Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2580
Творів: 46830
Рецензій: 91224

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза новела

CИРІТКА

© Лідія, 29-06-2018
                                                                                       С И Р І Т КА
                                                              новела                                                        
Сонце блимнуло променем у вікно, а дівчатка і старший брат вже снідали. Мама збиралась на роботу, давала старшому синові настанови, а дівчат просила не вигадувати жодних бешкетів. Вони хитали голівками на згоду, але у кожної в голівці вже крутилися ідеї. Літні канікули і зайнятість батьків давали їм можливість вільно пересуватися автобусами на Балатон, або гасати на горі мадери, біля Щурата. Для товариства завжди шукали спільників їх витівок і коли Яринка після садочку вибігла на дитячий майданчик, вони миттю підхопили її до гри, завжди бавилися разом. Віра, Надія, Люба і Яринка стомлені біганиною присіли на лавку.
- Так хочеться цукерок - засопіла носом Надійка. Всі миттєво підхопились.
- А де ж їх взяти? Грошей в нас нема, - додала Люба.
– І мама не дала, - втрутилась Віра, - бо ми погано їмо.
- А мені бабуся дає гроші на цукерки, морозиво, коли прошу, - додала радісно Яринка, я сьогодні іла морозиво і цукерки, тому не можу ще раз у неї просити. – О! Я щось придумала! - скочила на довгі ноги Віра, - а давайте грати в «Сирітку». Ми бавилися в неї, коли були в діда. Зробили собі свято, як на Миколая, - скрикнула Люба.
– А як бавитись в «Сирітку?» , - поцікавилася Яринка.
-Ходи з нами  під магазин і ми тобі покажемо, - потягнула за руку Віра.Дівчата пошепотілись, поставили  Яринку біля дверей і наказали жалібним голосом просити, а самі заховалися за густі кущі ялівцю, що ріс недалеко і спостерігали за малою.
- Люди, добрі, подайте сирітці копієчку, просила жалібним голосом дівчинка і у маленьку ручку люди клали гривні, копійки, цукерки і печиво.
- Галю, дивись, онука Марії жебрає....
– Та ж вона таки – сирітка! – додала Галя, - тато помер, як їй було три, а мама покинула..
– Ба-а! Бабусенка,  не плач, - благала Яринка, - ми просто бавилася в «Сирітку». Це гра така, щоб купити цукерки… Її дівчатка вигадали, а я погодилась… Бабусю,вибач… я більше не буду…
- Вірю, що не будеш, але не бався з ними.


Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 2

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Юрій Кирик, 06-07-2018

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Щєпкін Сергій, 04-07-2018

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© ВЛАДИСЛАВА, 30-06-2018

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Sholar, 30-06-2018
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.8242449760437 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …