Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50933
Рецензій: 95690

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 45235, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '44.222.149.13')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Оповідання

БАБА МАРІЯ

© Анатолій Власюк, 29-10-2017
БАБА МАРІЯ

Тетяні ПОКИДАНЕЦЬ

Зранку хочеться жити. Позаду –  нічний біль. Пташки співають. А, головне, – діти поруч.
Баба Марія захворіла. Та й не дивно. Минулого року сімдесят відзначили. Все якось хвороби минали її, а тут вчепились.
Син у Києві, донька у Вінниці, а вона залишилася сама у своїй хатині на околиці села. Ще пару років тому корову тримала й свиней, а потім перейшла на козу і кроликів. Ну, і кури, звісно.
Цілими днями все якась робота є. Хворіти ніколи. А взимку – думка за думкою. То про сина. То про доньку. То про внуків. А останнім часом – найбільше про Василя. Вже десять років як чоловіка нема. А сумує за ним, немов учора вмер.
Сусідка зателефонувала до доньки у Вінницю та до сина у Київ, що мати вже другий день з ліжка не встає. Бабі Марії купили мобільний телефон, але вона так і не захотіла ним користуватися. Лежав десь у хаті, незаряджений.
Бабі Марії добре. Всі нею опікуються. Їсти до ліжка носять. Трохи незручно, що донька її обслуговує й обмиває.
Лікар намагається бути бадьорим, але ж баба Марія бачить, що справи кепські. Син уникає її погляду, а донька постійно чимось зайнята.
Крізь сон почула синову розмову:
– Анжеліко, мама при смерті, як я приїду?
Голос – винуватий, ніби виправдовується. Анжеліка – невістка, киянка з професорської сім’ї. Відразу їй не сподобалась. Але що мала робити, коли син закохався? Лише раз після весілля приїжджала до неї, а то все син з онуками.
Колись її покійний Василь казав синові:
– Жени ти то стерво! Вип’є з тебе всю кров, і ще їй мало буде!
Але син казав, що кохає Анжеліку. І що то воно таке, кохання? Коли одружувалася з Василем, про кохання не говорили. Просто знали, що мають бути разом усе життя.
Увечері бабі Марії стало гірше. Викликали священика. Від нього несло перегаром і цибулею. Висповідалась, але легше не стало. Все якийсь камінь лежав на серці. Не могла зрозуміти – чому.
Її вкололи, і вона забулась у сні. Наснилося, ніби маленькою дівчинкою йде з батьком за село. Сонечко лише встає. Куди й сон подівся. Вона біжить назустріч сонечку. Потім зупиняється, озирається. Коли батько підходить до неї, знову біжить уперед. І так декілька разів. А тут озирнулась – батька нема. Шукає його скрізь – не видно. А сонечко ніби кличе її за собою. Так куди ж бігти за ним, якщо тата нема?
Баба Марія прокинулась і усміхнулася сама до себе. Відчула, що хвороба покидає її. Сіла на ліжко і спробувала встати на ноги. Вийшло, хоча в голові трохи замакітрилося.
Пішла в туалет, але тут донька назустріч:
– Мамо, та чого ж ви встали? Я би вам у ліжко принесла посудинку.
Схаменулась, усміхнулась:
– Ой, вам уже легше!
До обіду баба Марія вже літала по хаті, вийшла на подвір’я, ніби й не хворіла. Гавкнув Бандит, Мурчик лестився біля ніг, – життя поверталося.
Син почав збиратися додому. Здається, він не був радий, що мама одужує. Знову намагався не дивитись їй в очі. Постійно перемовлявся по телефону зі своєю Анжелікою. Було чути, що вона його сварить.
Баба Марія сиділа у широкому розкладному кріслі у вітальні. Син нагнувся до неї, поцілував кудись у голову.
– Ну й налякали ви нас, мамо. – Це замість прощання.
Коли він пішов, баба Марія сказала у порожнечу:
– Більше не хворітиму. Вже відразу помру.
Зранку поїхала донька.
Думки були лише про Василя.

Анатолій ВЛАСЮК

(Зі збірки “Секс у будинку біля колії”)

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 3

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Уляна Янко, 01-11-2017

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Богдан Горгота, 01-11-2017

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Михайло Нечитайло, 31-10-2017
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.79922914505005 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …