Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2528
Творів: 45583
Рецензій: 89210

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Мініатюра

Вибачте або подякуйте

© Юрій, 11-09-2018


Вибачте, що читаєте ці слова, написані мною. Якби ці самі слова, були написані кимось іншим, або вами самими, можливо, вони вам здалися цікавішими чи важливішими, на які не шкода хвилин свого життя, в які можна вкладати будь-яке значення а то і багатозначність та підтекст, а потім дивуватися і зворушливо радіти своєму розумові з таємною надією, що його таки хтось оцінить і навіть вище, ніж ви самі.
Я ж просто вас відволікаю, надіюся, що від чогось зайвого і необов’язкового, простіше кажучи, від дурниць , яких ви зробите на якусь кількість менше, бо витратили себе не на них, а на мої слова. Не виключено, що хтось вважитиме навпаки - це я відволік читача від вкрай важливих і добрих справ. Нагальність таких справ, коментувати  мені не личить, але цілком можливо, так воно і є. Про всяк випадок, перепрошу ще раз, вибачте, будь ласка.
Тому саме пора закінчувати. Як визначити, добре чи погане ви не встигли зробити, взамін читаючи мої слова, вибачати мені або дякувати, не допоможе ніхто, навіть час, на який всі сподіваються, а він лише перекручує поняття  доброго і поганого догори дригом по кілька раз за якісь роки, не кажучи про десятиліття, або століття. Останнім взагалі байдуже, що там я писав, а ви зробили чи не встигли. А є ще тисячоліття...
          Врятує, коли той, хто поламає мізки, розмірковуючи над тим, що він втратив-знайшов в читанні цього тексту,  відчує як в душі озветься будильниковим дзвіночком дзелень-дзелень, точніше, дзен-дзен* звук плескання однієї долоні. І він пробудиться, а добре і погане об'єднається в єдине.
Ось такий коан**, малята, які себе вважають дорослими, бо вже вміють читати.
                                                                                                                                                          Юрій Ковальський.


*Дзен (від яп. 禅; санскр. ध्यान, дг'я́на — «споглядання», кит. 禪 чань, кор. 선 сŏн) — одна з найважливіших шкіл китайського[en] і всього східно-азійського буддизму,[1][2][3] що сформувалася в Китаї в V—VI століттях[4] під великим впливом даосизму[5] і є домінуючою чернечою формою буддизму Махаяни в Китаї, В'єтнамі й Кореї.[2] У широкому сенсі дзен — це школа містичного споглядання[6] або вчення про просвітлення, що з'явилося на основі буддійського містицизму.[7] Вікіпедія.

        
**Коан (яп. 公案 ко:ан, калька кит. 公案, гуньань) — коротке оповідання, питання, діалог, що зазвичай не має логічної підоснови, часто містить алогізми та парадокси, доступні швидше інтуітивному розумінню.
Коан — явище специфічне для дзен-буддизму (особливо для школи Ріндзай). Мета коана — надати певного психологічного імпульсу учню для досягнення просвітлення або розуміння суті вчення. Вікіпедія.


Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Щєпкін Сергій, 11-09-2018
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.45877194404602 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Перехрестя жіночих доль крізь століття
Саме так можна коротко описати події  книги Наталії  Тисовської «Київські канікули». Кмітлива американська …
Що може бути ніжнішим за «Ніжність»?
Шеф Наталі мав звичку щоранку читати у словнику визначення якогось слова. Коли вона увійшла до кабінету, …
100 історій про дівчачу силу
Книжка, яка надихає неймовірно велику кількість дівчат і жінок, дає змогу повірити в себе, своє покликання, …
«Сліпі убивці» вигаданих і справжніх світів
«Сліпий убивця» Марґарет Етвуд — приклад «шизофренічного» наративу, у якому один герой розпадається …