Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2536
Творів: 45775
Рецензій: 89563

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Оповідання

Нещасне кохання

© Арсеній, 31-10-2018
Якось, здається, після Яблуневого Спасу з`явився у нашій Вишнівці коваль. Літ він мав двадцять, мо і більше, був здоровим і дужим. Звісно, всі дівчата почали про нього говорити, і найбільше говорила Параша - перша красуня на всю Вишнівку, за нею бігали всі парубки, навіть дячок Серафим, і той не впускав менту, щоб не позалицятись. Однак Параша була горда і всім сватам давала гарбуза. Ковалеві б також дала гарбуза, але той, на превеликий подив Параші, не звертав на неї уваги. Коли вони зустрічались на вулиці, коваль на неї погляд, а потім дивився кудись убік Парашу це почало злити: як це він не звертає на неї уваги, вона ж перша красуня на всю Вишнівку! Вирішила почекати - все одно на колінах приповзе, куди він дінеться, і отримає свого гарбуза. Минали дні, тижні, а старостів коваля все не було, хоча Параша всі дні проводила, виглядаючи у вікно. На третій тиждень Параша вже собі місця не знаходила, а коваль уже навіть на вулиці не з`являвся. Параша не витримала і пішла в кузню. На щастя, коваль був там. Він мовчки кував косу і, коли Параша зайшла, навіть не глянув на неї. "Слухайте, добродію, - замість привітання злісно кинула Параша. - Ви, мабуть, чи хворий, чи якийсь балахменний...". Коваль не озвався, кинув розжарену косу у воду і та зашипіла, немов змія. "Гей, я здається з вами говорю! - зашипіла Параша і собі. - Усі парубки, як парубки, а ви ходите і навіть не підморгуєте...". Коваль зітхнув, відклав молота і підвів очі, мовивши: "Якщо чесно, я взагалі не парубок...". "Тобто?", - звела очі Параша. "Так, тобі не почулось, - тихо відмовив коваль і взяв невеличкий ніж. - Я не парубок. Я взагалі не людина. Я гість з майбутнього, Термінатор Т-150. Мене відправили в минуле, у ваше село, щоб я зміг врятувати людство. Через три роки два місяці і чотири дні у Гната та Марусі Конорівних народиться дівчина, яку назвуть Сарою. Сарою Конорівною. Вона виросте і народить хлопчика, який згодом стане лідером Повстання і очолить боротьбу проти російського-царатського Скайнету, котрий намагатиметься знищити Україну за допомогою роботів, лазерів і мовних указів". Параша аж рота відкрила, аж коваль тим часом підставив ножа до правої руки і повільно та без жодного руху зрізав шмат шкіри. У Параші в крик застиг у горлі, бо під шкірою оголилась блискуча металева рука. "От бачиш, - сумно мовив коваль. - Так що сватів тобі від мене не дочекатись...".
Параша кулею вилетіла з кузні і помчала до своєї хати, не звертаючи уваги на здивованих вишнівців. Там вона сіла на лаву і до вечора просиділа нерухома, немов та статуя. Усі домашні намагались її розворушити, питались, що треба, чи не болить у неї нічого, хотіли послати за Пріською-шептунихою. "Нічого не треба.... - сумно відповідала Параша. - Я зараз посиджу і на вулицю". Мати хрестилась на образи, батько тер напрацьовані долоні. Вони бачили, що з їх донькою щось не те, але вже не могли нічого вдіяти...
Вранці Вишнівку прорізав тонкий жіночий крик. "Та що ж це коїться, людоньки добрі...". То кричала мати Параші. Вона була вся мокра, бо прибігла з річки. Люди пішли туди і побачили тіло Параші, одягнене у святкову вишиванку, яке плавало біля мосту. Не змогла дівчина змиритись з тим, що її коханий - біомеханічний екзоскелет, вкритий людською шкірою, з яким вони ніколи не будуть разом. Сумно, ну а що поробиш! От таке воно - нещасне кохання!

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 7

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© Богдан Горгота, 07-11-2018

На городі бузина ...

© Сергій Вікторович, 06-11-2018

Пояснення, якщо кому треба

© Арсеній, 05-11-2018

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 4 відгуків
© Вікторія Т., 03-11-2018

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 4 відгуків
© Інра Урум, 01-11-2018

[ Без назви ]

© Avtor, 31-10-2018
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 2.5351328849792 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Ірен Роздобудько «Прилетіла ластівочка»
Ми знайомимося з 99-літнім чоловіком – містером Ніколасом Леонтовичем (Ніком Лео) – у домі для людей …
Перехрестя жіночих доль крізь століття
Саме так можна коротко описати події  книги Наталії  Тисовської «Київські канікули». Кмітлива американська …
Що може бути ніжнішим за «Ніжність»?
Шеф Наталі мав звичку щоранку читати у словнику визначення якогось слова. Коли вона увійшла до кабінету, …
100 історій про дівчачу силу
Книжка, яка надихає неймовірно велику кількість дівчат і жінок, дає змогу повірити в себе, своє покликання, …