(взято з життя)
***
Дітей у них не було.
Це не значить, що вони їх не хотіли - зовсім навпаки. Він мріяв про велику сім'ю - хоча б трійцю малят, - щоб гармидер в хаті, сміх, вереск, і щоб всією сім'єю збиратися за столом. Та й жінка була не проти здійснення чоловікових бажань. Але таке щастя поки що минало їхню хату.
За три роки подружнього життя вони звісно не застосовували ніякої контрацепції; в пошуках вирішення проблеми прочитали безліч статей та книжок, вислухали сотні порад від друзів, знайомих та незнайомих. Потім всю зібрану інформацію потроху втілювали в життя: складали графіки овуляцій та сприятливих днів для зачаття дитини, перепробували різні дієти та пози, пили трав'яні настої; по рекомендації кращої жінчиної подруги навіть ходили до ворожки, яка взяла гроші й стандартно відповіла, що у них буде хлопчик та дівчинка.
Але все безрезультатно...
Свекруха натякала синові, що в цьому винна невістка; теща дочці навпаки - про "нездатного" зятя говорила. Подружжя виправдовувало один одного перед батьками, а у самих на серці коти шкребли.
Залишалася ще офіційна медицина, і хоч не дуже хотілося через брак довіри звертатися до неї, та вибору не було.
В сімейному центрі, куди молодята після деякого вагання все-таки пішли, довелося прослухати серію лекцій про сім'ю - з якої звичайно нічого нового не дізналися, - пройти декілька тестів та здати аналізи. Опісля їм сказали, що у жінки нерозвинені (дитячі) репродуктивні органи, тому ймовірність завагітніти майже нульова...
Подружжя вже розглядало варіант усиновлення хлопчика, готувалися морально до цього кроку, дізнавалися адреси найближчих дитячих будинків та які документи треба для подібної процедури. Щоб одержати довідку про стан свого здоров'я, довелося знову звернутися до лікарні, де жінці запропонували зробити операцію - нічого не гарантували, але деякий шанс все-таки давали.
В той час в країні саме спостерігався підвищений інтерес до всього паранормального: НЛО, езотерика, екстрасенси. В телевізорі Чумак заряджав воду, Джуна робила на відстані операції, Кашпіровський розсмоктував рубці, лікував алкоголізм і безпліддя.
Подружжя схопилося і за цей шанс, як за рятівну соломинку. Віри, звичайно, було мало, але чому б не спробувати?
Вирахували цикл, в сприятливий день застелили нову постіль, ввімкнули телевізор і під виступ Анатолія Михайловича стали кохатися.
Саму передачу, до того ж, записали на магнітофон, щоб в інші дні голос Кашпіровського теж "давав установку", лікував. Для підсилення ефекту поряд з магнітофоном поставили світлину з пронизливим поглядом екстрасенса.
Наступного дня посміялися самі з себе, але сеанс повторили, про всяк випадок.
Через тиждень жінку поклали до лікарні, для додаткового обстеження.
Кожного дня чоловік їздив до неї через все місто, заспокоював, говорив, що все пройде добре, а якщо ні, то візьмуть хлопчика з дитячого будинку й будуть любити його, як рідного.
Одного вечора жінка вийшла до нього з усмішкою на вустах. Каже, її дивився професор і заявив, що операція вже не потрібна - аналізи показали вагітність.
Чоловік змушував дружину ще й ще повторювати новину - після всього пережитого не вірилося в почуте.
Сміялися: мабуть, Кашпіровський все-таки допоміг. Втім, яка різниця!
Потім були стаціонари - лікарі не хотіли ризикувати й майже всю вагітність дружина провела на збереженні.
Приблизно за місяць до пологів жінці зробили УЗД, де сказали, що буде дівчинка, без відхилень у розвитку. Новину відразу розповіли батькам. Майбутні бабусі почали підбирати платтячка для онучки, сперечалися, яке ім'я краще пасуватиме дівчинці. Подружжя у відповідь усміхалося - головне, щоб здорова була, з іншим якось вже розберемося.
Води відійшли раптово, жінку забрали до пологового будинку й того дня вони вже не бачилися. Наступного ранку через віконечко реєстратури чоловік поцікавився станом своєї дружини. У відповідь його привітали з народженням сина. На спробу вказати, що це якась помилка - у них має бути дівчинка!- чоловікові показали журнал, в якому навпроти імені його жінки чітко було написано -Х.(хлопчик), час народження, вага, зріст.
Воно й краще, що хлопчик! Бо який батько буде проти сина, проти спадкоємця?!
Потім пішли пелюшки-сорочечки, безсонні ночі, перші слова, перші кроки. Фото екстрасенса якось непомітно перемістилося з тумбочки до шухляди, звідки, після чергового прибирання, разом з іншим мотлохом було закинуте на горище, де, мабуть, і зараз пронизливий погляд дивиться крізь шар пилу й наче говорить:"Вірьте в диво й воно обов'язково відбудеться!"
