Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2551
Творів: 46236
Рецензій: 90343

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Історична проза

Записаний спогад мого тата про1938 рік

© Василь Шляхтич, 27-10-2018


   По усіх землях Надсяння серед українського населення були роблені підготовки до відзначення 20 роковин проголошення незалежності Західноукраїнської Народної Республіки і, перш за все, до пошанування Українським Січовим Стрільцям. Так було і в Улючі. На горі Дубник, недалеко від старенької церкви під Покровом Вознесіння Господнього, улюцька молодь, скупчена при товаристві “Просвіта”, висипала Стрілецьку Могилу, на якій задумала поставити пам’ятний хрест. В селі був уже споряджений відповідної величі дерев’яний хрест, який мав стати на цій же могилі. Поміж селян, особливо серед молоді, вже відчувалося, що свято незабаром, але доходили чутки, що польська санаційна влада робить все, щоб до відзначення тих роковин в Улючі не допустити. Наступає день, субота, перед святом Заслання Святого Духа, коли дерев’яний хрест відповідної висоти є вже готовий. Тепер треба підібрати відповідну пору, щоб той хрест з долин села винести на гору Дубник, де вже було приготовлене йому місце на висипаній могилі. Прийшов такий день і молодь Улюча підняла той же хрест і несе на згаданий Дубник. З того, що говорили тато, несучи хреста, побачили поліцію, яка стояла на їхній дорозі. Тоді вони той хрест поклали біля церкви і розійшлися. Тут ще наведу слова мого тата. Говорили вони, що хрест був дуже тяжкий і хлопці Улюча досить часто вимінялися при несенні його. І тут хочу згадати, що також мій пізніший вуйко Юзко, улюцький поляк, який одружився з мого тата сестрою Софією, також допомагав нести той хрест.
   А далі було ось так. Коли в саме свято Заслання Святого Духа в церкві тривала Свята Літургія, молодь тайком підійшла до того покладеного з боку хреста і, взявши його, занесла на згадану могилу і там його усадовила. Через декілька днів того хреста невідома рука або руки підрізали. Ніччю домовилися хлопці та пішли і вкопали того ж обрізаного хреста. Але і йому не довго було там стояти. Незнані люди і того, малого вже хреста, розбили, а ще й розкопали могилу.
Про підготовлення, внесення та встановлення хреста з часом дізналася поліція. А так і польська влада, яка прикликала тих, про яких дізналася, що несли той хрест і покликала їх на допити до міста. Серед них були між іншими диригент чудового улюцького хору, син пароха з Улюча – Роман Солтикевич, Середняцький Олександр, Володимир Поливка , а між ними був також і мій вуйко, яких взяла згадана поліція на допити. Про ті допити говорив мені сам вуйко, коли ще жив. Знаю з оповідань тата, що двох з серед них – українців було заслано до концтабору, для непокірних українців в Березу Картузику. Інших, в тому числі і вуйка, в’язнили в Сяноці. Вуйка на допитах питали, чому він, як поляк, пішов нести того “анти польського хреста”. Говорили до нього, що готові зрозуміти русинів – тобто українців, бо слово “українець” не переходило їм через горло, але що він, поляк, також пішов нести того ж хреста зрозуміти не могли. Вуйко пояснив їм, що стояв збоку і дивився, як вони мучаться, несучи того хреста, він пригадав собі киренейчика зі Святого Письма, який допомагав Ісусові нести хреста, так і він поспішив несучим з поміччю. Це виправдання не допомогло йому. Десь біля місяця за свою людську поставу вуйко Юзко, хоч поляк, мусив відсидіти в польському арешті.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Вікторія Т., 28-10-2018
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 2.7994089126587 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …
Поклик минулого, заради порятунку майбутнього
Не дивно, що коли на вулицю приходить весна, та ранкове небо починає освітлюватись новим життям, у більшості …
Топ-4 Великих книжок
Пропонуємо вашій увазі добірку з чотирьох великих романів Велич книги ніколи не вимірювалась кількістю …
Ірен Роздобудько «Прилетіла ластівочка»
Ми знайомимося з 99-літнім чоловіком – містером Ніколасом Леонтовичем (Ніком Лео) – у домі для людей …