Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2528
Творів: 45591
Рецензій: 89213

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Щоденник

Страх

© Юлія, 25-09-2017
Кожен щось приховує. Ховає своїх скелетів у шафу, замикає на міцний замок і викидує у прірву, де внизу б'ється річка, яка поглинає усі секрети людства. Усі білі плями з історії світу поховані саме таким чином, та зараз не про це. Не про політику чи економіку, а про звичайні секрети і страхи звичайних людей. Про таємниці, які не дають їм спати вночі, які вони бачуть дивлячись через плече у минулому і вишукують у темряві. Секрети, які вони ніколи нікому, ні за яких обставин не розкажуть, навіть, будучи сильно п'яним. Страхи, яких вони соромляться.
Для когось це банальні речі, хтось навіть посміється, а інші будуть тікати почувши кроки позаду гуляючи вулицями міста. Це все речі відносні і кожен сприймає по-своєму.
Не сказані таємниці, які так старанно приховують привертають найбільше уваги. Серед білого дня, заклопотані роботою, навчанням, сімейними проблемами ніхто і не згадає про них, та і на якусь мить забуде про їх існування. Але як тільки темна пелина спаде на Землю усе проявиться і покаже свій характер. Тут вже не приховаєш синці від побоїв, які позеленіли, знімиш перуку, макіяж і залишиться лише жалюгідний облік людини, яка мріє про життя без страху. Пістолет, який захований під матрацом доведеться перезарядити і покласти під подушку, щоб часом небажані гості не порушили їхній спокій і солодкий сон. Усі ці люди з грошима під дупою і егоїзмом в душі боятимуться тих, хто грошей не має і ніколи не отримає завдяки їм. Ніхто не любить жити в страху, чи то мостр, що оселився під ліжком, чи то смерть, яка вже стукає в двері.
Дверна ручка майже не помітно і безшумно повертається. Рука тягнеться під подушку за зброєю. Усе в середині перевертається і починаєш аналізувати, яка ж шафа з секретом вспилвла сьогодні. Замок відчиняється одночасно з дверима. Бах! Постріл! Збентежено оглядаєш небажаного гостя, запихаєш в шафу по краще тієї, що була, замикаєш на сім замків і закопуєш так глибоко, що дно дістає ядра. Повертаєшся у ліжко, протираєш пістолет, знову кладеш під подушку. Вдихаєш і видихаєш. Видихаєш і вдихаєш. Спокій до наступної ночі. Сон.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© Максим Т, 27-09-2017
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 2.8637189865112 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Перехрестя жіночих доль крізь століття
Саме так можна коротко описати події  книги Наталії  Тисовської «Київські канікули». Кмітлива американська …
Що може бути ніжнішим за «Ніжність»?
Шеф Наталі мав звичку щоранку читати у словнику визначення якогось слова. Коли вона увійшла до кабінету, …
100 історій про дівчачу силу
Книжка, яка надихає неймовірно велику кількість дівчат і жінок, дає змогу повірити в себе, своє покликання, …
«Сліпі убивці» вигаданих і справжніх світів
«Сліпий убивця» Марґарет Етвуд — приклад «шизофренічного» наративу, у якому один герой розпадається …