Загадка відкритої душі
http://newsvideo.su/video/7036585
Якщо у Гуглівському пошуковику надрукувати «Ірина Червінська», то світова мережа висвітить довжелезний список ресурсів, які прямо чи опосередковано до того імені причетні. Я, готуючи цю статтю, крім живого спілкування з чудовою файною пані Іриною теж нишком скористався послугами Інтернету і просвітився цілою купою україносегментних медіа-проектів з письменницею та її нашумілим романом «Світи і лабіринти». І у телевізійних програмах ( у тому числі на центральних каналах), і на FM-радіостанціях, і на великій-великій кількості (за півсотні) сайтів. Провідні журналісти й медійники, талановиті шановні критики і просто читачі з захопленням розповідають про визначну подію у сучасній українській літературі – появу роману «Світи і лабіринти». Таку хвилю цікавості й інтересу до твору можна зрозуміти – тут є про що розказувати і чим захоплюватися. Небачені мінливі світи, химерні, багатошарові образи, психологічні аберації героїв роману надали критикам і літературознавцям значний матеріал для досліджень. Мені здається що загадку, яку загадала Творчиня, може, так само як таємницю коду Да Вінчі ще не скоро буде розгадано. Не всі, зрозуміло, відразу розпізнали діамант. Я, грішний, колись, коли «Світи і лабіринти» ще не було опубліковано, намагався копирсатися в уривках, які пані Ірина викладала на огляд, кривив скептично носа, писав, що щось не те, і якось воно не так… Але шукаючи довершеність у клаптиках, звісно, не бачив цілого; моє бачення було подібне обуренню військового пенсіонера наявності дірок у сучасних джинсах. Радо і щиро кажу тепер: вийшло, що ті клаптики склалися у одну цілісну і довершену композицію.
І сказав я тепер, прочитавши «Світи і лабіринти» – «Ніхарашо!». У розумінні «…а чого це, панове, я не бачу ще імені Ірини Червінської у «Золотій українській письменницькій десятці»? «…Певне, панове критики, журналісти і медійники, вважаєте, що авторка ще занадто молода, й чекаєте хоча б ще одного такого ж сильного роману?» «…То він вже скоро, напевне, буде». Я б, наприклад, попри свій доволі вредний характер й жадібну на вихваляння натуру критика таки б тепер вже канонізував пані Ірину кудись до класиків жанру. Наприклад, до адептів психологічного андеграунду.
Але то таке. Давайте придивимось до постаті. Спробую і я докластися до розгадки таємниці.
А я, знаєте, дивлюсь на фото і не бачу Ірини Червінської. Я бачу портал, вхід у невідомий світ – той, де все по іншому, де звичайна, нормальна, красива і приваблива жінка розіп’ята на гостряках свого таланту, і ще й прибита до власного хреста цвяхами побутової приземленої метушні.
А цікаво, чи можна рекламувати портал у потойбіччя?
Ні, не писала вона ні про якого чоловіка, ні про яку жінку, і взагалі – все те лише маски, костюми, скафандри, які приміряла одна людина – Авторка. Це ж вона сама. Це її душа. Це вийшла назовні гарна, чи погана, чи просто незрозуміла, небачена, не схожа ні на що - друга (чи третя, четверта,... десята?) її особистості. У назві - підказка. Дивіться, жінка перед вами схилилася у покорі, вона кричить, німа, до кожного з нас і подає нам відчайдушні знаки. Вона сама простягає свою душу, ніби дитя на руках – нате, беріть! Прийміть у жертву.
Придивіться, прислу̍хайтеся. Так і є – то жива душа, чиста енергія, віддзеркалення людини на небі і на землі.
Прочитаймо? Загляньмо у ті світи і лабіринти?
А чи готові ми прийняти і сприйняти жертву?
Оцей роман – це запитання нам всім, українцям, Україні – чи сформувалася тут духовна еліта, здатна зрозуміти посили неординарних, талановитих творчих особистостей. Коли я кажу «еліта», то маю на увазі справжню інтелігенцію, живих серцем, просвітлених духом і розумом наших співвітчизників-сучасників. Давня істина – інтелігентність, здатність бачити і відчувати більше і глибше за інших не залежить ані від статків та багатства, ані від належності до влади, ані від освіти чи навіть від спадковості. Можна мати купу грошей і депутатський значок, купити скільки завгодно дипломів і навіть наукових звань, але залишитися письменним монголом. Все вирішує рівень духу. Є рівень похабних анекдотів і матюків. Є рівень попси, «теле» і книжкових серіалів. Є рівень національного зрозуміння і самоідентифікації: Тараса Григоровича Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Ліни Костенко, Василя Стуса… І є паралельний, рівний до національного рівень просвітлення: Муракамі, Кастанеда, Борхес,..Червінська.
Так, шановні критики і поціновувачі. Саме так, пані Ірино. Найвищий рівень духовності.
Можна я кину клич? Панове! Якщо хтось з Вас вважаєте себе просвітленою людиною, елітою, інтелігентом – протестуйте себе. Поставте перед собою питання: відчую я чи ні? Загляньте у той колодязь світів і лабіринтів, спробуйте знайти вихід, спробуйте відгадати загадку Ірини Червінської. Розгадаєте – отримаєте ключ до розуміння самого себе.
Читати уривок, купити книгу І. Червінської "Світи і лабіринти" можна за посиланням https://www.yakaboo.ua/ua/sviti-i-labirinti.html
Фотоальбом письменниці, відео та інші презентаційні матеріали - на Фейсбуці, у групах "Клуб авторів Гоголівської академії", "Літературна майстерня", та інших, у Твіттері, та на Гугл+.
