Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2557
Творів: 46392
Рецензій: 90539

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Казка

Годинникар та механічне серце Кароліни. Біг Бен

© Євген Лінивий, 13-01-2019
Час. Скільки б людей хотіло мати владу над часом. Скільки б вчинків вони хотіли змінити в минулому... Побачити майбутнє. Хто б не хотів на хвилинку зазирнути у майбутнє? Цікаво ж, що там на нас чекає! Та він суровий й нікому не дозволяє собою керувати. Адже час, це зернятко, яке впало на землю й згодом пусте коріння й перетвориться на рослину, яка у свою чергу дасть врожай, з якого посиплеться безліч зерен, які також стануть рослинами. Час, це дід, батько, син, де згодом син стане батьком, а той стане дідом і так до безкінечності. І цей володар все бачить і всіх знає. Він лікує, і водночас знищує. І як би ми не хотіли йому підкоритися, він підкорює нас й не збирається змінювати свою думку. І нікому не вдавалося його порушити. Нікому, окрім... Наш герой не просто так порушив його границі, адже, якщо б час цього не хотів, то цього б і не сталося. А так, як це сталося, значить так йому було потрібно.

Отже, годинник, що це? Пристрій, для вимірювання часу чи для його контролю? Усім нам набагато легше стало жити, після того, як на світ з'явився цей чудовий механізм. Жити без нього не вміємо. І здавалося б, що в наших руках години, хвилини та секунди. Та чомусь ми не замислюємося над тим, що о 6:30 прокидаємося, о 8:00 починаємо працювати, о 12 годині у нас обід і так далі. Тобто живемо по годиннику. І все це схоже на контроль. Та хто ж нас контролює? Час? А можливо не люди винайшли годинник, а цей могутній володар нам його подарував, що б навчити нас підкорятися йому. Так ось для чого часу потрібен Годинникар! Що би той ремонтував зламані пристрої, і що б ми у свою чергу, не порушували його порядок.

Ну що, продовжимо. Наш добрий знайомий Годинникар так і живе у своєму старому будинку, який в середині дуже змінився. Кожна стіна, підлога та стеля тепер схожі на один величезний механізм. Так, так, його дім перетворився на годинник. То лише з вигляду він такий як і був раніше. Що б ні хто ні чого не запідозрив. А всередині краса. Підкручена й налагоджена краса. І ні якого безладу. Всьому знайшлося своє місце. От ідеш по коридору, а тебе супроводжує неймовірне цокотіння, яке ніби відбиває вальс Шопена чи Місячну Сонату Бетховена. Насолода. І в цьому приємному співу Годинникар ремонтує старий механізм, який йому принесла Кароліна з минулого. Підкручує, наспівує й пританцьовує... і дійсно насолода, яку, мабуть, не кожен зрозуміє. Адже, що може бути приємнішим за справу, в яку ти вкладаєш душу?

Кароліна щойно повернулася з майбутнього. Вона як завжди перевіряла відремонтовані годинники. Дівчинці подобалося подорожувати у часі, адже вона могла побачити світ: його минуле та майбутнє. Та цього разу вона принесла погану звістку про величезний годинник, який зламався. І щоб його відремонтувати потрібно Годинникарю подорожувати в часі, тому, що вона не в силі його принести до нього. Мова йшла про всесвітньо відомий Біг Бен, який через якісь причини зламався. Майстра здивувала ця новина, адже він таємно допомагав у створенні цього складного механізму і час від часу сам перевіряв його справність.

Ой, вибачте, забув сказати, Годинникар не зміг встояти від подорожі у часі й знову збудував механізм, завдяки якому іноді подорожує до минулого чи майбутнього. Тож, на чому я зупинився? А, згадав! Він попросив Кароліну дістати більше інформації про Біг Бен, а точніше що, де й коли саме вийшов з ладу цей механізм. Дівчинка чомусь була засмучена, щось тривожило її, та вона намагалася не подавати виду й приховала свій сум від Годинникаря. Але очі не обмануть й він розгледів в них тривогу, яка його занепокоїла. Годинникар запитав, "Що трапилося? ", та в той час, Кароліна побачила дивний механізм, який лежав на робочому столі майстра. "Що це за лялька? ", запитала вона, тим самим перевівши розмову на іншу тему. То був новий витвір Годинникаря, який нагадував людину. Він складався з тридцяти трьох тисяч триста тридцяти трьох дрібних деталей, які утворювали дуже складний механізм. На грудях у нього був годинник, який показував час та дату. На лівій руці було три циферблати. Перший був астрономічним годинником, який з точністю показував орбіти та рух планет. Другий, дозволяв робити подорожі в часі, а третій використовувався як компас. Очі його були виготовленні з мінерального скла із сапфіровим напилюванням, а під цим склом був вмонтований мікроскоп. Годинникар створив його для того, що би той допомагав і йому і Кароліні. Він міг рухатися й робити те, що робить людина, окрім одного. В нього не було мозку, тому цей механізм виконував лише задані йому команди, тобто був як годинник, якому не вистачало душі. Це звісно ж було великою проблемою, та Годинникар не збирався зупинятися на досягнутому й неодмінно щось придумає. Кароліна ще хвилину подивилася на майбутнього нового друга, а потім зникла. Вона повинна була дізнаватися, що трапилося з Біг Беном.

Отже, помандрувавши часом, дівчина з'ясувала точну дату, коли годинник вежі Вестмінстерського палацу почав давати збій. А коли зібралася повертатися до майстерні, то раптом схопилася за серце. Їй було дуже боляче. Саме цей біль тривожив її, адже механічне серце, як і всі механізми можуть давати збій. Почекавши поки біль мене, вона зібралася з силами й повернулася до майстерні. Кароліна розповіла Годинникарю все, що дізналася про Біг Бен. Та чомусь знову приховала недолік свого маленького серця. Дівчині було дуже страшно, вона боялася, що колись її механізм може зупинитися. Та ще більше боялася розповісти про це Годинникарю.

Рано вранці вони зібралися й відправилися до всесвітньо відомої вежі Вестмінстерського палацу ремонтувати годинник, який з невідомих причин мав вийти з ладу. Годинникар передивлявся кожну деталь, що б зрозуміти причину несправності, а Кароліна ні на мить не відходила від нього. Адже, як не крути, а допомога була потрібна. То щось подати, то щось забрати, то присвітити. Все, чим могла, тим і допомагала. Аж раптом, невідомо звідки з'явилося двоє озброєних чоловіків, які наставили зброю на наших героїв. Не здогадуєтесь хто? Я Вам нагадаю. Це були саме ті злодії, які колись намагалися потрапити до будинку Годинникаря й викрасти механізм для подорожі у часі. Їхня перша фраза була така: "Якщо не можеш прийти до ворога, то зроби так, що б ворог прийшов до тебе". Так, вони розуміли, що схопити того, хто подорожує у часі, майже неможливо. Тоді їм прийшла грандіозна ідея, вивести з ладу Біг Бен, й чекати, поки Годинникар прийде його ремонтувати. Кароліна намагалася втекти в минуле, що би змінити хід події, та знов схопилася за серце і впала на підлогу. Збентежений майстер одразу ж зрозумів, що увесь час хвилювало дівчинку, та коли він намагався підбігти до неї, знервований злодій вистрелив і влучив в нього. Впавши, Годинникар благав про допомогу Кароліні, та злодії лише кричали йому, що би той віддав їм механізм. Здавалося що це кінець. Майстер дивився на дівчинку і плакав, адже на його очах вона вмирала, а він нічим не міг їй допомогти.

В той час Біг Бен задзвенів. Пролунав перший удар дзвона. Один із злодіїв почав стріляти у невідомому напрямку. Він побачив, як щось стрибало по деталях механізму. Потім, цей не відомий з'явився біля Годинникаря, і вони, разом з Кароліною кудись зникли. То був новий винахід Годинникаря. Запитаєте, як він ожив? Все дуже просто, сам час вселився в нього, що б урятувати своїх друзів.

Отже, продовжимо. Усі троє потрапили у лікарню, до добре вже знайомого нам лікаря, який колись врятував життя Кароліни. Не довго думаючи, він зрозумів, що трапилося й одразу приступив до тяжкої операції. Годинникар хоч і був тяжко поранений, він все одно не відходив від дівчинки, а також зміг полагодити механічне серце, яке дало збій. Потім лікар прооперував і самого майстра.

Через декілька днів, усі повернулися до майстерні. Добре обдумавши, вони вирішили більше ні коли ні чого один від одного не приховувати. Також у них залишилося декілька незавершених справ, які вони, разом зі своїм новим товаришем неодмінно повинні вирішити. До речі, назвали вони його Біг Бен, на честь неймовірної пригоди, яка трапилася з ними у вежі Вестмінстерського палацу.

Отже, все стало на свої місця. Біг Бен врятовано. Злодіїв покарано. А Годинникар, разом зі своїми друзями так і продовжує свою важливу справу, яку йому доручив час.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.86007690429688 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …