НУ ось, дохтор сказав, що в мене рєдкосна проблєма, йоб твою мать. Я в діпрєсії…Написав якийсь діагноз у картошці, промимрив його в слух, шо я й не запомнила. Ше й казав сходить на узі для повного обслєдованія. Ой…б…с… Ігорьок!!! Ну, куди ти сонце поїхав? В дальокую Германію… Неужелі там знаішов собі нємку, якуто стару тьотку, багату й стару, криву і носату. Нємкі ж усі протівні,страшні да ташнотіков. Мені колись Уля, ну ти знаєш, вона медсістрой работала в Брємєні, так казала, шо ходила по городу і не могла смотрєть на цих німок, ну такі вони були поганючі, шо чучола ходящі. Я своім женським нутром чую, Ігоре, шо ти вбухався у якусь носату фраву, й поїхав на чужину не працювать, а полюбив когото. І божився, і клявся мені, що се не так, і шо ти вернешся, і шо заробиш гроші на нашу свадьбу. І недаром в Борісполі я підслухала, як ти балакав по-німецьки, і так сміявся, і такий весьолий був, і щоки рожеві. А со мной даже в послєднее врємя став якийсь замкнутий, закритий. І в послєднє время у нас не било нічєго в постєлі. Ігорьок, знаєш, яка то в мене проблєма. Только твій малєнькій в мєня влазіт. Ти помниш, міряв лінєйкой, 13 у дліну и 3 в шіріну. Ідіальний для мєня розмєр. Всє другіє в мєня не влазят, впираються там і далі не йдуть. І што такоє? У всєх женщін влогаліщє, як влогаліщє: у мамкі, подруг, колєг по работє, а в мєня такоє узкоє і маленькоє, что туда нікто не можєт зайті. Прєдставляєш Ігорьок, ну как ти можєш представіть і знать, трубку нє берьош, на пісьма не одвічаєш. Тілько своєму дневнику можу поплакаться, росказать про свою женскую бєду. Так вот, я зарєгєстріровалась на сайтє знакомств і много мужиков мнє пишут. Спрашують чого я так одєта, мол так визивающє і без трусіков. Я їм козлам таким пишу,шо постоянно хочу, і вся тєку… (нерозуміле виправлення, слово повністю закреслене) вони предлагають мні секс, я спрашую у них про размєрі обясняю, що там я дуже маленька і вузька, дак вони беруть лінєйку і міряють свої піськи, присилають мені ггггггг. (купа смайликів, розмальованих облич, Юлія записала розміри усіх членів, але не всі розміри можна розібрати). 20Х3, 27Х5, 18Х2, 15Х6, 17Х5, 24Х1, 19Х4, 16Х8, 14Х3…(далі йде багато виправлень, закреслень). Я їм усім одказую, деяких наглих удаляю в чорний список. Один ідіот хотів мені зайти туди пальцем, дак я написала,що він ідіот і це не гієнічно. Мужики розстраюються, шо не можуть мені помогти, я їх понімаю, але шо я зроблю, коли в мене така рєдкосна проблєма, як каже дохтор. І всі мені сочуствують подругі, дають рекомендациї, але шо ж поробиш, коли мужиків із маленьким у цьому городі нема. Я дальше так не можу, хачу секса, уміраю. Ні одні члєн в мєня не залазіт. Катастрофа. Шайзе, як кажуть у Німеччині. Пока, мій щоденнику, пока. Твойа Юліа… (Цей фрагмент щоденника Юлії лежав під моєю дупою. Одного дня я читав еротичний роман у міському парку. Коли я вже хотів іти, цілком випадково побачив під собою жовтий зіжмаканий папірчик. У ньому був цей текст, написаний дрібнюсінькими літерами, на його розшифровку довелося витратити багато часу. Думаю, що проблема вузької піхви в жінок дуже актуальна для сучасного політичного контексту, соціального аспекту життя українців, їхнього культурного й духовного розвитку).
Ярослав Карпець
