макдональд.
– Доктор Гашек і Махмуд потрапили в грозу, спрацював сигнал тривоги, сигнал продовжує транслюватися.
– Координати?
– В 1700 кілометрах на південь від півострова, кораловий архіпелаг – Глорія вивела на всі екрани фрагмент карти з червоною крапкою яка позначала місце перебування – спрацювали радіомаяки доктора Гашека і лейтенанта Абдулли.
Не чекаючи рішення командора, Глорія запустила два десятки безпілотників і дрони набираючи швидкість відразу помчали на південь у відкритий океан до місця аварії. А люди відразу ж почали готувати рятувальні групи. Першими повинні були стартувати два швидкісні екраноплани якими керували Влад і Арне, а слідом за ними повинен був стартувати гелікоптер.
Влад і Сурі зайняли місця в екраноплані, в інший сіли Арне і Малія. Тепер до них повинні приєднатися медики. Згодом тримаючи в руках по чемоданчику з тунелю вийшли батьки Влада. Марта відразу ж сіла в машину Влада. Дочекавшись коли вона займе місце в сидінні Влад відразу ж підняв машину в повітря і набираючи швидкість спрямував її на південь одночасно набираючи висоту. Слідом за ними злетів інший екраноплан а згодом і гвинтокрил з основною командою.
Перетнувши джунглі і гірський хребет на великій висоті вони відразу ж опинилися над океаном тримаючи курс на сигнали радіомаяка. Коли вони пролетіли половину шляху, почала поступати телеметрія з безпілотників. Виявилось що гвинтокрил лежить у воді на кораловому рифі біля одного з численних островів. Людей ні на ньому ні біля нього у воді та на рифах не було. Скоро виявилось що сигнали індивідуальних радіомаяків пілота і вченого надходять з острова. Підлітаючи до архіпелагу вони помітили що над деякими островами висять потужні темні хмари із завісою дощу. Влад вирішив обходити хмари на значній відстані. Через три години вони вже кружляли над місцем падіння гвинтокрила. Машина лежала на рифах і об неї розбивалися хвилі. Орієнтуючись на сигнали радіомаяків Влад і Арне спрямували свої машини до острова. На березі на фоні піщаного пляжу вони помітили кілька десятків човнів місцевих аборигенів і людські фігури поряд. Влад поглянув на Сурі і та зрозумівши кивнула що можна спокійно сідати.
– Жителі островів дуже миролюбні, не турбуйся.
Їх зустрічав цілий натовп у якому на фоні чорних ніби смола аборигенів виділялися двоє світлошкірих людей в блакитних комбінезонах. Махмуд і доктор Гашек були живі і здорові, якщо не враховувати подряпин отриманих на воді об риф.
– Аторі! Аторі! – закричали радісно аборигени помітивши Сурі.
– Вітаю вас на нашому острові – привітав їх високий кремезний чоловік – я старійшина Куріс.
Потім аборигени наввипередки почали розповідати як раптом набігла грозова хмара, потім з’явилася крилата машина і стала похитуючись знижуватись у воду. Дочекавшись закінчення дощу, аборигени сіли в човни і попливли до місця падіння де і виловили на рифах двох небесних людей.
– А як ви потрапили під грозу? – запитав Влад Махмуда, – адже хмари видно здалеку?
– Не завжди, хмара прямо над нами утворилася раптово, за лічені хвилини і розрослася миттєво, і відразу блиснула блискавка і пішов сильний дощ – відповів Махмуд, – одна-єдина блискавка і цього вистачило щоб влучити в гелікоптер. Я спробував дотягнути до острова але машина вже втрачала швидкість та висоту, довелося саджати у воду на рифі. На щастя почався відплив і ми стояли по коліна у воді на рифі в рятувальних жилетах, розкрили надувний човен, але відпливти не встигли, як з’явилися човни з місцевими жителями. На жаль наші комп’ютери намокли, а радіостанція опинилася під водою і ми не могли з вами зв’язатися, довелося покластися на радіомаяки.
Влад повідомив Емму Макдональд про порятунок екіпажу гвинтокрила, а через годину на пляж вже сідав гелікоптер з основною групою. Перенести на берег з його допомогою аварійну машину було неважко.
Місцеві жителі запросили їх до селища. Серед заростей кокосової пальми вони побачили дерев’яні хатинки вкриті гілками і листям на дерев’яних сваях. Вже вечоріло і команда вирішила заночувати на острові серед гостинних аборигенів. Виявилось що вони живуть в основному за рахунок риболовлі, збирання молюсків, ракоподібних, а на островах вони використовують в їжу кокоси яких тут було дуже багато. Коли стемніло честь гостей господарі влаштували свято з танцями біля вогнища, пригостили їх кокосами та морепродуктами, а команда поділилася з ними металевим посудом, наконечниками для гарпунів та острог і намистами з різнокольорового скла які завбачливо прихопила з собою команда гелікоптера.
Влад, Арне, Сурі і Малія прогулювалися вздовж берега. Дівчата роззувшись зайшли по коліна в теплу воду і поколивавшись Влад і Арне послідували їх прикладу. Кожна хвиля або кожен крок у воді викликав спалахи блакитного світіння ночесвіток. З берега доносилися співи аборигенів які танцювали навколо вогнища. У місячному сяйві вони побачили біля самої води колоду – стовбур кокосової пальми що впала і присіли на неї.
– Цей світ здається просто ідеальним, всі племена живуть без війн в мирі та гармонії – висловив думку Влад.
– Насправді у нашого світу було жорстоке минуле. Згідно стародавніх записів спочатку коли Перші Посланці залишили планету то після них залишилися палаци які зараз займають королеви і головний палац який нині займає імператор, а коли королева Таіс привела сюди Других Посланців то вже тоді планета була заселена примітивними племенами, які не могли спілкуватися між собою. Другі Посланці поступово підкорили все місцеве населення і стали господарями планети. Саме аторі примусили все населення планети перейти на єдину мову. Поступово аторі розселилися по всій планеті зайнявши всі палаци. Між колоніями стався розкол і одне королівство розпалося на десятки менших. Королеви і королівства вели між собою спустошливі війни за панування над Фреєю. Було втрачено багато досягнень науки, культури, загинули безліч людей. Так пройшли десятки тисяч років, поки одна з королев на ім’я Аруна де силою, де хитрістю а де й підступністю підкорила всіх інших королев і захопила владу над планетою. Вона й проголосила себе першим імператором і зайняла Головний палац Перших посланців. Її тиранія тривала майже три століття. Але вона стала кінцем міжусобних війн і започаткувала те мирне співіснування яке ви й бачите зараз. Інший імператор – Фес стала першим імператором яка стала розвивати освіту, науки, вперше стала навчати знанням аторі фреян. Саме вона і відкрила в Офірії першу школу для не аторі. Поступово ми відновлювали втрачені знання.
– Під час перебування в Таолі я звернув увагу що діти аторі бавляться разом з дітьми фреян.
– Шлюби між аторі і фреонами не така вже й рідкість, але особливості і здібності аторі – телепатія, плямиста шкіра і тому подібне передаються лише по жіночій лінії. У жінки-аторі і чоловіка фреянина всі діти неодмінно будуть аторі. І навпаки – у батька-аторі у шлюбі із фреянкою всі діти матимуть лише ознаки фреян.
– Глорія вже висловила припущення що наніти в організмі аторі передаються дітям лише від жінок, отже вона мала рацію – сказав Влад.
Хвилі захлюпотіли розбиваючись об колоду.
– Нам час іти, почався приплив – сказав Арне.
Вони встали з дерева і попрямували в глиб острова до селища де горіло багаття і чулися людські голоси. Діставши з гвинтокрила невеликі прямокутні коробки Влад витягнув запобіжники і за лічені секунди вони заповнившись стисненим повітрям перетворилися на одномісні намети а ще через хвилину в кожному наметі на підлозі лежав накачаний повітрям матрац. Швидко закріпивши всі п’ять наметів на випадок вітру Влад запросив всіх до сну.
