Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2518
Творів: 45412
Рецензій: 88870

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Авторська проза

Вправа "Діапазон"

© Щєпкін Сергій, 27-01-2018
Фізична вправа для дорослих
(заборонена в психлікарнях)

Вам не траплялося їхати на автомобілі, і
бачити крізь лобове скло собаку,
який сидить на дорозі,
дивиться на Вас,
і не тікає?

Сядьте на стілець рівно, можете злегка обпертися об спинку, ноги як зручно.
Руки долонями одна до одної біля носа і очей. Як індуси роблять. Це важливо.
Лікті як зручно.
Постарайтеся хвильку ні про що не думати.
А тепер уявіть ситуацію, при якій Ви готові були би пожертвувати своїм життям…
Так-так, віддати своє життя, перестати жити, загинути якимось чином ради когось, чи ради чогось…
Можуть же (не дай Боже) бути такі ситуації?
Теоретично?
Навіть не на фронті…
Скажімо… Ви із донькою, ні, хай буде із сином, йому 8 років, ідете по лісі (зупинили авто, щоб побродити півгодини), ось виходите на велику галявину, синок побіг вперед, пташки співають, трава шелестить, сонечко, Ви йому: «Обережно дивись!», він біжить уперед, повернувши голову до Вас, щось махає, кричить… і раптом…
Що таке? Що сталося???
Син став наполовину меншим, десь поділися ноги… Підбігаєте – трясовина, де вона взялася, Господи, пробуєте – нога тоне, дна немає, до сина руками не дістати, палі ніякої поруч немає, одна трава в коліно, бігти до дерев далеко, та й де там та паля, а воно видно як засмоктує, вже по пояс, син щось волає, де ж та паля?! Не рухайся! Ремінь? Одяг? Так! Не рухайся не кричи, кажу!! Бігом скинув, один рукав собі, один йому, лови! Тримай! Тягну! Міцніше тримай! Та тримай же!!! Лови ще раз… не плач… тримай! Не втримає… ні, не втримає, ноги глибоко вже, не відпускає болото… як же це… засмоктує… що ж робити… Господи, що робити??? Е-ей!!! Люди-и!!! нікого ніде...Не рухайся!!! Залишається одне – стрибнути до нього, висмикнути його якнайбільше і намагатись випхати за рахунок себе-опори, воно вийде, викарабкається, а там… що буде… вперед… все…
Вперед!
Уявили?
Добре уявили?
На спині звісно не ворушилося нічого. Це лише уява, нічого справжнього. Бути ж такому насправді ду-уже малоймовірно.
Але приклад – те, що треба. Можна було б замість трясовини великого собаку здичавілого, або краще лева голодного (із зоопарку, виявляється, втік, п’ятий день розшукують), він спочатку на сина кинувся, але ж Ви гукнули ту тварюку криком і бігом побігли до неї! Малий втече, поки Ви з левом, чи собакою… Та лева, собаку тим паче, врешті-решт і побороти можна…
Для прикладу трясовина краще.

Тепер друга частина вправи – теж сидячи на стільці, упершись ліктями в живіт, виставте поперед себе руки долонями догори, розведіть їх трохи в боки, і згадайте саме смішне, саме-саме смішне із Вашого життя, коли Ви, можливо разом із іншими сміялися так, що слова сказати не могли, коли живіт болів так, що не вистачало повітря, і Ви боялися захлинутися чи його відсутністю, чи власною слиною… А той, із кого сміялися, сміявся разом із вами, тільки водив очима з одного товариша на іншого…
Чи, можливо, сміялися із Вас?
У кожного в житті бувають такі моменти, правда ж?
Три хвилини безперервного сміху.
Або нехай це буде дуже смішний фільм, таких багато, чи якийсь дуже-дуже смішний анекдот…
Згадати чи уявити смішні моменти набагато легше, ніж ті, перші, страшні.
Чи це не так?

В оцьому діапазоні почуттів і повинні пам’ятати себе кожної миті дорослі люди, кожен із людей, хто вважає себе дорослим чи вимушений таким бути.
З огляду на цей діапазон і повинні прийматися дорослими людьми всі рішення, абсолютно всі рішення, незалежно від їх величини і значення.
Дорослі люди мають бути свідомо готові в будь-який момент до будь якого відрізку із цього діапазону.
Або їм треба про це час від часу нагадувати.
Можливо тоді вони будуть думати перед тим, як зробити чи сказати щось, що може призвести до максимуму цього діапазону. Добре, якщо це буде той максимум, коли сміються.
Кожен із дорослих людей має розуміти, що ввесь світ і справді знаходяться в цьому діапазоні.
Від одного його краю до самого до другого.
Кожної миті.
Навіть зараз.
Багато хто із дорослих людей цього не розуміє.
Або забуває…

Є ще й третя частина вправи, уже суто фізична. Але про неї не хотілося б…

***

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.1356239318848 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Перехрестя жіночих доль крізь століття
Саме так можна коротко описати події  книги Наталії  Тисовської «Київські канікули». Кмітлива американська …
Що може бути ніжнішим за «Ніжність»?
Шеф Наталі мав звичку щоранку читати у словнику визначення якогось слова. Коли вона увійшла до кабінету, …
100 історій про дівчачу силу
Книжка, яка надихає неймовірно велику кількість дівчат і жінок, дає змогу повірити в себе, своє покликання, …
«Сліпі убивці» вигаданих і справжніх світів
«Сліпий убивця» Марґарет Етвуд — приклад «шизофренічного» наративу, у якому один герой розпадається …