Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2542
Творів: 46034
Рецензій: 89976

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Авторська проза

А що? Оцінка конкурсних творів…

© Щєпкін Сергій, 21-11-2018
От взяв я, бо мені справді саме так цікаво було, гляди і авторам цікаво буде, скопіював всі оповідання, без зазначення їх авторів, у вордики, читав і рецензував, читав і рецензував, у авторах загубився, на сторінку ГАКу практично не заходив, щоб інші оцінки не читати. І ось результат. Хто захоче – прочитає, але про всяк випадок скажу відразу: комусь може не сподобатися.
Не дуже хотілося витрачати час на розгорнутий аналіз буквально всіх помилок, які зустрічалися в текстах, геометричних (в написанні) і алгебраїчних (по змісту і тематиці), але всі вони врахувалися в 12-ти бальну систему. А що? Так зручніше.

1.Оксана Федишин. «На перехресті доль, або Про козака Дмитра та його подорож до Москви»
Дався читати самим останнім. Кілька разів починав – і переходив на інші оповідання. Гоголівськонатхненна назва, тому не знаю як оцінювати – твір чомусь таки не для мого світосприйняття. Але, раз узявся, і брехати оцінкою не хочу ні собі ні людям, тому найвища оцінка серед найнижчих.
3 бали.

2. Оксана Максимишин-Корабель. «Останній дар»
Про таку людину оповідання писати – те саме, що їх читати. Але це для мене. Для тих, хто вчиняє так, як ГГ – потрібно читати і читати: можливо вони ще й досі дурні?
І те, що маму теж Валя звали і вона теж свого чоловіка не знала – тут ні при чому.
Але на світі так багато людей, яким це оповідання потрібне, а воно написане загалом грамотно і взагалі цікаво, що оцінку воно отримає високу, може перевернуту, як у Гоголя))
9 балів

3. Надія. «Чуєш: кру, кру…»
Цікава історія, і розказана грамотно, але над помилками потрібно би попрацювати. Ось кілька з них:
Сповідав – може сповідував?
«…пішла додому за мольбертом, звернула з головної дороги на узбіччя,  сіла в траву.» - якщо я скажу: «пішов з поля на тракторну бригаду за інструментом, звернув з головної дороги на узбіччя, сів у траву», то Ви точно зрозумієте, чи то я в траві з інструментом сидів, чи без?
Коли «гість микитив», то потрібно було двокрапка-лапки застосовувати, а не тире. І коли англомовний думає нашими словами, це якось… коротше, якось не так потрібно подавати думки іноземців, не прямою їх мовою чужими для них словами.
«…господарі на пальцях показували, що з одягу треба дітискам чи їм, корчачи Майклу жалісні пики…» - про що це тут?
8 балів.

4. Наталія Ярема «Топельниця»
І ніхто не злякався, що про це навіть ні слова, коли вона мертвою відкрила очі? Неправдоподібно описано відкриття очей, ніби це в лікарні відбувається, а не на похороні.  І закінчення оповідання, як на мене, не знайдено – так, загальна фраза. Пробачте, забув початок: взагалі оповідання дуже гарне.
7 балів

5. Інра Урум «Кардинальне вирішення»
Колись читав звіт одного вченого після прийому ним мескаліна, з якого, здається, складається ЛСД. Дуже схоже, особливо в другій половині.
Або сон, який запам’ятався. А скоріш за все, і так було б найприємніше – і перше, і друге.
Але не зважайте, це в мені всього-на-всього один тільки психолог всім іншим спокою не дає. А що він один? «…сперся о перше дерево…» Може помилятися…
6 балів

6. Шепітко Олександр «Книга – не тільки джерело знань»
У народній пісні «Ой на горі та женці жнуть» Дорошенко – хорошенько, а от Сагайдачний – необачний.
Написано гарно, читається легко, але все, на чому будується ввесь акцент розповіді, а саме історія з купюрою в книжці, можна вмістити в якийсь анекдот.
І ще одне питання не дає спокою: невже це є такі люди, які так люблять медитувати, «наче той жайвір, сам піднімешся над землею. Щоб летіти й летіти...", і в той же час такі до грошей, що прямо ховають їх від дружини? Я таких ніби й не зустрічав.
5 балів.

7. Nataliya Hammouda/Dutka. «Живий живе гадає...»
Читати таке – все одно що чужі розмови підслуховувати: комусь подобається, а комусь ні.
4 бали

8. Леонід Пекар «Відьма»
Це що, вона як Діва Марія?
Класно, але скажу це слово не до кінця впевнено – останнє речення, точніше останнє слово вливає зана-адто (через те, що раніше про це ні гу-гу, хіба що назва, але ж якби це точно знати на початку, що відьма – це про ГГ)) багато супротивних обдумувань, кожне з яких при якихось там (знову ж таки – не вказаних) обставинах претендує на місце у власному світогляді.
Якщо це повторити для дитячого віку, то можна сказати так: в самому кінці раптом стає незрозуміло – так це про хорошу людину йшлося, чи таки про погану, про надто погану людину? Гм…гм…
10 балів.

9. Дарія Кононенко «Дві дороги»
Що це? Вирізаний кусочок тексту із якогось твору? Можна було б ще трохи, кількість знаків дозволяє. Боялися, що якщо додасте, то щось стане незрозумілим? Так воно і так нічого не зрозуміло. Андеґраунд в цьому плані відпочиває))
2 бали.

10. Волод Йович «Бограч»
До кінця не дочитав. Мабуть не моє. Хоча шурпу, це те саме, що й бограч, дуже люблю. До середини теж не дочитав. Точно не моє. Взагалі прочитав два абзаци. Взагалі не моє. Не знаю чому. Хоч стріляйте. Мабуть ім’я Мороман’ян не сподобалося. Мабуть тому, що воно від слів мор і маніяк. Цікава комбінація виходить. А так як комусь потрібно і одиницю ставити, то вже …
1 бал  

11. Антон «Їй личила осінь»
Дуже сподобалося. І з точки зору геометрії, і з точки зору алгебри. Навіть теоретичні основи математики присутні у всій красі.
Але до найвищого балу, у порівнянні з моїм переможцем, не дотягує
11 балів

12. Руслан «Тольчик Шпак»
Класна фантастика, справжня. Надає нові порівняння. Дуже сподобалося.
Прочитав навіть не копіюючи у ворд. Крім інших похвал, оповідання якнайкраще відповідає умовам конкурсу.
Одне не дає спокою: які це треба мати мілкі мізки, аби за все своє життя, уміючи, політати всього два рази? А де ж поділися… навіть не знаю з чого почати… Чи як кажуть – Бог в одному місці додає, а з іншого забирає?
12 балів

Отож загальний рейтинг виглядає:
1. Руслан «Тольчик Шпак» - 12
2. Антон «Їй личила осінь» - 11
3. Леонід Пекар «Відьма» - 10
4. Оксана Максимишин-Корабель. «Останній дар» - 9
5. Надія. «Чуєш: кру, кру…» - 8
6. Наталія Ярема «Топельниця» - 7
7. Інра Урум «Кардинальне вирішення» - 6
8. Шепітко Олександр «Книга – не тільки джерело знань» - 5
9. Nataliya Hammouda/Dutka. «Живий живе гадає...» - 4
10.Оксана Федишин. «На перехресті доль, або Про козака Дмитра та його подорож до Москви» - 3
      11. Дарія Кононенко «Дві дороги» - 2
      12. Волод Йович «Бограч» -1

От  тепер можна і рецензії людей почитати.

***

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Дякую,об'єктивно і без образ.

© Надія, 22-11-2018

Респектую

© Sholar, 22-11-2018
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.78175687789917 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Ірен Роздобудько «Прилетіла ластівочка»
Ми знайомимося з 99-літнім чоловіком – містером Ніколасом Леонтовичем (Ніком Лео) – у домі для людей …
Перехрестя жіночих доль крізь століття
Саме так можна коротко описати події  книги Наталії  Тисовської «Київські канікули». Кмітлива американська …
Що може бути ніжнішим за «Ніжність»?
Шеф Наталі мав звичку щоранку читати у словнику визначення якогось слова. Коли вона увійшла до кабінету, …
100 історій про дівчачу силу
Книжка, яка надихає неймовірно велику кількість дівчат і жінок, дає змогу повірити в себе, своє покликання, …