Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2479
Творів: 44633
Рецензій: 87340

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Мініатюра

Читаючий сантехнік - горе в сім`ї

© Арсеній, 13-10-2017
Багато хто чув вислів "літературний запой" або "читати книги запоєм", але ніхто не знає, як це відбувається насправді. А відбувається це так: приміром, сантехнік Вовчік ось уже три дні не виходить на роботу. Колеги б`ють на сполох: де Вовчік, де наш сантехнік? Минає ще пару днів, усі крани остаточно протікають, а Вовчіка немає. Добрий пузатий шеф засилає двох людей до Вовчіка додому, щоб дізнатись, чи живий він. Люди приходять і знаходять Вовчика в його брудній квартирі. Сам Вовчик лежить на підлозі, а біля нього купа книг - Бальзак, Франко, Достоєвський, Трублаїні. У Вовчика - літературний запой. Як і всі сантехніки, він з дитинства полюбляв після роботи, замість того, щоб іти додому, зайти в бібліотеку і прочитати кілька сторіночок книги Ортеги-і-Гассета чи Чосера "Кентерберійські оповідання". Колеги не були проти, вони самі часто читали (будьмо чесні, не тільки після роботи, а навіть на роботі, в перерві, поки шеф не бачить, збирались в курилці і читали Флобера, передаючи томик одному в руки), а от дружина постійно агрилась. "Краще б ти бухав!", - часто говорила вона. Вовчік відчував свою вину, але не міг зупинитись. Він уже був читач зі стажем, усе почалось зі школи, коли пацани принесли на дискотеку цілу торбу якогось сільського самвидаву. Вовчік спробував, прочитав кілька сторінок і відразу втягнувся. Далі він читав регулярно, переходячи від детективів до сучасної класики, потім взявся за реалізм. Потім почав читати паралельно класицизм і бароко, хоча навіть його друзі по бібліотеці не радили мішати. І зараз Вовчік вже не може без книг. Читає по кілька книг одночасно. Дійшло до того, що він почав читати сучукрліт, а це вже означає, що межу перейдено. Зараз він читає запоєм, це дуже складний випадок, але він може зібратись і звернутись у спеціальну клініку, де за допомогою телевізійної терапії його поставлять на ноги, він забуде, як брати книгу до рук і стане нормальною людиною - такою, як усі.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 2

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© Максим Т, 14-10-2017

[ Без назви ]

© , 14-10-2017

[ Без назви ]

© Avtor, 13-10-2017

[ Без назви ]

© Анатолій Азін, 13-10-2017

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Катерина Омельченко, 13-10-2017
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.84937500953674 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

«Північний вітер». Роман в електронних листах
Чи може бути цікавою книга, що складається із самих діалогів? Так. І ще й якою! Роман «Північний вітер» …
Фішинг. Хто і як маніпулює вашим вибором
Книга «Фішинг. Хто і як маніпулює вашим вибором», перш за все, розкриває цікаві сторони зовнішнього …
Роман «Моя бабуся просить їй вибачити». Некваплива прогулянка майже шведським садом
Якщо якогось холодного зимового ранку вам закортить посміятися і поплакати, трохи (але не занадто) похвилюватися …
Нікола Юн «Увесь цей світ»: найбільший ризик – не ризикнути
Світ, у якому ми з вами живемо, сприймаємо як належне й буденне для героїні цієї книги — непізнане й …