Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2476
Творів: 44503
Рецензій: 87032

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Сатира й гумор

Майже осіння фантазія на актуальну тему

© Олександр, 30-08-2017
(Невелика зала. Посередині стоїть зовсім некруглий стіл. До зали входять ГАківчани, розсідаються за ним.)

Н:- І не мостіться біля мене - мені маніпулятори під боком не потрібні.
О:- Вибачте, це випадково, я зараз пересяду.
Н:- І навпроти мене теж не сідайте - не хочу бачити вас весь час.
О:- То й не дивіться. Мені вже нікуди пересідати, то ж доведеться вам терпіти.
Е: - (постукує ручкою по склянці) Прошу тиші. Будь ласка.
А: - (голосно) Вгомоніться вже, вас просять. Продовжуйте пані Е.
Е: - Дякую, пане А. Отож, шановні, ми зібралися тут, аби обговорити умови проведення майбутнього конкурсу і передати його організаторові цього символічного маніпулятора...
О: - А що ви одразу про мене? Я ще нічого не робив...
Е: - Помовчіть, будь ласка. Мова не про вас, а про комп'ютерну мишу - маніпулятор по-літературному.
О: - Ага, он воно що! Вибачте. Треба було зразу так і сказати - хочу передати мишу.
Н: - (дивиться на О.) Зразу видно, що не нашого поля ягода.
А: - Пані Н., не розпочинайте.
Н: - А що, я хіба неправду сказала? Понаходять сюди всілякі, місця забирають.
Я: - Пані Н., ніхто ж ваше місце не займав - де всілися, там і сидите. Що вас знову так розхвилювало?
К: - Шановні, давайте вже закінчимо ці дикунські танці.
Анонім 1: - (за кулісами) Декому треба перевірити зір - це ж бо не танці...
Я: - Невже немає ніякої управи на цих анонімів? Інколи вони говорять вірні речі, але ось зараз...
Анонім 2: - (за кулісами) Сперечайтеся - не сперечайтеся, а сайт скоро відіжмуть... Бу-га-га-га.
В: - Заткніть їх, бо я за себе не відповідаю - запас злості ще з літа весь не використала...
К:- Пані В., не зважайте. А злість ми в корисне русло направимо - в новому конкурсі для мене треба буде рецензії писати, от тоді й відіграєтесь.
Я: - Все, досить, не відволікайтесь. Пані Е., продовжуйте.
Е: - В основному я вже все сказала, тому пропоную почати обговорення. Які у кого є пропозиціі?
Н: - Я вважаю, що конкурс треба проводити поміж літераторами (дивиться на О.)
А: - Що ви маєте на увазі? Ми ж тут начебто всі літератори.
О: - Можна я, як не літератор - з точки зору пані Н., - поясню за неї?
А: - Чому це, хіба у неї язика немає?
Н: - (усміхаючись) Нехай каже. Цікаво, що він ще придумає.
О: - Нічого я не придумаю. Просто пані Н. бачить літературні конкурси очищеними від усіляких сторонніх елементів. Тобто, якщо у тебе є відповідна освіта, чи робота пов'язана зі словом, то ти маєш повне право приймати участь в таких заходах. Вірно я висловлююсь, пані Н.?
Н: - (усміхається) Говоріть, говоріть.
О: - То й добре. Але я б ще доповнив це її побажання: окрім фахової сегрегації можна використати й гендерну.
Я: - Що ви мелете? Яку гендерну?
В: - Ви несповна розуму?
К: - Я на це не підписуюся.
А: - Цікаво, цікаво...
О: - Ви ж не дослухали... Так, можна проводити змагання окремо для чоловіків і жінок...
Анонім 3: - (за кулісами) А як ви дізнаєтесь, де хто?  Вони ж всі аноніми будуть, трансгендери. (сміється).
О: - Слушне зауваження, над цим треба буде помізкувати.
Н: - Ну ось, ще одне підтвердження щодо вашого інтелекту. Конкурс не для таких...
В.Х: - ( вбігає до зали) Конкурс? Знову конкурс? Цур, у мене десятий номер і балів теж десять. Ги-ги. (вибігає)
О: - Тобто ви бажаєте ще й по рівню інтелекту обмежити конкурс?
Н: - А чому б і ні? Взяти за мінімум якийсь рівень IQ і від нього танцювати.
О: - Уууу, якщо вже взялися міряти IQ, то мені з моїми 15 сантиметрами тут робити нічого. Я пас.
Н: - До чого тут сантиметри? Пане А., чого ви регочете?
А: - Вибачте, але якщо вираховувати рівень інтелекту в сантиметрах, то в багатьох присутніх він виявится від'ємним. Вибачте. (сміється)
Е: - Пане А., пане О., перестаньте нецензурно висловлюватися.
А. і О: - (одночасно) Ми й не думали. (регочуть)
Анонім 4: - (за кулісами) У них навіть нецензурно з помилками виходить. Треба казати...
Я. і В: - (одночасно) Помовч!
Н: - До речі, я б хотіла, щоб в правилах було документально закріплено, що слово "бурда" є нецензурним і рецензії з використанням цього слова підлягають негайному видаленню.
Е: - Пані Н., приймайте від мене цього...( дивиться на О.) Цю мишку і тоді вже встановлюйте свої правила.
К: - Але ж ми їх ще не оформили.
Е: - Так отож. В кого ще є побажання?
О: - Ви ж мені не дали договорити.
Я: - Щоб ви знову щось ляпнули?
Н: - А я про що казала - гумор у нього на рівні діда Панаса, - бережи Боже ГАк від таких персон.
А: - Та дайте вже закінчити чоловікові. Потім вже й самі слово візьмете. Як баби базарні, їй богу.
Я: - От тільки не треба нас порівнювати з бозна ким, а то дістанемо зараз з пані В. нашу калапуцьку...
В.Х: - (виглядає із-за куліс) Що, що ви дістанете?
Я. і В: - (одночасно) Помовч!
К: - Пані та панове, ми так сперечатися ще довго будемо? Мені ще кошика спорожнити треба. Може спробуємо вислуховувати один одного тихо, без галасу?
А: - Пані К. має рацію - чим довше не порозуміємося, тим довше тут сидітимемо. Продовжуйте, пане О.
О: - Я вже й забув, про що говорив.
Н: - У нього ще й з пам'ятью проблеми.
О:- О, згадав - давайте розширимо пропозицію пані Н. і проведемо конкурс між спорідненими спеціальностями. Наприклад, конкурс для всіх, хто працює зі словом - письменники, редактори, коректори, журналісти, тощо. Або для працівників будівельної галузі, чи обслуговуючого персоналу. І всі ці мікроконкурси проводити одночасно. А потім визначати переможців в кожній номінації.
Анонім 5: - (за кулісами) Ага, номінація - прозаїк-гівнопроводчик, чи поетеса-ассенізатор...
В:- Вимкніть, будь ласка аноніма. А ви, пане О., дійсно нісенітниці верзете.
О: - Чому зразу нісенітниці? У нас мозковий штурм, егеж? То ж вислухати треба всі, навіть абсурдні, пропозиціі.
От я віддав би мишку пані Я. та запропонував провести конкурс прозаїків, але в поетичному стилі.
Я: - Нісенітниця. Не кожен прозаїк, як М.Н., чи В.Х., наприклад, вміє і те і інше.
В.Х: - (за кулісами) Я все чую!..
Я: - Це буде навіть гірша сегрегація, ніж по гендерному типу.
О: - Ви міркуєте, як чистий поет - я б спробував скомбінувати прозу і поезію.
Я. і В: - І як?
О: - Писати свій твір білим віршом. Там рими не обов'язкові, так? Головне ритм. А щоб упростити завдання, то після кожної строфи дозволити одне, чи два речення в чистій прозі. Важко - так, - але ж цікаво вийде.
Н: - Це вже якийсь цирк буде. Нам і вас тут вистачає - серйозний сайт, а перетворюєте на балаган.
О: - Чому відразу балаган? Ось, послухайте, експромтом:
"Та вчорашняя промова
Не всіх вивела із себе -
Я б і радий розізлитись,
Та на мене це не діє.
Він підходить до неї, кусає легенько за вухо. Потім розвертається та йде доїдати свій борщ."
І далі приблизно в такому ж стилі...
Л: - Браво, дуже дотепно.
Я: -  В цьому щось є, допрацювати лише треба...
О: - (пише на папері, потім підсовує аркуш пані Н.)
Н: - Що ви вже накалякали?( читає) Нахаба! (мне аркуш й кидає в пана О.)
Е: - Пане О., що ви вже натворили? Перестаньте.
А:- (піднімає зіжмаканий аркуш з підлоги, розгортає, читає) Хм! Я теж так вважаю.
Я. і В:- Дайте сюди (виривають записку з рук пана А., читають). Тю, ми думали...
К: - Що там, кажіть вже, не тягніть.
Аноніми - ( виглядають із-за куліс) Дійсно, це свинство - мовчати. Кажіть вже...
В.Х: - (за кулісами) Доведеться відволіктися. А-ну, курчатка, пустіть мене! (входить до зали, застібаючи ширінку) Дайте-но! (читає) У-ха-ха! Вірно підмічено. Розсмішили. (кидає записку на стола, виходить)
Е: - (бере аркуш, читає) "У вас гарне ім'я." Уф!  Як ви мене налякали - я вже  подумала, що друга серія попереднього обговорення почалася.
Голос зверху: - Дійсно, навіть я злякався. Наче всі дорослі, а ведете себе, як діти. Все, досить, вимикаю світло.
(в залі стає темно)
Е: - Підождіть, а якже мишка - її ж передати треба? І кому?
К: - Пані Е., вона до вас вже звикла, нехай залишається, де була.
Я. і В:- Пані К. має рацію. І ввімкніть вже хто-небудь телефон - нічого ж не видно.
А: - От, як завжди - на самому цікавому...
( всі потихеньку виходять)
О:- Ну все, наче порозходилися. А я, мабуть, тут залишуся - лавка широка, кулака під голову і...
(через декілька хвилин чути хропіння)
Голос зверху: - Ет, забув їм сказати, щоб перечитали "Лебідь, рак та щука".
Втім, хіба до них дійде? О-хо-хо! І навіщо я все це затіяв?..

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 4

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© ВЛАДИСЛАВА, 30-08-2017

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Катерина Омельченко, 30-08-2017

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© , 30-08-2017
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.3810751438141 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

«Лютеція» — еротичний роман-містифікація
Вже кілька років поспіль у вересні (до Форуму видавців) Юрій Винничук влаштовує справжнє свято для поціновувачів …
Вікторія Андрусів «Тринадцять жінок Івони»: фатум як спасіння
Свою дванадцяту книгу презентує широкому загалу відома закарпатська письменниця Вікторія Андрусів. «Тринадцять …
«Моє не надто досконале життя» (але майже)
Знову переповнений вагон, вже бачу це ще до зупинки потяга. Але я ж мушу потрапити на роботу на іншому …
Книжка розмов із Юрієм Андруховичем: «Вирішальна роль усе ще за нами»
Книжка розмов із Юрієм Андруховичем «Нам усім пощастило» важлива не лише як дозвіл на гостини до письменницької …